Рекордний курс: чому знецінюється гривня і чого очікувати далі?

Від початку 2026 року гривня щодня б'є нові рекорди. 13 січня офіційний курс долара, встановлений Нацбанком, уперше в історії сягнув 43,25 грн, а євро – 50,52 грн.

Нові позначки на табло банківських обмінників сприймаються особливо насторожено на тлі того, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) під час останніх переговорів наполягав на швидшому знеціненні національної валюти України. Крім МВФ на гривню тиснуть бюджетні видатки і традиційна сезонна поведінка аграріїв.

Чому знецінюється гривня та чого очікувати від курсу найближчим часом?

Новий рекорд

Чергові рекордні значення курсів долара та євро на початку року додали українцям стресу, адже багато хто вже встиг звикнути до відносної валютної стабільності. Принаймні – щодо курсу долара.

Протягом усього 2025 року американська валюта коливалася навколо позначок 41,5-42 грн. В окремі місяці гривня навіть зміцнювалася щодо долара, а курс на початку та наприкінці року був майже ідентичним: близько 42 грн.

Однак цього не можна сказати про євро: за рік його курс виріс з 43,68 до 49,55 грн або на 13,4%. Передусім такий стрибок відбувся через знецінення долара щодо решти світових валют.

Перші дні 2026 року стали справжнім "холодним душем" для гривні. За неповні два тижні року курс долара виріс на 1,2 грн, до 43,25 грн за один "зелений". При цьому, позначку "43" американська валюта в офіційних курсах Нацбанку перетнула вперше в історії. Євро також подорожчало та наразі вперше коштує більше 50 грн.

На роздрібному ринку ситуація ще більш загрозлива: якщо 1 січня долар в обмінниках можна було придбати за 42,3-42,4 грн, то 12 січня за "зелений" просили вже мінімум 43,5 грн. Євро з початку року в обмінниках подорожчало на 0,8 грн – його можна придбати за 50,8 грн.

Причини

Курс долара в Україні не фіксований уже понад два роки. З початку жовтня 2023 року Нацбанк дозволяє курсу коливатися, повертаючи відчуття ринковості, як це було до початку великої війни. Як наслідок, на валютний ринок повернулася й традиційна для українського ринку сезонність.

"Попит перевищує пропозицію і регулятор продовжує підтримувати ринок інтервенціями, але сезонний ріст курсу "каже" нам, що продавці ще не вийшли з періоду свят та кінця року", – зазначає дилер департаменту глобальних ринків "ОТП банку" Антон Курінний.

Оскільки Україна залишається великим агроекспортером, то чимало тенденцій на валютному ринку пов'язані з сільськогосподарським циклом. Наприклад, навесні, коли починається сівба, аграрії продають свої валютні запаси, аби за гривню профінансувати польові роботи. Через це зростає пропозиція валюти та, як наслідок, падає курс. І навпаки: восени та взимку пропозиція валюти від аграріїв менша, що призводить до помірного знецінення гривні.

Ще один сезонний чинник пов'язаний з держбюджетом. Традиційно в грудні фіксуються найбільші обсяги його видатків. На закритті фінансового року розпорядники бюджетних коштів з усіх сил намагаються використати закладене на їхні програми фінансування. Як наслідок, фінансується аномально велика кількість контрактів, виплачуються премії та бонуси працівникам бюджетних установ.

"У грудні 2025 року бюджет витратив не 10 мільярдів доларів (як у середньому минулого року), а десь 20 мільярдів. Тобто держава витратила на 10 мільярдів доларів більше. Ці гроші в гривневому еквіваленті на початку року почали тиснути на курс", – пояснює заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

Як рекордні видатки бюджету впливають на курс? Отримані від держави кошти – чи то у формі зарплат та бонусів, чи то за держконтрактами – громадяни та підприємства витрачають на купівлю імпортних товарів або іноземної валюти (за перший тиждень 2026 року українці придбали іноземної валюти на 244 млн дол. більше, ніж продали). Як наслідок, попит на валюту зростає, а разом з ним – і курс.

