Як працює єРобота: Кейс підприємства з вирощування лохини на Київщині

У 2020 році бізнесмен Анатолій Соболєв після 20 років роботи у фінансових структурах вирішив змінити своє життя і започаткував аграрне підприємство MI-АГРО, що вирощує лохину у Бучанському районі Київської області.

Війна боляче вдарила по господарству. Але підприємець не склав руки. І щоб мати вільні кошти для розвитку, скористався можливостями державної програми єРобота, що передбачає можливість отримати грант на започаткування та розвиток власної справи.

В інтерв’ю Економічній правді Анатолій розповів, як державні гранти допомогли відновити виробництво, та які є особливості їх залучення для підприємців.

Інженерний підхід до аграрного бізнесу

Кардинально змінювати кар’єру для Анатолія не є чимось новим: після закінчення університету чоловік 15 років пропрацював інженером, після чого вирішив податися на фінансовий ринок. Він декілька років попрацював у банку, а потім ще 15 років на страховому ринку.

Вже на пенсії "інженер, банкір і страховик", як називає себе Анатолій, захотів побути "ближче до рідної землі".

"Намагаюся пізнати за своє коротке земне життя якомога більше, глибше, ширше. Шукав чогось нового, а син якраз з друзями захотіли інвестувати в аграрний бізнес, ну от я і вирішив попробувати себе ще в цьому секторі", – пояснює підприємець.

У 2020 році Анатолій зробив перші висадки лохини на полі між селом Ситняки та трасою Київ-Рівне, урожай з них підприємець очікує лише цьогоріч. Таким чином він освоїв 4,5 га землі, але на цьому не зупинився і вирішив розширювати площі ягідників.

Воєнні втрати

Однак прихід повномасштабної війни боляче вдарив по господарству. На початку березня Анатолій з родиною виїхав до Вінниці. Поки його не було, під час боїв на території Бучанського району, на його ділянці почалася масштабна пожежа, ймовірно через приліт снаряда, однак напевно визначити важко.

"За інформацією бійців тероборони села спочатку загорівся торф, який горів та тлів довгий час. Коли я повернувся, десь на початку квітня, торф досі тлів. Мої працівники намагалися все загасити, однак це було марною справою. Він зверху згорав, а внизу тлів ще до кінця квітня. Щепа та тирса згоріла відразу після початку займання", — згадує чоловік.

Запаси торфу, тирси та щепа для посадки нової ділянки лохини на площі 2,2 га згоріли вщент. Внаслідок цього господарство втратило близько 300 тис грн.

Підтримка розвитку та відновлення

Проте підприємець не склав руки й щоб мати вільні кошти для відновлення і розвитку, скористався можливостями державної грантової програми єРобота.

Це мікрогранти, гранти на висадку садів, ягідників та на облаштування теплиць, гранти на переробні підприємства. У 2022 році держава погодила видачу 2,2 млрд грантових коштів і ці ресурси вже працюють на бізнес.

Робочі проєкти Анатолій мав розробленими заздалегідь, підготував бізнес-план та подав всі необхідні документи через Дію. Його заявку обробили дуже швидко – вже за два тижні отримав позитивну відповідь.

Підприємець відкрив спеціальний рахунок в "Ощадбанку", куди вніс свої 30% співфінансування. Залишилося дочекатися коштів від держави. Тут довелося трохи понервувати.

Ягідництво дуже залежить від сезонності – важливо вчасно зробити висадку, аби морози не знищили саджанці. Для цього слід витратитися на підготовчі роботи: купити субстрати та провести підготовку грядоутворення. Через затримку грошей строки зривалися. Врятувала тепла погода і можливість використати для необхідних закупівель частину власних коштів з банківського рахунку.

29 вересня MI-АГРО отримало обіцяне грантове фінансування – 800 тис грн. На площі 1,4 га з’явилися нові ягідні насадження. На весну вільною залишили лише невелику ділянку під сорт голландської лохини. Урожай від цієї висадки Анатолій Соболєв очікує у 2025-2026 роках.

Врожайність, звісно, залежить від справного функціонування системи поливу, вчасного внесення добрив, ефективної боротьби зі шкідниками, погодних умов. Однак Анатолій планує отримати у 2025 році 10,5 т ягід з кожного гектара.

До чого готуватися подаючи заявку на грант — особистий досвід

Бізнесмен вважає державну грантову підтримку дієвим інструментом допомоги бізнесу, однак радить потенційним отримувачам не забувати про кілька важливих факторів:

Перший – зобов’язання, які має підприємець. Для гранту на садівництво це створення певної кількості робочих місць залежно від площі насаджень (для MI-АГРО йдеться про 25 сезонних і трьох штатних працівників), функціонування бізнесу не менше 7 років, повернення 50% суми гранту у вигляді податків та зборів. Підприємець розповів, що мав труднощі з виконанням однієї з умов — багато людей, особливо пенсійного віку, не хочуть укладати трудові договори. Особливо ця проблема поширена у сільській місцевості.

За його спостереженнями, причина може полягати у тому, що "пенсіонери не хочуть мати додатковий клопіт через сплату податків, оскільки не мають часу або особливого бажання".

"Комусь це додає додаткові часові обмеження в розмірений пенсійний відпочинок. А хтось із задоволенням готовий заробити якусь копійку, знайти зайнятість, і бути корисним суспільству", — розмірковує Анатолій.

Другий фактор – врахування у бізнес-плані логістичних витрат, особливо вартості пального. Нехтування цим може звести нанівець усі плани розвитку бізнесу й інвестиції в такому випадку пропадуть даремно.

Третій фактор – наявність розробленого фаховою компанією робочого проєкту. Він обов’язково має містити облаштування автоматизованої системи зрошення, без якої сучасне садівництво неможливе.

Четвертий фактор – війна. Підприємець пояснив, що він вірить в перемогу України, але прогнозувати коли це станеться не береться. А до того моменту бойові дії прямо чи опосередковано впливатимуть на бізнес.

Рухайся крок за кроком, працюй на якість, плануй роботу на 3-4 роки вперед – такими є підходи Анатолія Соболєва у веденні власної справи. Він переконаний, що саме така стратегія є ефективною та успішною.

Протягом 2022 року гранти на розвиток і створення бізнесу отримали більш ніж 2500 підприємців, які, за оцінками Міністерства економіки, можуть створити до 20 000 нових робочих місць.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд продовжив дію програми єРобота на 2023 рік.