Dyson для ЗСУ: чому не працює криміналізація контрабанди?

У серпні 2023 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за товарну контрабанду. До цього за це можна було отримати хіба що штраф. Громадськість очікувала на масштабні та гучні затримання, знищення організованих схем. Проте за майже два роки ми отримали лише 14 вироків, в одному з яких суд вирішив, що фени у війську першочергова потреба.

Жодного вироку, який би став прецедентом для системного очищення митниці чи хоча б викриттям організованої контрабанди на мільйони доларів. Проте навіть до цих рішень є питання.

З чого все почалося?

Закон № 3513–IX мав припинити схеми незаконного переміщення товарів та збільшити доходи державного бюджету.

Автори цієї ініціативи вбачали й суто процесуальну проблематику, адже в рамках адміністративного провадження не реально довести окремі елементи складу правопорушення. Банально через відсутність достатніх повноважень документування і доказування обставин вчиненого правопорушення. Ну і відповідно більш тривалі строки досудового розслідування, щоб мати час на пошук доказів.

Законодавці певно очікували, що маючи такий набір інструментів, у тому числі проводити негласні слідчі та розшукові дії, для протидії контрабанді допоможе відчайдушній боротьбі, яка мала розпочатися одразу із набуттям чинності законом про криміналізацію контрабанди.

Суха статистика

За перше півріччя 2025 року результатів по криміналізації контрабанди настільки мало, що аналізувати ефективність виконання закону майже не приходиться.

Протягом 2024 року – січня-червня 2025 року винесено лише 14 вироків щодо контрабанди:

• контрабанда товарів (ст. 201-3 Кримінального кодексу) – 6 вироків, з них у 4 випадках укладено угоду;
• контрабанда підакцизних товарів (ст. 201-4 ККУ) – 8 вироків, з них, у 6 випадках укладено угоду.

До цієї статистики додаємо відсутність затримань масштабної контрабанди, резонансних справ щодо організованої контрабанди та вироків. У чому ж справа?

Колективна безвідповідальність

Попри те, що до контрабанди можуть бути залучені десятки осіб з чітким розподілом обов'язків, правоохоронці чомусь вперто кваліфікують організовану контрабанду як некваліфіковану.

У некваліфікованій контрабанді, на відміну від організованої, м'якші покарання, легше піти на угоду зі слідством, а організаторів схеми майже нереально притягнути до відповідальності. Правоохоронцям навіть не потрібно шукати справжніх організаторів чи ланцюжок контрабанди. Тож у 10 з 14 вироків підсудні йшли на угоду.

У більшості справ прослідковується тенденція, коли у вироках судів фактична частина майже дублює зміст обвинувального акту та угоди про визнання винуватості. Це може вказувати на формальний підхід до аналізу обставин справи, де вже є угода зі слідством.

Зокрема, у проаналізованих випадках виникають питання про належне дотримання принципів всебічності, повноти та об'єктивності дослідження доказів. У вироках не завжди простежується самостійна оцінка судом зібраних матеріалів, а також аргументоване обґрунтування висновків про правову кваліфікацію дій обвинуваченого.

Це безперечно може впливати на довіру до судової системи та сприйняття неупередженого й незалежного судового процесу.

Крім того, у вироках часто прослідковується тенденція до "невстановлених осіб". Що також суттєво впливає на судові рішення про організовану контрабанду. І в цих випадках не зрозуміло чи мало слідство інформацію про цих осіб чи ні та чому?

Так, у квітні 2025 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області розглянув справу контрабанди побутової техніки на суму 8 млн грн. Обвинувачений розробив план для нелегального завезення побутової техніки до якого залучив понад 40 осіб. Кожен з учасників мав власну роль, функцію та діяв за планом. Проте ні прокурори, ні судді не звернули увагу, що обвинуваченому інкримінують некваліфіковану контрабанду.

Як не дивно, у цьому ж таки суді знову не побачили ознак організованої злочинності, де підсудна залучила понад 50 учасників. Схема з контрабандою шин на суму 8 млн грн приносила постійні прибутки всім учасникам схеми. Ті, до слова, систематично отримували від підсудної "зарплатню" за незаконні дії. Конфіскацію застосували лише до шин на суму 100 тис. грн. Проте до цього повернемося пізніше.

У 2024 році Глибоцький районний суд Чернівецької області засудив трьох перевізників за фактом контрабанди тютюнових виробів. Фури із сигаретами проходили пункт пропуску через кордон як порожні, а поверталися до України із пальним. Попри масштабність схеми й характер організованої злочинної діяльності, засудили лише водіїв – їм призначено штраф. А щодо організатора матеріали виокремили в окреме провадження, але притягти його до відповідальності тепер буде важко, адже вироки щодо водіїв тепер є преюдиціальним фактом – можна послатися на те, що чинним вироком не встановлено ознак організованості.