Сезонні коливання, пов'язані з бюджетними видатками, спостерігалися на ринку щороку, зазначає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Наприклад, на початку січня 2025 року курс долара також виріс із 42,03 грн до 42,28 грн (12 січня), проте згодом "відкотився" нижче 42 грн за дол.

Крім сезонного та бюджетного факторів, на курс впливає політика Нацбанку. Знецінення гривні, яке відбулося на початку 2026 року, сталося саме з його "доброї волі": попри підвищений попит на валюту, НБУ не став розширювати своєї присутності на ринку.

Так, у перший тиждень 2026 року регулятор продав з резервів "лише" 712,1 млн дол. Для порівняння: у грудні 2025 року він щотижня продавав у середньому 0,9-1 млрд дол. для "погашення" попиту на валюту.

"НБУ весь минулий рік тримав курс стабільним. Це може бути пов'язано з тим, що інфляція торік була високою, а значна девальвація гривні розжене її ще сильніше. Інфляцію їм вдалося "прибити": за підсумками 2025 року вона виявилася навіть меншою за прогнози. Відповідно, зараз курс можна потрохи відпускати", – вважає президент інвестиційно групи "Універ" Тарас Козак.

У Dragon Capital також вважають, що попит на валюту – не визначальний фактор, який впливає на курс.

"Не виключено, що НБУ змінив підхід до визначення оптимального курсу і повертається до політики помірної повзучої девальвації, як було у 2024 році, на тлі швидшого, ніж очікувалося, уповільнення інфляції.

Інший варіант – Нацбанк збільшив амплітуду щоденних коливань і послабив курс у відповідь на збільшення "цивільного" попиту на валюту, тобто попиту, не пов'язаного із закупівлями зброї і подібних товарів, який ми не можемо відстежувати з наявних даних. Також можливі обидва варіанти одночасно", – вважає директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

Що буде далі

Сезонний сплеск попиту на валюту може вичерпатися за один-два тижні, вважає Фурса. Принаймні, так було в попередні роки. З ним погоджуються і в "ОТП банку". "Найближчими днями ми очікуємо початку стабілізації курсу та можливого зміцнення гривні до 43 гривень за долар", – вважає Курінний.

"Тиск на гривню зберігатиметься до кінця січня. Проте в міру того, як основний попит буде задоволено, ми зможемо побачити корегування курсу в бік зниження", – додає директор з продажів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.

Водночас у "Райффайзен банку" очікують, що курси долара та євро зростатимуть весь початок року. "Повільна девальвація гривні продовжиться до кінця першого кварталу, але вона буде не одностороннім рухом, тобто обов'язково будуть періоди ревальвації гривні до долара", – зазначає головний експерт з макроекономічного аналізу банку Сергій Колодій. За його словами, до кінця березня долар подорожчає до 43,5-44 грн.

Подальша курсова динаміка великою мірою залежатиме від позиції Нацбанку. "Якщо НБУ "вирішить зафіксувати" курс долара на новій позначці, то ми побачимо поступову девальвацію гривні. Але, скоріш за все, у наступні кілька днів ми побачимо курсовий пік з подальшим посиленням гривні", – вважає Паращій.

Наразі в Нацбанку більш ніж достатньо можливостей підтримувати стабільний курс гривні. За підсумками 2025 року золотовалютні резерви сягнули свого історичного максимуму – 57,3 млрд дол. Протягом 2026-2027 року Євросоюз надасть Україні ще 90 млрд євро фінансової підтримки, що допоможе підтримувати резерви на високому рівні та не допускати стрімкого знецінення національної валюти.

Разом з цим, поступове зниження інфляції – ключового показника, за яким стежить НБУ, – дозволить регулятору продовжувати поступово та керовано знецінювати гривню. За оцінками Козака, долар наприкінці 2026 року може коштувати 44-45 грн, у Dragon Capital закладають курс 44 грн, у групі ICU – 44,3 грн, у Concorde Capital – 44,8 грн.