ДКЦПФР хоче влити в Нацдепозитарій 300 мільйонів
Процес створення Центрального депозитарiю в Українi має супроводжуватися залученням додаткових внескiв до його статутного капiталу для пiдвищення надiйностi роботи i забезпечення процесу об'єднання депозитарiїв.
Таку думку висловив голова Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку Дмитро Тевелєв, передає "Інтерфакс-Україна".
"Приблизний статутний капiтал Центрального депозитарiю - 250-300 мільйонів гривень", - сказав вiн на XIV мiжнародному форумi учасникiв ринку капiталу.
Наразi статутний капiтал Нацiонального депозитарiю України становить 30 мільйонів гривень, Всеукраїнського депозитарiю цiнних паперiв - 153,1 мільйона гривень.
Збори НДУ в квiтнi цього року ухвалили рiшення про збiльшення статутного капiталу на 72 мільйони гривень шляхом випуску акцiй нової емiсiї.
При цьому як оплату можуть прийняти акцiї ВДЦП. Найбiльший акцiонер ВДЦП - Нацбанк - вже заручився пiдтримкою бiльшостi банкiв-акцiонерiв ВДЦП, в результатi чого НДУ за пiдсумками додаткової емiсiї може стати власником 75% акцiй ВДЦП.
Голова правлiння ВДЦП Микола Швецов висловив думку, що для об'єднання з НДУ особливої необхiдностi у внесеннi додаткового капiталу немає.
"Якщо зараз об'єднати депозитарiї, то вийдемо приблизно на 250 мільйонів гривень, так що додаткових великих вкладень не потрiбно.
Хоча учасники ВДЦП готовi збiльшити свою частку, щоб полiпшити квотний принцип представництва в наглядовiй радi", - сказав Швецов.
Тевелєв зазначив, що необхiдно розглянути можливiсть участi в капiталi Центрального депозитарiю не тiльки професiйних учасникiв ринку, а й емiтентiв.
"Менi здається, що створити серйозний капiтал силами професiйних учасникiв буде доволi складно. Центральний депозитарiй - це забезпечення прав акцiонерiв та iнвесторiв. Чому вони не можуть бути представленi в його управлiннi?", - пояснив голова ДКЦПФР.
Вiн додав, що вважає за доцiльне залучити в капiтал ЦД авторитетну мiжнародну депозитарну установу, наприклад, Euroclear, передбачивши для такого учасника пакет до 25%.
"Можна їх запросити як незалежних директорiв", - назвав ще один варiант Тевелєв.
Вiн наголосив, що окремо стоїть завдання, щоб жодна структура в капiталi ЦД не мала контролю, для чого необхiдно ввести обмеження на придбання пакетiв акцiй та вимагати розкриття покупцем кiнцевих бенефiцiарiв.
За його словами, для представництва всiх учасникiв ринку в наглядовiй радi можна пiдписати акцiонерну угоду.
Говорячи про частку держави в ЦД, Тевелєв повiдомив, що поки що компромiсним виглядає варiант, за якого держава на перехiднiй перiод - "припустимо, два роки" - отримує контрольний пакет 50%, а потiм скорочує його до блокую чого.
Голова Комiсiї повiдомив, що Комiсiя планує завершити роботу над законопроектом про депозитарну систему, в якому буде прописано цi особливостi, за кiлька тижнiв.
"Проект майже готовий, залишилися окремi питання з клiрингом, пiдключенням клiрингових установ до системи електронних платежiв (СЕП)", - сказав Тевелєв.
Наразi в країнi iснує три працюючi депозитарiї: комерцiйний ВДЦП з часткою Нацбанку Українi 22,86% i держбанкiв 8,44%, НДУ з часткою держави 86% i депозитарiй державних цiнних паперiв Нацбанку.
При цьому ВДЦП на 5 серпня обслуговував активи на 533,34 мільярда гривень, НДУ - 124,13 мільярда гривень, депозитарiй держЦБ Нацбанку - 153,3 мільярда гривень.
Прем'єр-мiнiстр Микола Азаров наприкiнцi лютого затвердив оргкомiтет зi створення центрального депозитарiю на базi НДУ.
Проти такого варiанту виступає ВДЦП, вважаючи створення центрального депозитарiю без своєї участi неправильним.
Свої пропозицiї уряду направили представники мiжнародних фiнансових органiзацiй, фактично пропонуючи об'єднати ВДЦП i НДУ в центральний депозитарiй, взявши за основу ВДЦП.
Наприкiнцi квiтня держава в особi ДКЦПФР змiнила наглядову раду та голову правлiння Нацдепозитарiю, поставивши перед новим керiвництвом завдання вивчити можливiсть створення з ВДЦП групи або холдингу, зокрема шляхом проведення додаткової емiсiї акцiй НДУ та обмiну їх на акцiї ВДЦП.
Збори акцiонерiв ВДЦП, якi мали 20 вересня розглянути цi питання, було зiрвано через конфлiкт мiж Нацбанком i мiноритарiями - небанкiвськими профучасниками.