Кліматичний саміт COP26: екологічні амбіції та головні висновки першого тижня

У шотландському Глазго відбувається масштабна кліматична конференція ООН, на яку завітало 30 тисяч учасників з усього світу. Зокрема, лідери країн, представники громадськості та медіа. На порядку денному багато питань, проте головне – як утримати потепління планети на рівні 1,5 градуса за Цельсієм.

Журналістка ЕП Анастасія Загоруйчик розповідає, чим запам'ятався перший тиждень конференції та що країни зобов’язалися робити для збереження довкілля.

Кліматичні амбіції

Чимало країн озвучували амбітні заяви. Наприклад, Індія поставила собі за мету досягнути вуглецевої нейтральності до 2070 року, тобто коли обсяг викидів СО2 зрівняється з обсягом поглиненого газу.

Індія – четверта у світі за викидами парникових газів після Китаю, США та ЄС. Дві третини виробництва енергії в Індії залежить від вугілля. Бразилія пообіцяла досягти нульових викидів до 2050 року — на десять років раніше, ніж було заявлено перед цим.

Десяток менших країн також взяли на себе зобов’язання вуглецевої нейтральності, зокрема: Мавританія (до 2030 року за умови отримання міжнародної підтримки); Ізраїль, В’єтнам, Руанда, Литва та Чорногорія (до 2050 року); Нігерія (до 2060 року); та Україна (до 2060 року). Заява Нігерії особливо важлива, оскільки видобуток нафти і газу наразі є основною частиною її економіки.

Головний кліматичний саміт COP26: чому це важливо та підсумки першого дня

Загалом країни, відповідальні за понад 70% глобальних викидів, зараз встановили цілі щодо нульових викидів у законодавстві або як чітке політичне зобов’язання. Водночас останній звіт ООН, який аналізує національно визначені внески країн, стверджує, що вони призведуть до збільшення глобальних викидів парникових газів у 2030 році в порівнянні з 2010 роком приблизно на 13,7%. Такі прогнози змушують країни діяти активніше.

Фінанси

На паризькому COP21 у 2015 році було погоджено, що розвинені країни мають мобілізувати щорічно по 100 мільярдів доларів до 2020 року на боротьбу зі змінами клімату та адаптаційну політику для країн, що розвиваються. Зараз зрозуміло, що ціль у 100 мільярдів доларів буде досягнута не раніше 2023 року.

Велика Британія збільшила свої зобов’язання до 11,6 млрд фунтів протягом наступних чотирьох років. США, Німеччина та Канада також збільшили свої зобов’язання.

Кліматичне фінансування, як державне, так і приватне надається через позики, гарантії, експортні кредити, двостороннє фінансування та фінансування від урядів-донорів через фонди. Наприклад, Зелений кліматичний фонд, створений спеціально для цієї мети, або ж більш загальні, наприклад, Азіатський фонд розвитку або Світовий банк.

Понад 450 фірм з 45 країн, яких об’єднав Glasgow Financial Alliance for Net Zero (GFANZ) можуть забезпечити фінансування в розмірі понад 130 трильйонів доларів, необхідних для вуглецевої нейтральності протягом наступних трьох десятиліть.

Вугілля

Відмова від вугільної енергетики є надважливою на шляху до збереження температури планети, адже вугілля є однією з найбільших причин виникнення парникових газів.

Саме тому понад 40 країн пообіцяли відмовитися від вугілля у рамках ініціативи Powering Past Coal Alliance. Це - міжнародна кампанія, спрямована на поетапну відмову від такого викопного палива.

Країни взяли на себе зобов’язання позбутися вугільної енергетики до 2030-2040 років, залежно від спроможності економіки. Україна заявила про готовність відмовитися від вугілля до 2035 року.

Метан

Метан нагріває планету значно швидше за вуглекислий газ. Протягом перших 20 років після потрапляння метану в атмосферу, він має потужність нагрівання у 80 разів більше ніж СО2.

Цей газ відповідальний за 25% глобального потепління, а одним з найбільших його джерел є нафтогазова промисловість.

Водночас завдяки тому, що метан розкладається значно швидше за вуглець, скорочення його викидів може найкраще вплинути на температуру планети за відносно невеликий проміжок часу.

Україна долучається до боротьби з кліматичною кризою разом з ЄС та США. Що це буде?

З цією метою 105 країн, відповідальних за 70% викидів метану, підписали Глобальну ініціативу  щодо їхнього скорочення (Global Methane Pledge) на 30% до 2030 року.

Це може зменшити глобальне потепління щонайменше на 0,2℃. Угоду підписала також і Україна, разом із 11 з 20 країн топ-емітентів метану. Решта найбільших забрудників, Китай, Росія та Індія, не зробили цього.

Ліси

Не забули на саміті і про ліси. 134 країни, які охоплюють 91% світових лісів, зокрема Україна, Бразилія, США та Канада, пообіцяли покласти край вирубці лісів до 2030 року.

Мети планують досягти за підтримки 19,2 мільярда доларів державного та приватного фінансування. Вирубка дерев спричиняє зміни клімату, оскільки виснажує ліси, які поглинають величезну кількість вуглекислого газу.

Крім того, 28 країн зобов’язалися виключити зі світової торгівлі низку продуктів харчування на кшталт пальмової олії, сої чи какао. Ці галузі спричиняють знищенню лісів задля вирощування сільськогосподарських культур.

Країни також пообіцяли створити фонд у понад мільярд фунтів для захисту другого найбільшого тропічного лісу у світі у басейні річки Конго.

Висновки першого тижня

Подекуди екоактивісти не бачать досягнень у двадцять шостому COP. Наприклад, шведська активістка Ґрета Тунберґ назвала саміт "фестивалем ґрінвошинґу", тобто коли гучні заяви щодо важливості екології не призводять до дій, а слугують скоріше іміджевим інструментом.

Парадокс у тому, що 11 компаній, обраних "головними партнерами" кліматичного саміту COP26, у 2020 році спричинили більше забруднення парниковими газами у світі, ніж було вироблено у всій Великобританії.

Аналіз The Ferret показав, що ці компанії мали загальний вуглецевий слід у майже 350 мільйонів тонн у 2020 році. Це SSE, ScottishPower, Sky, Sainsbury’s, Unilever, NatWest, National Grid, Microsoft, Hitachi, Reckitt та GlaxoSmithKline.

Анастасія Загоруйчик, ЕП