Українська правда

Китай випустить рекордний обсяг облігацій, щоб врятувати економіку

- 24 грудня, 14:51

Влада Китаю затвердила випуск рекордної кількості спеціальних казначейських облігацій на 411 млрд дол у 2025 році.

Про це пише Reuters.

Повідомляється, що Пекін посилює фіскальні стимули для підтримки економіки. яка натрапляє на труднощі. План випуску суверенного боргу для 2025 року майже втричі перевищує обсяг у 1 трильйон юанів, що був випущений цього року.

Очікується, що після вступу Дональда Трампа на посаду у січні 2025 року США значно підвищать мита на китайський імпорт, що посилить тиск на економіку Китаю. Пекін планує компенсувати ці ризики шляхом стимулювання внутрішнього попиту.

Проблеми в секторі нерухомості, високий рівень боргу місцевих урядів і слабкий споживчий попит змушують владу Китаю концентруватись на внутрішніх джерелах зростання.

Зазначається, що залучені кошти спрямують на:

  • стимулювання споживання громадян через субсидії на оновлення товарів, таких як автомобілі й побутова техніка;
  • оновлення великого промислового обладнання;
  • інвестиції в інноваційні сектори, такі як електромобілі, робототехніка, напівпровідники та зелена енергетика;
  • будівництво залізниць, аеропортів і аграрної інфраструктури;
  • посилення безпеки у стратегічних сферах;
  • рекапіталізацію великих державних банків, які стикаються зі скороченням прибутків, зростанням проблемних кредитів і зменшенням маржі.

Випуск нових спеціальних казначейських облігацій складе 2,4% від ВВП Китаю за 2023 рік.

Пекін прагне вийти на економічне зростання у 2025 році на рівні 5% і збільшити дефіцит бюджету до рекордних 4% ВВП.

Нагадаємо:

Проблемним девелоперам все ще складно погашати борги, оскільки падіння продажів житла триває. Їхні доларові облігації все ще торгуються на проблемних рівнях, випуск боргових зобов'язань майже вичерпався, а сектор помітно відстає на фондових ринках.

Кредитна експансія в Китаї несподівано сповільнилася в листопаді, оскільки попит на кредити знизився до найнижчого рівня з 2009 року.

Китай змінив свою позицію щодо грошово-кредитної політики вперше за 14 років, що призвело до зростання цін на акції та облігації.