Санкції проти криптовалюти РФ: віртуальність чи реальність?

Санкційна політика України розширює масштаби та суттєво ускладнюється.

Уперше президент запровадив значні санкції проти учасників російського ринку віртуальних активів. Ініціатором їх накладення є Національний банк, а не Служба безпеки, оскільки механізм виявлення підсанкційних операцій та подальшого моніторингу ефективності санкцій стосується саме фінансового сектору.

Не секрет, що криптовалютна галузь завжди використовувалася для обходу санкцій. Однак і до великої війни, і після її початку росіяни майже завжди проходили "нижче радара", а точкові санкції з боку США та Великої Британії скоріше підтверджували відсутність можливості контролю в цій сфері. Тому раніше доцільність запровадження санкцій у сфері віртуальних активів видавалася незначною через високу складність у моніторингу їх ефективності.

Проте безкінечне російське нахабство не знає меж. У 2025 році стало відомо про створення та функціонування бірж і компаній – спеціалізованих інструментів обходу санкцій та фінансування російської оборонної промисловості. Мова йде про кілька бірж з прив’язкою до юрисдикцій ОАЕ та середньоазійських країн. Передусім ідеться про групу компаній "А7". З інфраструктурою цієї платформи "погано все".

Це і обмежена кількість учасників з великими сумами трансакцій, і спеціалізація на торгівлі стеблкойном A7A5 з прив’язкою до рубля на 10 млрд дол. за кілька місяців (біржа Grinex почала працювати навесні 2025 року), і прив’язка до банківської інфраструктури Промсвязьбанку, одного з головних банків російського ОПК, і включення бенефіціаром до структури власності Ілана Шора, який публічно підтримує РФ і вже включений до санкційного списку фізичних осіб України.

Чи буде ефект від санкцій? З юридичної точки зору виникає кілька запитань.

Перше – як буде формуватися та чим буде обґрунтовуватися перелік підсанкційних віртуальних активів, зважаючи на відсутність належного нормативного регулювання криптовалютної галузі.

Друге – чим буде обґрунтовуватися відповідальність за обхід санкцій і як буде застосовуватися відповідальність за відсутності закону, який її передбачає. Сподіваюся, невдовзі парламентарі ухвалять законопроєкт №12406, який забороняє порушувати й обходити санкції щодо активів, серед яких і віртуальні.

Третє – чим будуть керуватися суди при розгляді цих питань. Наразі спірні операції з криптоактивами суди розглядають з використанням загальних норм Цивільного кодексу та наявної судової практики, зокрема в кримінальному процесі.

Четверте – який державний орган буде контролювати цю сферу, зважаючи на специфіку криптовалютної інфраструктури.

Наразі можна говорити, що держава зробила в цій сфері перший крок. Ефективність відповідної санкційної політики залежатиме від бажання та спроможності державних інституцій рухатися в цьому напрямку.

Не виключено, що будуть позови щодо стягнення віртуальних активів підсанкційних осіб з боку Мінюсту як застосування санкції стягнення. З реалізацією такого стягнення є складнощі за наявного нормативного регулювання та судової практики. Хоча можливий варіант накладення заборони на відчуження активів на криптогаманцях підсанкційних осіб, як це здійснюється в кримінальному процесі.

З іншого боку, у далекій стратегічній перспективі така реакція України на загрозу національній безпеці спонукатиме країни Заходу активніше боротися із спеціалізованими майданчиками криптобірж для обходу санкцій.