У 2018 році рівень тіньової економіки в Україні становив 47,2% від загального обсягу ВВП та 46,8% у 2017 році.

Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

За регіонами рівень тіньової економіки розподілився таким чином: Південь - 44,7% у 2018 році та 43,5% у 2017 році; Захід - 47,6% у 2018 та 43,5% у 2017; Схід - 46,1% у 2018 та 44,3% у 2017; Північ/Центр - 45,9% у 2018 та 50,2% у 2017; Київ - 45,7% у 2018 та 44,9% у 2017.

"За всіма регіонами спостерігається зростання рівня тіньової економіки в середньому на 1,5% за винятком Півночі та Центру, де спостерігається значне скорочення аж на 4,3%", - зазначає КМІС.

За результатами дослідження, найбільш тінізованими секторами економіки є роздрібна торгівля та будівництво, де масштаби тіньової економіки перевищують 50%, хоча, на відміну від інших секторів, саме тут у 2018 році відбулося зниження рівня тіньової економіки у порівнянні з 2017 роком.

"Складовими тіньової економіки є три види: ухиляння від податків, а саме - приховування доходу від бізнесу, приховування реальної кількості найманих працівників, приховування реальних розмірів виплаченої зарплати, або ж зарплата "у конвертах", - йдеться у статті.

Найбільшу частку в тіньовій економіці як у 2018, так і в 2017 роках складає приховування доходу від бізнесу, хоча його доля зменшилася з 60,2% до 56,7%.

"Наступна за величиною – це приховування кількості працівників, її частка залишалася майже незміною у 2017 та 2018 рр.

Третя складова – приховування виплаченої зарплати, становить найменшу частку серед складових тіньової економіки, та у порівнянні з двома іншими її частка значно зросла з 18,3% у 2017 р. до 21,4% у 2018 р.", - свідчать результати дослідження.

Масштаби приховування та неповного звітування досить великі і за даними опитування в середньому:

• 40% своїх доходів підприємства України залишали не задекларованими у 2017 та 2018 рр.;
• 32% працівників компаній у 2018 р. не були офіційно працевлаштованими та, відповідно, 35% працівників у 2017 р.;
• 45% заробітної плати працівників компаній у 2018 р. було виплачено неофіційно, а в 2017 р. 46%.

Водночас підприємці побоюються бути спійманими за навмисно неправдиву звітність.

Переважна більшість вважають, що у разі, якщо їх "спіймають" за неповну звітність, то це їм загрожує серйозними штрафами, які вплинуть на подальшу діяльність компанії:

• 35% респондентів вважають, що штрафні санкції вплинуть на конкурентоспроможність їх компанії;
• 26% побоюються, що штрафні санкції поставлять компанію під загрозу банкрутства;
• 12% сказали, що їм взагалі доведеться припинити свою діяльність.

Лише 28% респондентів не очікують ніяких серйозних наслідків від можливих покарань за неповну звітність, з них 22% думають, що це може бути невеликий штраф, а 6% взагалі вважають, що нічого серйозного не може бути.

Дослідження базується на методології Putnins and Sauka (2015 р.), за якою розміри тіньової економіки оцінюються на основі даних вибіркового опитування підприємств із застосуванням підходу мікро-макро моделювання, який розділяє видимі та приховані компоненти ВВП.

Обстеження підприємств України проводилося у березні – травні 2019 року. Методом телефонного інтерв’ю було опитано 800 власників, керівників та топ-менеджерів компаній з усієї України за виключенням АР Крим та тимчасово не підконтрольних українському уряду території Донецької та Луганської областей.

Опитування проведене за випадковою стратифікованою вибіркою, яка покриває усі регіони України, сектори економіки та охоплює різні за розміром компанії (великі, середні, малі та мікро).

Нагадаємо:

За розрахунками Міністерства економічного розвитку, у 2018 році рівень тіньової економіки становив 30% від офіційного ВВП, що на 2 відсоткові пункти менше порівняно з 2017 роком.

Читайте також: Що таке тіньова економіка і як з нею боротися

Економічна правда