Кінець епохи невидимих доходів

Після ухвалення Верховною Радою закону про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, інформаційний простір вибухнув обговореннями. У центрі уваги опинилися ліміти: 2 тис. євро і 30 продажів на рік, 10% ПДФО. Однак вся ця дискусія відволікає увагу від значно важливішої зміни.

Новий документ, відомий як закон про OLX, стосується не стільки податку, скільки впровадження нової для України моделі податкового контролю. Саме ця зміна матиме найбільші наслідки для громадян, бізнесу та держави в найближчі роки.

Від контролю декларацій до контролю даних

Тривалий час податковий контроль будувався за простою логікою: людина отримувала дохід – держава очікувала, що він буде задекларований. Якщо виникали підозри щодо порушень, контрольний орган намагався встановити обсяг доходів і перевірити правильність виконання податкових обов'язків.

Новий закон змінює філософію. Тепер держава менше покладатиметься на інформацію, яку повідомляє платник податків. Натомість вона отримуватиме значний обсяг відомостей від цифрових платформ. Головною зміною є не ставки податку, ліміти та кількість продажів, а нова архітектура податкового контролю.

Мова не лише про OLX

Для більшості українців OLX є найвідомішим прикладом цифрової платформи, через яку вони продають товари. Термін "податок на OLX" виявився настільки вдалим для заголовків, що значна частина суспільства почала сприймати новий закон як документ лише про продаж старих телефонів чи велосипедів.

Насправді його вплив значно ширший. Він регулює роботу різних онлайн-сервісів, адже йдеться про всю електронну комерцію. Закон поширюється на маркетплейси, онлайн-сервіси, сервіси оренди житла, таксі та доставки.

Держава отримала новий механізм доступу до інформації про значну частину економічної активності населення, яка ще кілька років тому залишалася поза її увагою. Саме тому новий закон слід розглядати не як локальну податкову новацію, а як частину глобального процесу цифровізації податкового контролю.

Раніше онлайн-сервіси лише надавали майданчики, а користувачі мали декларувати доходи. Тепер цифрові платформи зобов'язані збирати дані про заробітки користувачів, звітувати перед ДПС та автоматично утримувати податок.

Виникає питання, яке майже не обговорюється: як держава буде оцінювати отриману інформацію? Закон детально регламентує порядок збору даних платформами та її передавання ДПС. Однак він не дає вичерпної відповіді на питання, які матимуть ключове значення для майбутньої практики.

Коли продаж особистих речей перетворюється на підприємницьку діяльність? Які критерії свідчать про систематичне отримання прибутку? Чи враховуватиметься тип товарів? Чи матиме значення реклама та інші ознаки комерційної діяльності? Саме навколо цих питань формуватиметься податкова та судова практика.

Де виникнуть найбільші ризики

Парадоксально, але найбільші питання навряд чи виникатимуть у великого бізнесу. Він, зокрема, й самі цифрові платформи, давно живе в умовах податкового контролю, комплаєнсу та фінансового моніторингу. Найбільші труднощі можуть виникнути в осіб, які не вважають себе підприємцями. Тобто в людей, які продають товари через інтернет, здають житло, надають послуги чи продають товари.

Обороти таких продавців на різних платформах можуть сягати кількох мільйонів гривень на рік. Саме вони можуть опинитися в зоні, де закон працює, а чіткі правила його застосування ще не сформовані. Практика нормотворення не раз демонструвала, що найбільша кількість спорів виникає там, де законодавство містить оціночні категорії та залишає простір для різного тлумачення.

Що буде далі

Публічна дискусія навколо нового закону зосереджена на лімітах та ставках податку, проте це лише верхівка айсберга. Через кілька років або й раніше основною темою дискусій під куполом Верховної Ради будуть такі питання.

Де проходить межа між приватною економічною активністю та підприємницькою діяльністю громадянина? Де проходить межа між випадковим доходом і систематичним отриманням прибутку? Де проходить межа між правом держави контролювати доходи і правом людини вільно розпоряджатися майном?

Ми спостерігаємо значну трансформацію. Держава поступово переходить від моделі, у якій вона переважно перевіряла декларації, подані платником податків, до моделі, у якій вона отримує дані автоматично. Саме ця зміна має значення. Проте найбільш загадкове питання – як зміниться логіка податкового контролю після того, коли держава побачить те, чого вона раніше не бачила.