Українці обходять валютні обмеження НБУ за допомогою уряду США. Реакція регулятора

Майже три роки Україна живе в умовах жорстких валютних обмежень, які Національний банк запровадив у перші ж години великої війни. Більшість з них продовжує діяти донині.

На початку 2024 року низка великих бізнес-груп, зокрема "Метінвест", Інтерпайп", "Кернел", ДТЕК та Vodafone через уряд намагалися змусити Нацбанк частково зняти свої обмеження, аби розрахуватися за зовнішніми позиками. Зрештою, НБУ почув бізнес та запровадив масштабний пакет валютних послаблень.

Втім, глобально проблема не зникла. Іноземні компанії досі не можуть переказати за кордон зароблені в Україні прибутки, а вітчизняні підприємства – вивести за кордон кошти для того, аби вийти на міжнародні ринки. Принаймні, така заборона існує офіційно.

Те, що для одних є обмеженням, для інших стає можливістю. За останні декілька років в Україні утворився ринок різноманітних схем, за допомогою яких люди та компанії обходять заборони НБУ. Мабуть, найпоширеніший спосіб зробити це – за допомогою криптовалюти. Однак він підійде далеко не кожному.

У поле зору НБУ потрапила "схема", у якій замішані три великих гравці ринку цінних паперів України. Посилена увага з боку Нацбанку вже впливає на їхні бізнес-процеси, попри те, що банківський регулятор не має жодних владних повноважень на фондовому ринку.

Як обійти обмеження Нацбанку на виведення капіталу за кордон і до чого тут Міністерство фінансів США?

Обійти обмеження за допомогою уряду США

На початку грудня 2024 року Національний банк розіслав усім українським банкам листа (з копією ознайомилась ЕП), у якому описав те, що він вважає "схемою з обходу валютних обмежень".

Лист стосується трьох інвестиційних компаній: ТОВ "Домінанта Трейд", ТОВ "Універ Капітал" та ТОВ "Інвестиційний капітал Україна" (група ICU). З останньою НБУ вже мав публічний конфлікт та навіть судові суперечки.

Як працює схема? Клієнти інвестиційних компаній купують облігації уряду США (так звані трежеріс), у яких невдовзі настане дата погашення. Оскільки індивідуальними рішеннями Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) ці цінні папери допускають до торгівлі на українському ринку, то їх купівля відбувається за гривню.

Коли трежеріс опиняються на рахунку клієнта в Україні, він дає компанії розпорядження переказати ці облігації на рахунок у цінних паперах в іноземному депозитарії (установа, яка веде облік прав на цінні папери). Коли ж наступає дата погашення, клієнт отримує валютні кошти від американського уряду на свій банківський рахунок вже за кордоном.

Як наслідок, юридична або фізична особа за допомогою інвестиційних компаній та американських облігацій конвертує свої гривневі кошти, які знаходяться в Україні, у валюту за кордоном. За інформацією, яку наводить Нацбанк, більшість коштів від погашення американських облігацій назад в Україну не повертаються.

Тому, як зазначає НБУ, у нього "виникають підозри, що облігації США, придбані клієнтами фізичними та юридичними особами через інвестиційні фірми, виводяться за кордон до настання дати їхнього погашення з метою отримання цими клієнтами коштів в іноземній валюті за межами України". Іншими словами, Нацбанк підозрює згадані інвестиційні компанії в обході існуючих валютних обмежень.

Тому, у листі регулятор "рекомендує банкам посилити увагу" до операцій інвестиційних компаній, а також "забезпечити здійснення належного моніторингу фінансових операцій та діяльності таких клієнтів".

Які масштаби обходу обмежень

Використання американських облігацій для обходу валютних обмежень НБУ – не нова для України історія. Одразу декілька співрозмовників ЕП на фондовому ринку, а також у фінансових регуляторах зазначають, що такі операції проводилися ще з 2022 року.

Придбати американські облігації та вивести їх за кордон можна не лише за посередництва трьох інвестиційних компаній, згаданих у листі НБУ. Такі послуги надають й інші українські брокери. Проте саме на ці три компанії припадає найбільша частка таких операцій, пояснили ЕП співрозмовники на ринку.

Останнім часом обсяги операцій з американськими облігаціями могли значно зрости, що і привернуло увагу Нацбанку та підштовхнуло його розіслати банкам вже згаданий лист.

Так, співрозмовники ЕП на фондовому ринку зазначають, що у вересні 2024 року обсяги торгівлі іноземними облігаціями в Україні перевищили обсяги угод з українськими облігаціями за кордоном. За той місяць вони зросли майже втричі – до 27,6 млрд грн (в еквіваленті за курсом НБУ).

