На Київщині побудують новий завод з переробки плазми крові
У Білій Церкві планують побудувати підприємство з виробництва препаратів з плазми донорської крові людини, яке стане найбільшим на пострадянському просторі і в Східній Європі.
Про це повідомляє прес-служба науково-виробничого комплексу "Біофарма".
У повідомленні зазначається, що біофармацевтичний науково-виробничий комплекс (НВК) "Біофарма" відкрився 16 червня. Інвестиції в його будівництво становили більше 42 млн доларів.
Також протягом 3-5 років планується побудувати завод виробничою потужністю 320 тонн, з почерговим запуском 160 і 320 тонн переробки.
Проект нового заводу-фракціонатора розроблений італійською компанією Foster Wheeler. Новий завод значно розширить існуючі виробничі потужності компанії з переробки плазми, які на сьогодні становлять до 90 тонн на рік, зазначають в НВК.
"Майбутній завод буде виробляти імуноглобулін, альбумін і фактор VIII. Виробництво цих препаратів буде здійснюватися за власною технологією, яка розроблена науковою лабораторією компанії і успішно пройшла експертизу спеціалізованого німецького інституту вакцин і біологічних лікарських засобів ім. Пауля Ерліха", - зазначає голова правління ПрАТ "Біофарма" Олександр Маковський.
За словами голови наглядової ради НПК "Біофарма" Костянтина Єфименка, новий сучасний науково-виробничий комплекс був побудований в рекордно короткі терміни - всього за 15 місяців.
"На даний момент сума інвестицій у підприємство становить більше 42 млн доларів. Другу чергу заводу, а саме - з переробки плазми крові, починаємо будувати в серпні цього року. Інвестиції складуть 35 млн доларів", - запевняє він.
Завод був спроектований Linde Engineering (Німеччина), міжнародною інжиніринговою компанією з великим досвідом роботи у фармацевтичній галузі, і відповідає сучасним нормативним вимогам і вимогам GMP (Good Manufacturing Practice).
У повідомленні також зазначається, що НПК "Біофарма" був побудований на кошти українських та іноземних інвесторів (американської компанії Horizon Capital і голландського банку розвитку FMO).
Серед українських інвесторів фігурують екс-міністр транспорту та зв'язку Костянтин Єфименко та екс-депутат п'яти скликань і бізнесмен Василь Хмельницький.