У держзакупівлі протягують "схеми" через електронні торги
Проект закону щодо впровадження електронних торгів №4499а містить ряд ризикових положень, які можуть мати наслідком зростання корупційних явищ у сфері закупівель та сприятимуть непрозорості цих процедур.
Таку думку висловила старший юрист Центру протидії корупції Олена Щербан.
За її словами, проект передбачає можливість здійснення електронних закупівель з поступовим переходом з січня 2016 року виключно на систему електронних торгів. До січня 2016 року електронні торги будуть обов’язковими лише на ті види товарів, робіт та послуг, перелік яких затвердить Кабмін.
"Пропозиція щодо надання права саме Кабінету Міністрів визначати перелік товарів, робіт та послуг, закупівля яких потребуватиме обов’язкового застосування замовником створює непрозорий механізм щодо вибору процедури закупівлі. Адже невизначеність у Законі цього переліку товарів, робіт та послуг та критеріїв його формування може привести до його постійної зміни", - вважає експерт.
Також, згідно частини 4 статті 19-1 Проекту - КМУ може установити умови проведення процедури електронної закупівлі, у порядку іншому ніж передбачено Законом "Про здійснення державних закупівель".
"Одночасно таке положення суперечить частині 2 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону", - заявляє Щербан.
Вона також зазначила, що затвердження Кабміном порядку, особливостей та строків здійснення електронних торгів може призвести до частої зміни таких процедур, їх непрозорості. Прийняття законопроекту в такому вигляді не дасть відповідей на питання, чи будуть відповідні порядки здійснення торгів мати потенційні корупційні ризики.
"Також, законопроект дає можливість замовнику змінювати проект договору, передбачений документацією конкурсних торгів за пропозицією учасника закупівлі. При цьому замовник не обмежений щодо умов договору, які повинні залишатися незмінними, це вирішує сам замовник", - вважає Щербан.
"Незрозуміло в яких межах учасники можуть пропонувати свої пропозиції по зміні умов договору і критерії їх оцінки. Це може сприяти зловживанням, наприклад наданню неправомірних переваг окремим учасникам торгів, зміні умов договору у невигідну для замовника і держави сторону", - підсумувала експерт.