Як пояснюють в одній з інвестиційних компаній, яку НБУ підозрює в обході валютних обмежень, використання американських трежеріс для виведення капіталу з України – не дешеве задоволення.

Ці цінні папери потрібно спочатку завести на український ринок та допустити до торгів, на що може знадобитися кілька днів. Далі вони торгуються на вітчизняних фондових біржах за підвищеним курсом, адже продавці закладають у ціну певну премію. Не варто забувати і про комісії, які клієнти мають сплатити брокеру за купівлю та переведення американських облігацій за кордон.

Остаточна ціна виведення коштів за допомогою облігацій американського уряду може становити 5-10% від суми. Через це такі операції, як правило, використовують лише великі клієнти, яким важливо, аби виведений капітал мав легальне походження та міг пройти фінансовий моніторинг іноземних банків.

Як лист НБУ впливає на бізнес

Попри те, що лист Національного банку до комерційних банків був розісланий виключно банкам, і в компанії "Універ", і в "Домінанта Трейд", і в ICU знали про його існування. Власне як і кожен професійний учасник фондового ринку, з якими спілкувалась ЕП під час підготовки матеріалу.

На свій захист інвесткомпанії зазначають, що проводять легальну діяльність відповідно до чинного законодавства та жодних обмежень не порушують. Ба більше, вони підкреслили, що не можуть не переказати трежеріс за кордон на вимогу клієнта, оскільки така відмова призведе до втрати ними ліцензій.

Зауважимо, що в жодній з трьох компаній не погодились офіційно коментувати лист НБУ щодо них. Хоча вже відчувають його наслідки. Зокрема у двох з них зазначили про сповільнення банківського обслуговування. У деяких випадках банки взагалі відмовлялися переказувати на рахунок інвестиційної компанії кошти клієнта для купівлі цінних паперів. Причому, не лише іноземних.

"Нещодавно інвестор-фізособа намагався переказати кошти для придбання ОВДП, але фінмон банку, в якому він має рахунок, відмовився провести платіж та запросив додаткові документи, які взагалі не мають надаватись для таких буденних операцій. Таку вимогу у банку пояснили тим, що ця операція може бути нелегальним виведенням коштів за кордон", – каже ЕП представник однієї з компаній.

В іншій зазначають, що Нацбанк взагалі не має повноважень втручатися у роботу ринку цінних паперів. Банки ж виконують "рекомендацію" НБУ, бо "залякані" його агресивною політикою та численними штрафами.

ЕП надіслала запит до Національного банку щодо надісланого листа, проте відповіді на момент виходу матеріалу там не надали. Також банківський регулятор не став коментувати, яким має бути порядок дій банків щодо інвестиційних компаній, згаданих у його листі.

Обійти політичні ризики

Чому для виведення коштів за кордон використовують саме трежеріс, якщо для таких операцій годяться будь-які іноземні цінні папери?

Ці облігації – найбільш високоліквідний актив на міжнародному фондовому ринку, який має прогнозовану та стабільну ціну. Крім цього, їх випускає Мінфін ключового партнера України. Тому будь-які рішення, які можуть обмежити їхній обіг, несуть політичні ризики для Нацбанку.

"Уявіть реакцію американського посольства, коли там дізнаються, що НБУ намагається обмежити чи заборонити українським інвесторам вкладати у державний борг США", – каже менеджер однієї з компаній про які згадується в листі Нацбанку.

Мабуть, тому НБУ вирішив протидіяти схемам непублічно, надіславши банкам "листи-рекомендації". Зрештою, це не перший випадок, коли Нацбанк уникає негативних політичних наслідків за свої рішення. Напередодні він домігся зменшення лімітів на перекази громадян, оформивши це рішення через меморандум, який між собою уклали самі банки.

Попри політичні ризики рішення щодо обмеження операцій з американськими облігаціями все ж готується. Щоправда, ухвалить його не НБУ, а профільний регулятор – НКЦПФР. Останній вже щонайменше пів року активно дискутує з Нацбанком, захищаючи вільний транскордонний обіг цінних паперів.

Як розповідають ЕП співрозмовники у фінансових регуляторах, до кінця 2024 року НКЦПФР може заборонити переказувати іноземні цінні папери з рахунків в Україні за кордон. На такому рішенні ніби то наполягає МВФ, який до кінця грудня має виділити черговий транш фінансування.

Учасники фондового ринку, зокрема й ті, що потрапили до "чорного списку" НБУ, вже говорять, що нове обмеження може стати відчутним ударом як для їхнього бізнесу, так і для розвитку фондового ринку України загалом. Та чи зупиниться після цього потік капіталу з країни через шпарини у валютних обмеженнях Нацбанку – покаже лише час.