Спрощене банкрутство для малого бізнесу: швидкий вихід із боргів чи нове вікно для зловживань

16 вересня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15024. Він запроваджує спрощене провадження у справах про банкрутство для мікро- і малого бізнесу, а також змінює правила банкрутства державних підприємств і компаній, які готують до приватизації.

Мета, за пояснювальною запискою, зрозуміла: скоротити строки і витрати на банкрутство для малого бізнесу, спростити вимоги до документів, запобігти зловживанням і наблизити українське законодавство до європейського. Законопроєкт є частиною зобов'язань України за планом Ukraine Facility і завершує імплементацію Директиви ЄС 2019/1023 про реструктуризацію та неплатоспроможність. Спрощений вихід із боргової кризи для малих підприємців — звичайна європейська практика.

Проблема в масштабі. За даними Держстату й Опендатабота, у 2025 році річний дохід понад 10 млн євро, тобто вище межі малого бізнесу, мали менше 2% юридичних осіб. Отже, понад 98% компаній і майже всі ФОП формально підпадають під нові правила. Це не нішева процедура для окремої категорії боржників, а зміна, яка може торкнутися більшості справ про банкрутство в країні. І ухвалювати її лише як виконання вимог Ukraine Facility, без оцінки ризиків для бізнесу, не можна.

Що пропонує законопроєкт

Спрощене провадження відрізнятиметься від загальної процедури коротшими строками, меншою кількістю процесуальних дій і нижчою вартістю. Воно має тривати не довше 180 днів, після чого справу або закривають, або переводять у загальну процедуру. Судовий збір зменшується вдвічі: до 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб замість 10. Менше доведеться авансувати і на винагороду арбітражного керуючого. Безспірні вимоги кредиторів розглядатимуть у пришвидшеному порядку.

Кому доступна процедура

Спрощене банкрутство зможуть використати ФОП і юридичні особи, які відповідають критеріям мікро- або малого бізнесу. Для мікропідприємств це до 10 працівників і до 2 млн євро доходу на рік, для малих — до 50 працівників і до 10 млн євро. Бізнес має бути зареєстрований щонайменше рік.

Є й межа боргу. Для компаній вона становить 2000 мінімальних зарплат, приблизно 17 млн грн, для ФОП — 1000 мінімальних зарплат, приблизно 8,5 млн грн.

Ще одна умова: на момент подання заяви у боржника не повинно бути судових спорів, визначених статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ). Йдеться, наприклад, про спори щодо майна боржника, укладених ним правочинів, відшкодування збитків, зарплати чи податкового боргу.

Окремо законопроєкт дозволяє кредиторам ініціювати спрощене банкрутство ФОП. Але відкрити провадження можна буде лише за згодою самого підприємця. Це відповідає загальному принципу КУзПБ, за яким фізична особа може ініціювати процедуру неплатоспроможності лише щодо себе.

Проблема перша: колізія з ГПК

Пункт 1 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу прямо забороняє розглядати справи про банкрутство у порядку спрощеного позовного провадження. Законопроєкт же запроваджує "спрощене провадження у справах про банкрутство".

Формально це різні речі. Справи про банкрутство суди розглядають за правилами позовного провадження з урахуванням особливостей КУзПБ, а спрощені процедури всередині банкрутства самі собою ГПК не суперечать. Але законопроєкт використовує той самий термін і не пояснює, як нове спрощене провадження співвідноситься зі спрощеним позовним провадженням за ГПК. Це створює правову невизначеність, і суди можуть тлумачити норми по-різному. Проблему легко усунути до другого читання: змінити назву процедури або прямо прописати її співвідношення з ГПК.

Проблема друга: менше процедур, більше простору для зловживань

Найсуттєвіший ризик полягає в тому, що законопроєкт не визначає, як вирішувати майнові спори, які виникають уже після відкриття спрощеного провадження.

Уявімо, що боржник, готуючись до "контрольованого" банкрутства, заздалегідь вивів майно через фраудаторні правочини, тобто угоди, укладені на шкоду кредиторам. У спрощеному провадженні законопроєкт не передбачає ні можливості оскаржити такі угоди, ні арешту майна, яке формально вже не належить боржнику.

Єдиний запобіжник — висновок арбітражного керуючого про недобросовісність боржника, після якого провадження закривають. Але по-перше, такий висновок не повертає виведене майно. По-друге, суд розглядає його лише в підсумковому засіданні. За цей час майно може змінити кількох власників і опинитися в добросовісного набувача, а витребувати його звідти значно складніше.

Інший сценарій — штучний борг. Боржник укладає фіктивні договори фінансової допомоги з "дружнім" позикодавцем і визнає перед ним заборгованість у листуванні. Через презумпцію правомірності правочину в арбітражного керуючого просто не буде законних підстав відхилити вимоги такого кредитора.

До того ж короткі строки вимагають від арбітражного керуючого швидко перевірити фінансовий стан боржника, сформувати реєстр вимог кредиторів і знайти активи. Саме він має встановити, чи добросовісний боржник, і він же розглядає вимоги кредиторів. Стислі строки і нижча винагорода не лише ускладнюють якісний аналіз, а й створюють корупційні ризики.

Зміни для всіх, а не лише для малого бізнесу

Частина новацій стосується всіх учасників процедур банкрутства. Законопроєкт змінює визначення превентивної реструктуризації і додає нову підставу для її закриття. Суд зможе звільнити ФОП від боргів, якщо погашення триває понад три роки, за заявою боржника, керуючого реалізацією або навіть за власною ініціативою. З'являється й нова підстава для зупинення виконавчого провадження.

Швидкість не має йти за рахунок якості

Доступне і швидке банкрутство для малого бізнесу потрібне. Але ефективність моделі, запропонованої в законопроєкті №15024, залежатиме не від того, наскільки скоротяться строки і вартість. Вона залежатиме від того, чи з'являться дієві інструменти перевірки добросовісності боржників і кредиторів та протидії зловживанням.

До другого читання варто щонайменше додати можливість оскаржувати фраудаторні правочини і накладати арешт на майно у спрощеному провадженні, усунути термінологічну колізію з ГПК і дати арбітражному керуючому інструменти перевіряти сумнівні вимоги кредиторів. Інакше процедура, задумана для чесних підприємців, стане зручним інструментом для недобросовісних.