getty images

Котирування українських єврооблігацій та ВВП-варантів різко впали у понеділок, 24 січня, і продовжили падіння на торгах наступного дня.

Про це відомо з даних Bloomberg Terminal, опубліковані Інтерфакс-Україна.

Після того, як українські євробонди частково відновилися минулого тижня, у понеділок котирування стрімко знизилися. 

"Короткі" папери з погашенням у вересні 2022 року 24 січня сягнули дохідності у 26,62%, хоча лише 19 січня відновилися до 18,33%. При цьому їхня ціна знизилася на 3,7%.

Котирування впали за усіма випусками українських євробондів, найбільше – із терміном погашення протягом найближчих трьох років, а також у 2029 році (-3,99%), 2032 році (4,4%) та 2033 році (-4,35%). 

Дохідність та ціна єврооблігацій – взаємообернені. Що менша ціна, за яку новий інвестор викупить зобов’язання, то більша різниця буде між нею і кінцевою виплатою на момент погашення.

Українські ВВП-варанти на закритті торгів 24 вересня торгувалися за 68,2% номінальної вартості.

У вівторок, 25 січня, найкоротші бонди з погашенням у вересні змогли дещо відновитися: їхня дохідність зменшилася до 25,8%. Проте за всіма іншими випусками падіння поглибилося. 

Найбільше у вівторок втратили українські варанти, які за добу зменшилися у ціні на 1,5% й котируються за 66,69% номінальної вартості.

На 18:00 за Києвом дохідність паперів з погашенням у 2023 році становить 16,22%, у 2024 році – 16,795%. 

"Довгі" папери мають дохідність близько 10-12%. Наприклад, для бондів з погашенням у 2027 році вона становить 11,675%, а у 2033 році – 0,517%.

Процес супроводжується подальших виходом нерезидентів з українських держоблігацій. З п’ятниці, 21 січня, портфель ОВДП у власності іноземців скоротився ще на 0,81 млрд грн. Їхня частка у загальній структурі становить 7,95%.

Така дохідність для зовнішніх запозичень є дуже високою і матиме наслідком проблеми для України під час залучення коштів на зовнішніх ринках. Інвестори не впевнені, чи зможе Україна розрахуватися за своїми боргами, тож хочуть мати більший відсоток за ризик, який беруть на себе.

Зокрема, напередодні директор департаменту відкритих ринків Нацбанку Олексій Лупін заявив, що Україна внаслідок стресової ситуації на ринку зовнішніх запозичень тимчасово втратила змогу залучати зовнішній капітал.

Натомість вихід нерезидентів з ОВДП значною мірою сприяє посиленню напруги на валютному ринку.

Панічні настрої на ринках посилилися на тлі новин про те, що Держдеп США наказав евакуюватися з України родичам своїх дипломатів, а чинних співробітників евакуацію зробив добровільною. На аналогічний крок пішла Велика Британія.

Водночас Міністр оборони США Ллойд Остін привів у підвищену готовність 8500 військових з огляду на триваючу напругу, яку створює РФ біля кордонів з Україною, для потенційного перекидання цих сил до Європи.

Читайте більше у статті Ярослава Вінокурова: Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна

Нагадуємо:

Українські євробонди другий день поспіль почали стрімко падати у ціні 13 січня через ризик повномасштабного вторгнення в Україну після безрезультатних перемовин США та НАТО з Росією.

Міністерство фінансів на аукціоні 25 січня продало облігацій внутрішньої позики на суму 2,846 млрд грн: на 2,842 млрд - 3-місячні облігації і лише на 4 млн - 1,5 річні.

При цьому ставки за тримісячними паперами підняли одразу на 55 б.п.

Світові ринки 24 січня продовжили падіння минулого тижня, а метали та енергоносії, навпаки, активно зростають – інвестори очікують на рішення ФРС та слідкують за ситуацією в Україні

Дана Гордійчук, ЕП