Не обійшлося й без справи про контрабанду сигарет. Підсудний намагався провезти 55 коробок з вугільними фільтрами для цигарок. В кожній коробці близько 6 тис. фільтрів вартістю понад 15 млн грн. Для цього він облаштував спеціальне сховище у вантажному відсіку авто. Попри те, що це ознака систематичності таких рейдів, слідчі навіть не дослідили чи були подібні випадки ще. Як наслідок – фільтри конфіскували та знищили, підсудний обійшовся відшкодуванням на 200 тис. грн.

Очевидно, що самі фільтри ввозити немає сенсу. Хіба що він планував скрутити 6 тис. самокруток. Швидше за все така контрабанда є частиною нелегального тютюнового бізнесу.

За словами депутата Данила Гетьманцева втрати від нелегального тютюну сягають мільярдів гривень. Але чомусь не видно, щоб правоохоронці намагались прослідкувати ланцюжок далі – кому ці фільтри везлись, що вивело б їх на власне виробництво і, ймовірно, значно більшу мережу злочинців.

Що не так із судовими рішеннями

Практика розпорядження предметами товарної контрабанди є, м'яко кажучи, неоднозначною. Тут не обійшлося без передачі контрабанди на потреби ЗСУ.

Так, у двох судових рішеннях військовим передали Apple iPad та стайлери Dyson. При тому, що у військових частинах майно оприбутковується відповідно до штатів майна. І такі товарно-матеріальні цінності не передбачені для використання в ЗСУ. Тобто на баланс їх взяти не можна, і воно "зависає у повітрі".

Судові рішення викликають питання і тоді, коли мова йде про конфіскацію. Наприклад, у двох ідентичних кейсах, проте з громадянами різних країн судді вирішили абсолютно по різному застосувати цей захід.

Справа перша. Громадянин Молдови перевіз під виглядом гуманітарної допомоги 22 автівки для благодійних фондів на суму 2 млн грн. Фонди були фіктивними, а автівки переписували на підставних осіб. Ті ж своєю чергою продавали авто як своє. Слідчі традиційно не знайшли співучасників схеми.

Натомість суд призначив обвинуваченому три роки умовно та конфіскацію автівок на потреби ЗСУ. До слова, машин на території України вже немає. Як виконавча служба буде шукати авто та вилучати їх в громадян, які не знали про цю схему, а просто придбали машину – питання відкрите.

Справа друга. Вже українець під виглядом гуманітарної допомоги перевіз в Україну 16 авто, сума яких теж близько 2 млн грн. Цього разу керівницею фіктивного благодійного фонду була співмешканка підсудного. Схема схожа до попередньої. Проте у цьому випадку суд вирішив, що буде достатньо обійтися трьома роками умовно, без конфіскації. Адже машини купити добросовісні громадяни, які не знали про схему.

Ще один випадок, коли суд чомусь проігнорував конфіскацію стався у Києві. Солом'янський суд вирішив повернути обвинуваченому MERCEDES-BENZ, який він нелегально ввіз. Звичайно після того, як підсудний пішов на угоду зі слідством. Як наслідок, порушника навіть не оштрафували.

З цього можна вичленити ще одну проблему – легалізацію контрабанди. Так, підсудний, який незаконно ввіз близько 200 айфонів на суму близько 10 млн грн за рішенням суду отримав їх назад, виплативши 200 тис. грн.

Суддя відмовив у конфіскації, мотивуючи це тим, що "у разі застосування спеціальної конфіскації в даному кримінальному провадженні не буде дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб та носитиме для обвинуваченого надмірний індивідуальний тягар". Тож айфони очевидно повернулися до власника. У кількості 160 штук.

Замість післямови

Навряд чи вам варто писати висновки про те чи запрацювала криміналізація контрабанди. Але не варто впадати в зневіру. Лише три кроки можуть суттєво покращити ситуацію.

Перший – створити адаптивну модель моніторингу кримінальних проваджень та результатів їхнього розслідування і судового розгляду за кількома параметрами; оприлюднювати результати моніторингу з певною періодичністю або впровадити дашборд.

Другий – ініціювати міжвідомчу нараду з проблемних питань правозастосування, зокрема, тлумачення повторності та значного розміру контрабанди

Третій – провести зустрічі з бізнесом, зокрема, з галузевими об'єднаннями, що представляють найбільш податкоємні галузі (побутова електроніка, підакцизні товари тощо), щоб отримати інформацію та реагувати на масштабні контрабандні схеми.

Звичайно, подібні зміни не можуть проходити без публічних обговорень з бізнесом. Особливо з доброчесними галузевими об'єднаннями, що платять найбільше податків. Ці ж білі платники можуть допомогти витягнути тіньові схеми для справедливого ринку. Чесні гравці не повинні втрачати прибутки через демпінгування тіньового ринку.

Співавтор: експерт з митної справи ГО "Технології прогресу" Андрій Саварець.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю IAA та ГО "Технології Прогресу" і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.