Україна за рік втратила більше мільярда доларів на оборонних закупівлях – NYT

Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління на оборонних закупівлях. При цьому країна продовжила укладати контракти з ненадійними постачальниками.

Про це пише New York Times із посиланням на засекречені результати урядових аудитів за 2024 та 2025 роки.

Видання розглянуло три наочні приклади шахрайства на оборонних закупівлях, що наведені в аудиторських звітах.

У 2024 році Павлоградський хімзавод поставив військовим тисячі бракованих мінометних снарядів. Його керівника Леоніда Шимана зрештою заарештували в одному з найгучніших випадків шахрайства в оборонній промисловості України під час війни.

Але навіть коли стало зрозуміло, що снаряди були бракованими, як свідчать результати урядових аудитів, Агентство з оборонних закупівель (АОЗ) продовжувало укладати з Шиманом нові контракти.

Наприклад, уряд уклав угоду на суму 280 мільйонів доларів, коли він перебував на волі під заставу за звинуваченнями у корупції.

Загалом же 7 із 10 найбільших виробників зброї в Україні отримали нові контракти попри відкриті кримінальні розслідування щодо шахрайства, невиконання попередніх угод або арешт керівників за корупцію.

Як свідчать документи аудитів, на тривожні сигнали при закупівлях не звертають уваги, а за завищення цін або невиконання зобов'язань щодо постачання рідко настають наслідки.

Також деякі компанії отримували контракти, не довівши своєї спроможності поставити зброю або не маючи ліцензій на її постачання. Аудитори виявили 18 компаній, які уклали угоди попри невиконання попередніх договорів. 6 з них не виконали жодного контракту.

У результаті ігнорування нижчих пропозицій та переплати за озброєння було втрачено близько 126 млн дол. За словами аудиторів, контракти укладалися без правових підстав.

Другий приклад

Ще один приклад – 2024 році АОЗ оголосила тендер на придбання ракетної артилерії на суму в сотні мільйонів доларів.

Відгукнулися три компанії: перша заявила, що може поставити ракети за ціною, еквівалентною приблизно 4,2 тис. дол. за штуку. Інша вимагала 4,6 тис. дол. Третя назвала ціну в 5,1 тис. дол.

Усі ракети були однакові – виготовлені на одному заводі тією самою компанією в Туреччині, а єдина відмінність полягала в ціні. Турецький виробник, компанія Arca Defense, запропонував найнижчу ціну, запропонувавши прямий продаж зі свого заводу.

Водночас контракт отримала компанія, яка запропонувала найвищу ціну, — дочірня компанія Czechoslovak Group, великого чеського холдингу. Замість прямої закупівлі уряд заплатив чеській компанії за посередницькі послуги.

Це рішення додало до рахунку України за ракети близько 130 мільйонів доларів. У звітах йдеться, що аудитори не знайшли жодного обґрунтування для такого рішення.

Попри застереження аудиторів, Україна розглядала можливість укладення нової угоди з компанією, цього разу з метою заміни свого арсеналу автоматів Калашникова на модель чеської розробки калібру НАТО. Водночас про укладення угоди не повідомлялося.

Третій приклад

Також у 2024 році АОЗ мала намір придбати ракети радянського зразка у сербського виробника. З огляду на проросійську політику Сербії Україна вдалася до ланцюжка посередників, щоб отримати ці ракети.

Уряд уклав контракт з українським державним посередником у сфері озброєння – компанією "Спецтехноекспорт", яка мала в минулому випадки невиконання контрактів.

"Спецтехноекспорт" також не мав сербської експортної ліцензії на ракети. Замість неї компанія надала "гарантійний лист" від військової розвідки України, як з'ясували аудитори.

Потім компанія уклала субпідрядні договіри з американською збройовою компанією Regulus. Тодішній міністр оборони Рустем Умеров хотів виключити посередників із військового озброєння України в умовах війни.

Він попросив Regulus вести переговори безпосередньо з агентством державних закупівель, фактично виключивши "Спецтехноекспорт". Унаслідок цього угода зірвалася.

У результаті український уряд подав позов проти "Спецтехноекспорту" щодо стягнення штрафів за прострочення та відсотків. "Спецтехноекспорт", своєю чергою, вимагав грошей від Regulus.

Нагадаємо:

У травні АОЗ законтрактувала рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 мм, при чому завдяки конкуренції вдалося зекономити 16% від початкової суми.