Розпродаж російських банків та "легальний" контрафакт: підсумки на економічному фронті
Війна проти України остаточно вибила Росію з переліку цивілізованих країн. З російськими дипломатами ніхто не хоче мати нічого спільного, а їхні виступи на міжнародних заходах ігнорують. Російські компанії втрачають ринки збуту, а іноземні — припиняють роботу в країні-агресорі.
Навіть російська нафта, яка життєво необхідна багатьом державам світу в умовах енергетичної кризи, не може знайти свого покупця без додаткової знижки.
Токсичність Росії відчувають не лише країни Заходу, але й, здавалося б, союзні держави, такі як Казахстан. Банкам останнього вже заборонили допомагати росіянам обходити заборону на користування картками Visa та Mastercard. І зараз Казахстан пішов ще далі і витісняє російський капітал зі своєї банківської системи.
Будучи поза межами цивілізації Росія вдається до дикунської поведінки та на державному рівні заохочує крадіжку іноземного майна (зокрема літаків, які перебували у лізингу) та дозволяючи контрафакт.
"Танці" навколо нафтового ембарго
Анонсоване ембарго на постачання російської нафти до ЄС досі не погоджене усіма країнами-членами блоку. Зокрема, найбільш залежні від російської нафти Угорщина, Словаччина та Чехія публічно виступають проти такого кроку.
Тож у Євросоюзу не лишається нічого іншого, окрім як шукати компроміс. Зокрема передбачити виключення з нафтового ембарго для цих трьох країн до 2024 року. Водночас для решти ЄС заборона на імпорт російської нафти почне діяти вже до кінця 2022 року.
І хоча нафтове ембарго може стати важким ударом для промисловості Словаччини, Угорщини та Чехії, воно не стане для них смертельним.
Зокрема, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала вже знайшов спосіб як замінити російську нафту. Альтернативні постачання його країна сподівається отримати з трубопроводу TAL після його додаткової модернізації.
"TAL вирішив би наші проблеми. Це також найпростіший варіант, тому що нам не потрібно будувати нічого нового, цього було б достатньо, щоб розширити потужності", — зазначив Фіала.
І поки дискусії навколо нафтового ембарго ще тривають, Росія вже зазнає втрат. Зокрема, у мінфіні агресора підрахували, що за підсумками квітня 2022 року там недоотримали понад 133 млрд рублів нафтогазових доходів. Із запланованих 798 млрд рублів додаткових нафтогазових надходжень фактично було отримано лише 665 млрд рублів.
Ці додаткові доходи російський уряд заклав через вищий рівень цін на газ та нафту, однак, ймовірно, через проблеми з їхнім постачанням та необхідністю робити знижки на нафту, аби її хотів купити хоч хтось, обсяг цих додаткових надходжень виявився набагато меншим.
Водночас у російському мінфіні не втрачають оптимізму: навіть попри вже оголошені плани ЄС запровадити нафтове ембарго, на травень там прогнозують отримати 414 млрд рублів додаткових нафтогазових доходів (тобто не врахованих у російському бюджеті на цей рік).
Розпродаж казахських банків
Тим часом великі російські банки вирішують масово виходити з ринку дружнього Казахстану. Основна причина — санкції, які не дозволяють підсанкційним російським банкам повноцінно працювати за кордоном.
Першим про вихід з казахського ринку оголосив "Альфа-Банк". Свою казахську "дочку" там продали банку "ЦентрКредит" у рекордно стислі терміни.
"Угода з придбання Альфа-Банк Казахстану була профінансована з власних коштів Банку ЦентрКредит. В даний час вже запущена робота з ребрендингу банку, який стане повністю казахстанським, яким є Банк ЦентрКредит, що працює на ринку більше 33 років", — повідомили у банку-покупці.
Завершити угоду та повністю інтегрувати казахську "Альфу" там планують після завершення процедур зі зняття західних санкцій з активів придбаного банку.
Продати свою казахську "дочку" має намір й державний "Сбєрбанк". Претендентом на купівлю є державний холдинг Казахстану "Байтерек".
Сбєрбанк Казахстан займає 4 місце в банківській системі країни за обсягом активів, які на 1 квітня становили $6,2 млрд, капітал дорівнював $848,7 млн.
При цьому, за даними джерел видання Frank Media, сума операції навряд чи перевищить 0,3-0,5 капіталу, що становить близько $250-425 млн.
Вторинні санкції стають все більшою проблемою для компаній
Росію залишають без європейських компаній, які забезпечують виготовлення паперу. Якщо вчора про вихід з ринку агресора повідомив виробник паперу Mondi, то сьогодні про припинення діяльності в РФ повідомив виробник хімікатів для виготовлення паперу фінська Kemira.
Але не всім вдається спокійно припинити діяльність. Все більше іноземних компаній при роботі з Росією зачіпають вторинні санкції та зростаючий бойкот контрагентів.
Західні ЗМІ повідомляють, що низка китайських приватних компаній, зокрема виробник комп’ютерів Lenovo та виробник гаджетів Xiaomi, без публічного оголошення припинили поставки своєї продукції до РФ. Компанії з одного боку не хочуть йти врозріз із заявами офіційного Пекіну, а з іншого – бояться підпасти під обмеження вторинних санкцій та втратити важливі ринки США та Європи.
Щоправда, агресор знайшов вихід з таких бойкотів, як завжди по-бєспрєдєлу. Мінпромторг РФ сьогодні видав список брендів на 20 сторінках, які можна завозити до Росії без дозволу правовласника.
По факту РФ легалізувала контрафакт, хоч і назвала це "паралельним імпортом". До переліку вже потрапили смартдевайси Apple, популярні фени Dyson, ігрові консолі X-Boх та Play Station, автомобілі Tesla, Jaguar та ще десятки марок та категорій. Тож цілком можливо, що китайські девайси теж будуть імпортувати "паралельно".
Вторинні санкції можуть як змусити компанії розірвати бізнес-зв’язки з російським ринком, так і можуть завадити вийти з Росії. Наприклад, польський ресторанний холдинг AmRest, який володів в Росії франшизою фастфудів KFC та Pizza Hut, не зміг продати її через санкції, накладені на потенційного покупця ВТБ. Тепер компанії доведеться шукати нового претендента на активи, але процес може бути ускладнений через ризик для польської компанії потрапити під дію вторинних санкцій.