Чи можна було підготувати енергетику до зими краще?

Останній опалювальний сезон остаточно розвіяв ілюзію, що підготовка енергетики до зими – це набір технічних рішень і дій, зрозумілих лише вузькому колу фахівців. В умовах війни цей процес став питанням не лише відбудови зруйнованих об'єктів та формування запасів обладнання, а й ухвалення непопулярних рішень, жорсткого контролю за їх виконанням та покарання винних у разі провалу.

Російські масовані обстріли – головна причина кризи в енергетиці, але війна не скасовує не менш важливого питання: чи зробила держава та її менеджери все можливе, аби максимально підготуватися до зими в умовах очікуваних атак.

Щоб відповісти на це питання, ЕП поспілкувалася з профільними експертами, чиновниками та представниками енергетичних компаній і попросила їх надати максимально об'єктивні відповіді, уникаючи політичного контексту. Нижче – приклади конкретних рішень і прорахунків, які могли коштувати енергосистемі стійкості, а мільйонам українців – додаткових годин зі світлом і теплом.

Що зробили

Було б неправильно зводити аналіз підготовки до зими лише до прорахунків. Протягом останнього року фахівці виконали великий обсяг роботи, часто в умовах російських обстрілів, дефіциту часу, людей та ресурсів. Про це говорять усі співрозмовники ЕП. Ідеться про відновлення мереж та об'єктів генерації.

"Інженери навчилися повертати в роботу обладнання, яке ще рік тому вважалося втраченим. Блоки на станціях запускали після повторних ударів, підстанції відновлювали за лічені дні. Часто – з використанням нестандартних технічних рішень, імпровізації і "канібалізації" обладнання", – каже один з урядовців.

Паралельно йшла робота з фізичного захисту підстанцій і трансформаторів, їх закривали залізобетонними конструкціями. Вчасно зведені укриття зменшували наслідки від ударів шахедами, кажуть енергетики та експерти. Інша річ, додають вони, що масштаб цієї роботи не відповідав очікуваним загрозам.

Окремим напрямом стала підготовка запасів обладнання. За підтримки міжнародних партнерів в Україну завозили трансформатори, кабелі, вимикачі, генератори. Формувалися склади аварійного резерву, щоб скоротити час відновлення. Це дозволяло реагувати швидше, ніж у перші місяці війни.

Утім, існує межа того, що енергетики здатні зробити самостійно.

"Жодні підготовка й інженерний захист не можуть гарантувати безпеку всієї енергосистеми, особливо коли йдеться про великі радянські електростанції та підстанції, спроєктовані та збудовані з урахуванням інших загроз.

Такі об'єкти неможливо сховати або накрити, вони добре відомі ворогу. Від балістичних ракет не врятують жодні бетонні укриття. Єдиний захист – ефективна протиповітряна оборона", – каже топменеджер однієї з енергокомпаній.

Загалом опитані ЕП експерти та учасники ринку оцінили підготовку енергетики до зими на "три з плюсом" або "чотири з мінусом" з п'яти. За якими напрямками спостерігалися проблеми і що можна було зробити краще?

Розслабленість як системна проблема

Після відносно спокійної зими 2024-2025 років чиновники розслабилися.

"Усі втратили пильність після попереднього опалювального сезону. Мовляв, якщо пройшли попередню зиму, то і наступної якось воно буде. У результаті навіть ті когенераційні установки, які передали партнери і які можна було встановити й запустити, не запрацювали", – пояснює один з експертів.

За його словами, проблема була не в дефіциті обладнання, а у відсутності жорсткого управлінського контролю. Не було щоденних нарад, постійного тиску, публічного моніторингу та персональної відповідальності за результат.

"Одна справа – коли щодня є нарада в керівника з питанням, що зробили. Інша річ – коли сказали, що встановлюємо, а через пів року з'ясовується, що нічого не працює, бо хтось не підписав якісь документи", – пояснює співрозмовник ЕП.

"Розхолодженість була і на центральному, і на регіональному рівнях. Місцева влада не поспішала виділяти кошти або пришвидшувати процедури, перекладала відповідальність на донорів чи партнерів", – каже інший співрозмовник.

Заблокований конкурс

Один з показових прикладів – блокування конкурсу на будівництво розподіленої генерації Міністерством енергетики, очолюваного тоді Германом Галущенком.

Ідеться про газопоршневі та газотурбінні електростанції. Це невеликі установки, які, спалюючи газ, виробляють електрику і тепло. Сучасні установки вдвічі ефективніші за радянські, бо споживають менше газу і дають більше енергії.

