"Харків комуністичний". Як Терехов будує політику на боргах за електрику та газ

Безкоштовних рішень в енергетиці не існує. Якщо сьогодні хтось не платить – завтра рахунок приходить усій системі", – описує ситуацію з боргами в Харкові співрозмовник ЕП в парламенті, дотичний до ухвалення рішень в енергетичній сфері.

Історія цього прифронтового міста – показовий приклад того, як соціальна політика, побудована на боргах, поступово перетворюється на фінансову піраміду національного масштабу.

Місто роками демонструє унікальну для України модель так званого "комунального соціалізму" із безкоштовним громадським транспортом та м'яким ставленням до неплатежів населення. Але, де-факто, ці рішення фінансуються не з міського бюджету, а коштом боргів за електроенергію, газ і тепло, які накопичуються в енергосистемі держави.

За час каденції міського голови Ігоря Терехова ця модель лише зміцнилася, хоча її фундамент заклав його попередник Геннадій Кернес.

Як результат – Харків сформував найбільшу системну заборгованість в енергетиці серед українських міст. І поки його мешканці отримують "безкоштовні" послуги, ланцюг боргів лише зростає, створюючи ризики для стабільності всієї енергосистеми.

Структура боргів

Питання боргів на енергетичному ринку – це системна проблема національного масштабу, якій ЕП присвятила не одну публікацію. Ми окремо описували катастрофічну ситуацію на ринках електроенергії та газу. Детально про причини, наслідки та шляхи вирішення можна почитати за посиланнями тут та тут. Щоправда, з того часу рівень розрахунків лише погіршувався.
В цьому тексті ми вирішили приділити окрему увагу Харкову, оскільки саме в цьому місті, як стверджують співрозмовники ЕП на енергоринку, проблема має найбільш комплексний та хронічний характер, і з кожним роком лише поглиблюється.

Заради справедливості варто зазначити, що формування ланцюга боргів на десятки мільярдів гривень – це не ноу-хау чинного міського голови Терехова. Основу такої тенденції ще до великої війни заклав покійний Геннадій Кернес. Однак новий очільник міста досі продовжує справу свого попередника.

Отже, структуру заборгованості Харкова можна умовно поділити на чотири великі блоки, де найбільша частка припадає на газ для виробництва тепла.

За даними уряду, станом на кінець березня 2026 року, підприємства теплокомуненерго області заборгували за блакитне паливо рекордні 27,3 млрд грн. Це близько чверті газового боргу всієї країни, який становить 113,7 млрд грн.

Основна частина боргу – 16,83 млрд грн – сформована перед "Нафтогаз Трейдингом", ще 9,38 млрд грн – перед постачальником "останньої надії" в особі того ж "Нафтогазу" та ще 1,11 млрд грн – історична заборгованість перед "Нафтогазом", утворена до 2021 року.

Другий великий блок – борги населення.

Станом на 1 лютого 2026 року заборгованість населення Харківської області за комунальні послуги залишається однією з найбільших в Україні. За теплопостачання та гарячу воду жителі області не сплатили 9,44 млрд грн, у той час, як загальний борг по всій країні – 36,7 млрд грн.

Окремо за централізоване водопостачання та водовідведення борг Харківщини становить ще 1,9 млрд грн, в той час, як загальний по всій країні – 9,4 млрд грн.

Третій напрямок – борги комунальних підприємств за електроенергію. Підприємства водопостачання та водовідведення області накопичили 4,55 млрд грн (4,5 млрд грн з яких сформовано "Харківводоканалом") із 12,16 млрд грн по всій країні.

Четвертий блок – борги за розподіл електроенергії. Вони становлять 1,1 млрд грн та майже повністю сформовані тим же "Харківводоканалом". У цей самий час загальний борг за цією послугою по всій країні – 1,32 млрд грн.

Усе в сумі – понад 44 млрд грн. Це сформована роками системна модель, де кожна ланка не платить іншій, формуючи при цьому ланцюг взаємної заборгованості. З кожним роком ситуація з боргами лише погіршується.

Так, за підсумками 2025 року одразу два представники Харкова увійшли до топ-5 підприємств за приростом заборгованості за газ. Перше місце посіли "Харківські теплові мережі", а третє – Харківська ТЕЦ-5, що перебуває у приватній власності. Таким чином, на ці два підприємства припадає найбільший приріст боргів серед усіх учасників списку.

Що не дозволено Юпітеру, дозволено бику

Чому накопичення таких масштабних боргів взагалі стало можливим в окремому, хоча і прифронтовому місті? Опитані ЕП експерти та учасники ринку сходяться на тому, що відповідь на це питання варто шукати суто в політичній площині.

"Те, що відбувається із розрахунками у Харкові – це чиста політика, до енергетики чи економіки це не має жодного відношення", – наголошує ЕП один з народних депутатів.

За словами співрозмовника ЕП в одній з державних енергетичних компаній, практика формування боргів у Харкові існує роками: "Їм чомусь дозволяли не платити за цими боргами. Вони завжди грали в так званий харківський соціалізм".

"Були випадки, коли Терехов міг подзвонити Галущенку (Герман Галущенко, ексміністр енергетики) і в емоційній формі вимагати, щоб не відключали якесь із комунальних підприємств. Наприклад, набирав о сьомій ранку і кричав: "якого х*ра відключають міський електротранспорт?", – розповідає джерело ЕП в парламенті.

