Проблеми нового Митного кодексу
Проєкт нового митного кодексу (МКУ) пропонує вилучити більшість процедурних положень із глави про митну вартість. Формально це подається як "наближення до практики ЄС".
Однак така аргументація не враховує реального контексту, в якому працює українська митниця. Насправді ж такий підхід може стати новою загрозою для всієї реформи та українського бізнесу.
Митна оцінка – зона напруги між бізнесом і державою
Митна оцінка це основа визначення вартості товарів при імпорті та, відповідно, суми податків. Саме цю сферу Україна зобов'язалася гармонізувати з Угодою СОТ про імплементацію статті VII ГАТТ.
Ця Угода не просто визначає методи оцінки, вона вимагає чітких процедур, що захищають декларанта від довільних рішень. І ці процедури в чинному МКУ працюють, не ідеально, але достатньо, щоб Україна могла аргументовано заявляти про відповідність міжнародним стандартам.
Зокрема:
- у звіті Ex-post evaluation of Macro-Financial Assistance I&II (ЄС, 2017) прямо зазначено прогрес України в частині митної оцінки після МКУ 2012 року;
- у 2023 році, відповідаючи на запитання США в Комітеті СОТ з митної оцінки, Україна використовувала саме процедурні норми Кодексу як доказ відповідності Угоді СОТ.
Чому вилучення митних оцінок з кодексу може стати помилкою
Європейська аргументація не працює поза ЄС
Україна не є членом ЄС. Митники не можуть спиратися на європейську судову практику або компендіуми Єврокомісії.
Наприклад, ЄС має власний детальний компендіум з митної оцінки, який врегульовує спірні питання. В Україні його немає, хоча бізнес понад десять років просить його створити. Відповідно, якщо забрати процедури з кодексу – не буде нічого.
Суд вже не захистить
Судові рішення щодо митної вартості будуються саме на конкретних процедурних статтях МКУ. Якщо ці норми зникнуть, суд не матиме чітких критеріїв для оцінки правомірності рішень митниці. Відповідно бізнесу буде важко довести необґрунтованість сумнівів митників при оскарженні заявленої вартості імпорту.
Більше корупції
Європейська Комісія вимагає інтегрувати антикорупційні механізми в усі сфери реформ. Один із ключових принципів – мінімізація дискреції через чіткі процедури.
Вилучення процедури означає: більше рішень "на розсуд інспектора", менше прав імпортера, і більше підстав для вибірковості. Факти говорять самі за себе.
- Спори щодо митної вартості наймасовіші серед усіх судових спорів, де відповідачем виступає митниця.
- Лише 10-15% рішень про коригування митної вартості витримують перевірку змагальним судовим процесом. Решта скасовуються як необґрунтовані.
- За Митним індексом ЄБА 2024 року, 60% компаній мають проблеми з коригуванням митної вартості. Щорічно ця тенденція тільки зростає (46% у 2023 році, 37% – у 2022-му).
Тобто саме тут бізнес потребує найбільшої кількості гарантій. І саме тут їх пропонують вилучити.
Що варто зробити
Щоб новий Митний кодекс був прозорим, прогнозованим і справді "євроінтегрованим", глава про митну оцінку має зберегти ключові процедурні норми:
- чіткий алгоритм дій митниці та декларанта;
- вимоги до обґрунтованості коригування;
- право декларанта подавати додаткові документи;
- порядок оскарження;
- обмеження дискреції інспекторів.
Паралельно можна розробити національний компендіум з митної оцінки, інструмент, що давно працює в ЄС і якого нам гостро бракує.
***
Процедурні гарантії не "бюрократія", а основа довіри в митній системі. Вони потрібні не для комфорту бізнесу, а для дієвого запобігання та протидії корупції, дотримання принципів правової визначеності та легітимних очікувань, та виконання міжнародних зобов'язань.
Вилучення цих норм із нового Митного кодексу створить більше проблем, ніж вирішить. Україна може і має рухатися до європейського регулювання, але без втрати тих інструментів, що вже працюють і захищають сторону, яка традиційно перебуває в слабшій позиції при здійсненні митних формальностей.
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA та ГО "Технології Прогресу" і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.