Загалом мова йшла про 700 МВт. За оцінками експертів, до початку цієї зими могли стати реальністю кілька сотень мегаватів. Конкурс дозволяв залучати приватні інвестиції. Тобто без додаткових видатків держбюджету можна було отримати сотні мегаватів нових потужностей там, де система найбільш уразлива.

Наприклад, до кінця 2025 року прифронтова Чернігівщина могла б отримати 100 МВт, а Кривий Ріг, що теж потерпає від обстрілів, – 30 МВт. Натомість Галущенко заблокував конкурс, бо йому не сподобалися імена окремих учасників. Процес відновили наприкінці 2025 року після розголосу в медіа та скандалу.

"Якби конкурс провели у квітні і підписали протоколи, то люди почали б роботи. Частина цього обладнання вже б працювала і додала кілька годин зі світлом у найскладніших регіонах. Однак хтось у міністерстві вирішив, що навіть без цих мегаватів ми якось проживемо", – іронізує один із співрозмовників ЕП.

Добудова блоків

Ще одна суперечлива історія – надто велика увага добудові атомних блоків на Хмельницькій АЕС, проєкту Міненерго Галущенка та Офісу президента. На думку одного з урядовців, на це витратили надто багато часу і політичного ресурсу.

"Енергоатом" після останнього підвищення тарифів на електрику для населення став прибутковою компанією, там є великі кошти. Замість того, щоб спрямувати ресурси на відновлення мереж чи захист, їх хотіли витратити на проєкт, який точно не був пріоритетним та критичним", – наголошує урядовець.

За його словами, це розмило фокус в умовах, коли удари по критичних підстанціях відрізали атомні станції від енергосистеми. Зокрема через таку недбалість українці вимушені подекуди сидіти без світла по 20 годин на добу.

Скандал в "Укренерго"

Показовим кейсом стала скандальна зміна керівництва НЕК "Укренерго". Експерти і політики вважають, що це суттєво вдарило по темпах підготовки до опалювального сезону через проблеми з фінансуванням.

Директор "Центру дослідження енергетики" Олександр Харченко вважає, що спосіб звільнення Володимира Кудрицького мав системні наслідки для енергосектору. "Після цього скандалу і виходу наглядової ради із заявами про політичний тиск пряма грошова допомога енергокомплексу зупинилася. Усі кошти пішли через Фонд підтримки енергетики, який працював значно повільніше", – каже він.

За словами експерта, після цього донорська допомога концентрувалася не на проєктних рішеннях, а на закупівлях обладнання "про запас". "Не було підходу: купуємо турбіну, ставимо її в конкретному місті, запускаємо генерацію. Було просто: купуємо щось на колись", – додає Харченко.

З ним погоджується чинний представник парламенту, дотичний до ухвалення рішень в енергетичній сфері. "Через кадрову чехарду, зміну статуту і проблеми з наглядовою радою "Укренерго" увійшло в дефолт. Це мінімум на пів року уповільнило фінансування і будівництво захисних споруд", – вважає він.

Народний депутат наводить показовий приклад, до чого може призвести таке зволікання: "Знаю конкретну ситуацію, де укриття збудували наполовину. Туди прилетів дрон і трансформатор згорів. При цьому є безліч випадків, коли добудовані укриття захищали від прильоту десятьох шахедів".

Без ППО нічого не буде

Ексміністр енергетики Іван Плачков має іншу позицію щодо можливих прорахунків при підготовці до зими та ситуації в енергетиці. Він вважає, що напередодні опалювального сезону енергетики та держава зробили максимум.

"Єдина відповідь щодо підготовки – протиповітряна оборона, усе інше – порожні балачки. В умовах війни енергетики зробили все можливе. Станції були готові, мережі були готові, запаси були сформовані. Просто все розбили ракетами. Без достатньої кількості ППО цьому протистояти неможливо", – наголошує Плачков.

Цей аргумент важко ігнорувати. Без ППО будь-яка підготовка та енергетична стратегія стає вразливою. Це якнайкраще продемонстрували останні масовані атаки на Київ, які залишили без тепла та світла тисячі багатоповерхівок.

Ця зима показала, що героїзм енергетиків здатен компенсувати прорахунки чиновників, але нескінченно так тривати не може. Наступний опалювальний сезон знову поставить ті ж питання. Відповіді на них мають бути в рішеннях, ухвалених та реалізованих заздалегідь. Інакше й наступна зима пройде в темряві й холоді.