У законі знову змінили текст щодо орендної плати для бізнесу: чому це не "зрада" – юрист

Вівторок, 21 квітня 2020, 14:07

У опублікованому законі про Держбюджет-2020 знову змінили текст щодо звільнення від сплати оренди для підприємців, які через карантин не можуть користуватися майном.

Про це повідомляють юристи компанії Sayenko Kharenko.

У новому тексті закону (пункт 14) немає рядка про те що на час карантину для бізнесу "плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача", проте зазначається, що заходи, запровадженні в рамках карантину, є обставинами за які орендар не відповідає (відповідно до Господарського та Цивільного кодексів), а отже має право на "пільги" - зменшення або звільнення від орендної плати.

"Орендар залежно від конкретних обставин може посилатись на ці обставини (за які орендар не відповідає - ЕП) або для зменшення орендної плати, або для звільнення від орендної плати відповідно до загальних норм законодавства. 

Разом з тим закон підкреслює конкретні види заходів, які він прямо визнає такими обставинами: 1) заходи, які забороняють певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або 2) заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.  

Цей підхід можна порівняти з тим, що на самому початку карантину було зроблено з переліком форс-мажорних обставин. Тоді до визначеного законом переліку форс-мажорних обставин був доданий карантин", - повідомляють у Sayenko Kharenko.

Згідно закону розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Вказані витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Дана норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.              

Нагадуємо:

Верховна Рада 13 квітня ухвалила законопроєкт № 3279-д який, зокрема, змінює умови орендної плати для бізнесу, раніше юристи пояснювали, що тепер зміниться для підприємців.

Раніше Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає певні антикризові послаблення для бізнесу, населення та місцевих громад, зокрема, урегулювання питання оренди.

В проєкті антикризового закону, що був опублікований на сайті Верховної ради, відповідна норма звучала так:

"З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабміну … від 11 березня 2020 року №211, і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу (Цивільного кодексу. – ЕП)

Проте, несподівано для всіх, підписана президентом і опублікована редакція відповідного закону змінила формулювання із "звільняється" на "може бути звільнений".

Як пояснив ЕП старший юрист Sayenko Kharenko Тимур Енхбаяр, у такому випадку звільнення не є обов’язковим, а лише можливим.

За його словами, закон фактично віддає на розсуд сторін врегулювання питання і залишає невизначеність щодо офісних приміщень.

Голова економічного комітету ВР Дмитро Наталуха пояснив, що при старому формулюванні "лишався ризик випадково звільнити від сплати за оренду всю країну і будь-яке майно. Тобто, не лише малих і середніх орендарів, але і наймачів: державного майна, комунального майна, земельних паїв, житлових приміщень, рухомого майна (автомобілі тощо) та будь-якого іншого майна".

Читайте також: Як скасувати плату за оренду на карантині: буде непросто, але шанси є

Орендна плата на карантині: чому "може бути звільнений" краще, ніж "звільняється"

Економічна правда