І це все відбувається на тлі того, що Харків – єдине українське місто з безкоштовним проїздом у громадському транспорті.

"В Сумах, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні та Чернігові немає безкоштовного транспорту, навіть у містах Донецької області його немає. Хоча ви самі знаєте, яка там ситуація. Випадок із Харковом – це винятковий популізм", – каже один з представників уряду.

На нерівність умов для різних міст в нещодавньому інтерв'ю УП відкрито скаржився колега Терехова, міський голова Дніпра Борис Філатов.

"Якщо мені (як і Харкову) держава дозволить не платити за боргами, і таким чином фактично продотує громаду на десятки мільярдів гривень, ми будемо допомагати армії набагато більше. І безкоштовний зоопарк би зробили чи ковзанку…

Транспорт не може бути безкоштовним, бо це ілюзія. Будь-яка безкоштовна річ фінансується за кошт платників податків. Це перекладання грошей з однієї кишені до іншої", – наголошував Філатов.

З міським головою Дніпра погоджується ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький, який називає безкоштовні поїздки електротранспортом комунізмом.

"Це комунізм, який вперше у світі побудований в рамках окремого міста. І це успіх. Але проблема в тому, що місто це робить за рахунок того, що просто тупо не платить за електрику, яку цей електротранспорт споживає.

Тобто перекладає свій комунізм на енергосистему. Уявіть, що якась електростанція виробляє електроенергію, якийсь споживач – тролейбус чи метро – використовує її та не платить. Цей споживач винен "Укренерго", "Укренерго" винне електростанції", – наголошує Кудрицький. До чого це призведе у майбутньому?

Колапс – питання часу

Накопичення боргів відбувається на тлі постійних атак на енергетичну інфраструктуру по всій країні. Це означає, що галузі потрібні ресурси не лише для поточної роботи, а й для відновлення та захисту. Проте грошей у системі з кожним днем стає дедалі менше.

"Борги за електрику, тепло, воду – усе веде до одного: грошей немає ні на що. Україна дожилась до того, що без донорської допомоги ми не здатні ані відновлюватись, ані захищати об'єкти, ані будувати щось нове.

При цьому міжнародні партнери дедалі частіше ставлять запитання, чому їхні платники податків мають компенсувати низькі тарифи або неплатежі окремих міст", – наголошує співрозмовник ЕП в Кабінеті міністрів.

"Формується взаємний ланцюг боргів. Це гра в соціалізм, яка нічим хорошим не закінчиться. У кінцевому результаті це призведе до глибокої кризи і колапсу системи", – вважає співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.

З ним погоджується представник іншого державного енергетичного підприємства. "До чого це призведе? Якщо буде жорсткий санатор, то в один момент він просто візьме і зупинить всю цю історію, заарештує всі рахунки Харківського обленерго, водоканалу чи тепловиків.

Всі гроші цих підприємств будуть забиратися на погашення боргів. Не будуть платити зарплати працівникам водоканалу, не буде виплат комунальникам, не буде жодних ремонтів, інвестиційних програм, що в дуже короткій перспективі призведе до колапсу постачання послуг в Харкові", – попереджає він.

"У підсумку за всю цю безгосподарність заплатить споживач: або якістю послуг, або додатковими грошима. Місто ж оперує не своїми грошима, а грошима платників місцевих податків. Це все питання часу", – підсумував співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.

Хто має навести лад із розрахунками? Формально контроль за ситуацією мають здійснювати профільні державні інституції, серед яких Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерство енергетики, Міністерство розвитку громад та територій.

Однак, за словами співрозмовників ЕП, на практиці всі рішення в Україні ухвалюють в Офісі президента. Поки не буде прямої команди з Банкової, ніхто нічого робити не буде.

При цьому представники парламенту визнають, що проблема має системний характер і роками залишається без реагування. "У Харкові це вже система. Її дуже важко змінювати та викорінити", – каже один з народних депутатів.

За його словами, попри значні борги енергетичний регулятор фактично уникає перевірок у Харкові. "Представники НКРЕКП чомусь не виїжджають туди на перевірки. До Миколаєва вони їздять, до Запоріжжя – теж, а до Харкова – ні, тому що бояться", – каже він.

Причина – ніхто не хоче ворушити проблему, яка може зачепити одразу кілька центрів впливу. "Якщо розкласти цю історію, полетять каміння у город мера, керівника обленерго, Міненерго, регулятора і так далі. Вони всі міркують: "А навіщо туди лізти?". Як наслідок формується замкнене коло бездіяльності. "Рука руку миє", і ніхто не хоче туди лізти", – розповідає представник державної енергетичної компанії.

Редакція ЕП намагалась зв'язатися з людьми, які комунікують від імені Терехова, аби отримати позицію щодо накопичених боргів, однак зробити цього не вдалось.

***

Харківська модель соціальної підтримки багато в чому побудована на накопиченні боргів. Вона може виглядати привабливою для частини мешканців у короткій перспективі. У довгостроковій – така політика підриває фінансову стійкість міської інфраструктури.

Комунальна економіка не здатна довго працювати "в кредит". Десятки мільярдів боргів уже перетворюються на прямий системний ризик для енергетичної безпеки міста.

Без структурних та швидких змін ця модель може завершитися тим, що "комунальний соціалізм" трансформується у масштабну кризу, і тоді питання буде вже не в тарифах та розрахунках, а в тому, чи буде взагалі тепло і світло в місті.