У короткостроковій перспективі зниження розміру пільг матиме позитивний ефект щодо наповнення бюджету.

Таку думку "Економічній правді" висловив начальник відділу агропромислового комплексу ДП "Держзовнішінформ" Олександр Одосій.

За його словами, законопроектом № 4309а пропонується до 1 січня 2015 роки продовжити режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту зернових і технічних культур, що є позитивним моментом.

"В умовах дефіциту бюджету його можуть ще продовжувати - до 2016 року і далі. Якщо з січня 2015 року повернемося до первісної схеми "повернення" ПДВ при експортних операціях, це призведе до збільшення витрат держбюджету і збільшення закупівельних цін для аграріїв", - зазначає експерт.

Як зазначає Одосій, важливо, що пункт 197.21 даного законопроекту, де були прописані положення щодо нарахування ПДВ для основних зернових та олійних культур, видаляється з основної частини Податкового кодексу, і вони переходять у розряд перехідних додатків, що регулюють строки, до яких ПДВ буде відшкодовуватися.

Другим важливим моментом законопроекту є пропозиція перевести з 1 січня 2015 року найбільшим сільгоспвиробників на загальну систему оподаткування ПДВ.

Але тут, за словами Одосія, також є кілька нюансів.

"Передбачається розбити суму ПДВ, яка залишається у підприємств на дві частини - 20% (відраховується до бюджету) і 80% (залишається у підприємця), - говорить експерт.

Одосій зазначає, що потрібно враховувати, що спеціальний режим оподаткування сільського господарства і став причиною його інтенсивного розвитку, зростання обсягів експорту та надходження валютної виручки в країну.

"У короткостроковій перспективі зниження розміру пільг матиме позитивний ефект у наповненні бюджету (швидше за все це і є основною метою законопроекту). Але, якщо розглядати довгострокову перспективу, то це буде мати стримуючий вплив на розвиток галузі. Адже виручку виробник вкладає у виробництво. Отже, обмежуються фінансові можливості аграріїв", - говорить експерт.

За його словами, рентабельність виробництва зерна буде не 10-30% - як раніше, а, наприклад, від 5 до 15%. Сектор сільського господарства завжди був ризикованою сферою вкладення коштів, і таке зниження підтримки з боку держави лише збільшить залежність ефективності агровиробництва від зовнішніх факторів, тому негативно сприйметься вітчизняними аграріями.

На думку експерта, змінюється визначення суб'єкта регулювання.

"Для реалій України "додаються" характеристики сільгосппідприємства - до 1 тис. га в користуванні і 20 млн грн обороту - це значне обмеження. У першу чергу обмежуються великі сільгоспвиробники. До того ж не пропонується визначення для господарств, що мають понад 1 тис. га", - зазначив він.

Крім того, за його словами, в Україні близько 50 тис сільськогосподарських підприємств.

"Якщо будуть такі обмеження, то аграрії будуть лавірувати в межах законодавства. Великі підприємства, у яких 30 тис га, наприклад, будуть дробитися на дрібніші. Наприклад, замість одного підприємства з 30 тис га, будуть створені 30 підприємств, у яких в обробці буде до 1 тис. га", - підсумував експерт.