В Естонії почалася економічна криза, заявив міністр фінансів країни Мартін Хельме.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Цифри показують, що такого різкого падіння не було з 2008 року. І це буде мати наслідки в реальному житті. Баланси підприємств різко скоротяться, а банки почнуть відкликати кредити або вимагати додаткове забезпечення. Підприємства, які фінансують себе випуском облігацій, більше не зможуть це робити", – сказав Хельме.

"Економічна криза вже настала, і питання тепер у тому, як звести до мінімуму її наслідки і знайти можливості отримати від неї якусь користь. Однак планування наперед практично неможливе через непередбачувану мінливу ​​ситуацію", – заявив голова Мінфіну.

"Ми бачимо, що все сталося протягом двох місяців, в європейському контексті – двох тижнів. Перший висновок – така погана "видимість", як зараз в економіці, у нас ніколи не була. Ми не маємо можливості прогнозувати, що буде через два тижні, через два місяці", – сказав Хельме.

За його словами, західні країни наразі виявилися в значно складнішій ситуації, ніж під час кризи 2008 року.

"Як у світової, так і у європейської економіки боргове навантаження вище, ніж десять років тому. Безробіття більше. Конкурентоспроможність гірша, ніж до кризи 2008 року. Говорили, що буде плавне падіння. Тепер замість цього бульбашка оглушливо луснула", – сказав міністр фінансів Естонії .

За словами Хельме, уряд не має наміру реагувати на кризу урізанням бюджетних витрат. "Якщо ми почнемо урізати державні витрати, то ми посилимо спад. Цього нам точно робити не можна", – сказав міністр.

За оцінкою Хельме, падіння цін на нафту буде тимчасовим, і ціни повернуться до рівня 60-65 доларів за барель максимум протягом шести місяців. Поки ж в умовах різкого падіння цін на нафту уряд має намір підтримати сланцевий сектор економіки.

Важливо надати допомогу й іншим підприємствам, а також запобігти зростанню безробіття, заявив Хельме.

За оцінками аналітиків Swedbank, з усіх трьох країн Балтії економіка Естонії в умовах поширення коронавірусу найбільш вразлива, оскільки вона більше залежить від імпорту. При цьому 7,3% імпортованих в Естонію товарів становлять поставки з Китаю, це також більше, ніж у сусідів – Латвії і Литви.

Ще одним негативним фактором для естонської економіки, на думку Swedbank, є внутрішній попит, який почне слабшати в умовах скорочення обсягів зовнішньої торгівлі і туризму, негативно позначаючись як на зростанні зарплат, так і на зайнятості. У страху перед коронавірусом домогосподарства почнуть все більше економити на витратах, відкладати великі придбання на потім, вважаючи за краще купувати лише товари першої необхідності.

Зростання ВВП Естонії в 2019 році становило 4% проти 3,9% в 2018 році. Організація економічного співробітництва та розвитку очікує уповільнення економічного зростання в країні в 2020 році до 2,2%.

Рекомендуємо почитати: Початок світової кризи? Що означає обвал ринків акцій, валюти та нафти