Куди йдуть гроші приватних інвесторів
Ще кілька років тому приватний інвестор вибирав між акціями, облігаціями і нерухомістю, а сміливіші ще й заходили у венчурні угоди. У 2026 році вибір значно ширший. Поруч із біржею з'явилися фонди прямих інвестицій, венчур, приватне кредитування й інфраструктура. А всередині кожного з цих напрямів гроші стягуються до кількох тем: штучний інтелект, оборонні технології, енергетика.
Змінилася і сама логіка, за якою інвестори розкладають гроші. Після кількох років високої інфляції, різких змін ставок і геополітичної нестабільності ризик уже не міряють шкалою від "обережно" до "агресивно". Інвестори питають інакше: як швидко я зможу забрати гроші, на скільки років їх заморожую, чи не складаю все в один кошик і чи переживе мій портфель різні сценарії.
Біржа нікуди не зникла
Розмови про приватні ринки іноді створюють враження, що вони витісняють біржу. Для більшості інвесторів це не так. Біржа досі найпростіший спосіб мати ліквідність, зрозумілу ціну і широку диверсифікацію, а приватні ринки стають додатковим шаром портфеля.
За першу половину 2026 року S&P 500 приніс 10,2% з урахуванням дивідендів. Цікавіше, звідки взявся цей результат. За розрахунками First Trust, три з семи найбільших технологічних компаній закінчили півріччя в мінусі і зменшили результат індексу майже на 2 відсоткові пункти. Решта 493 компанії дали +10,2 пункту. Якби всі 500 компаній мали в індексі однакову вагу, він заробив би 12,1%. При цьому одна лише Nvidia займає в індексі близько 7,8%, хоча за пів року подорожчала лише на 7,4%.
Тобто, купуючи індекс, ви досі робите велику ставку на кілька технологічних гігантів, і цього року саме ця ставка відставала. Мати в портфелі "американські акції" замало, треба розуміти, що саме всередині.
Приватні ринки перестають бути екзотикою
За даними опитування FTSE Russell 2026 Wealth Pulse, 32% заможних американців уже інвестують у приватні ринки, і 74% з них тримають там щонайменше 10% своїх інвестицій. Серед молодших ця частка значно вища: у приватні ринки інвестують 67% заможних мілленіалів, 30% представників покоління X і лише 11% бебі-бумерів. Доступ спрощують фонди без фіксованого строку, з яких можна частково виходити, не чекаючи 7–10 років.
Але доступніше не означає простіше. Ціну акції на біржі видно щосекунди, а приватний актив переоцінюють рідко, тому здається, що його менше "гойдає". Ризик від цього не менший — ви його просто не бачите щодня.
Фонди і венчур: грошей багато, хороших угод мало
За даними KPMG, у першому півріччі фонди прямих інвестицій вклали у світі близько $1 трлн. Гроші при цьому зосереджуються у великих угодах, у яких інвестори найбільш упевнені. А продавати компанії фондам зараз складно: за пів року KPMG нарахувала лише 1315 виходів з угод — так мало не було понад десять років.
Тому гарної розрахункової дохідності фонду вже мало. Важливіше, скільки грошей він реально повернув. Для цього є показник DPI (distributions to paid-in capital) — скільки грошей повернулося інвесторам на кожен вкладений долар. DPI 0,5 означає, що з кожного долара вам поки повернули 50 центів.
У венчурі схожа картина. За даними KPMG Venture Pulse, у другому кварталі венчурні фонди вклали $227,4 млрд — більше було лише раз за всю історію спостережень. Але близько $105 млрд, майже половину, забрали десять найбільших угод. Головний магніт — штучний інтелект: лише Anthropic залучила $65 млрд. Що ШІ змінить економіку, ринок уже майже не сумнівається. Тепер питають, хто саме на цьому заробить і чи окупляться гроші, які йдуть у дата-центри та обчислювальні потужності.
Оборонні технології стали звичайним напрямом
Ще кілька років тому для багатьох європейських фондів ця тема була закритою. Внутрішні правила не дозволяли інвестувати у зброю, а кому потім продати частку, було незрозуміло. Тепер KPMG у звіті по Європі пише, що оборонні технології закріпилися як повноцінний напрям для інвестицій. За даними Dealroom і Resilience Media, європейські оборонні стартапи цього року вже залучили рекордні $7,4 млрд венчурних грошей — майже втричі більше, ніж за весь 2025 рік. Але й тут понад 85% суми припадає на мегараунди, як-от $1,8 млрд для Helsing.
З'являються і спеціалізовані фонди. Влітку AVP і Earlybird запустили фонд E2D з цільовим розміром €500 млн, а головним інвестором став Airbus Defence and Space. Фонд планує вкласти гроші приблизно в 20 компаній, у середньому по €25 млн у кожну.
В Україні масштаб інший. За даними Brave1, у 2025 році понад 50 українських оборонних стартапів залучили понад $105 млн інвестицій і грантів. Ще недавно їхні раунди були на $200–400 тис., тепер закриваються на $2,5–5 млн. Наші компанії перевіряють свої продукти у справжньому бою, і це реальна перевага. Але класичні запитання інвестора нікуди не зникають: чи може продукт масштабуватися за межі однієї війни, наскільки великий міжнародний ринок і яким буде попит через п'ять-десять років.
У 2026 році ми відкрили нашим інвесторам 16 угод, а спільнота виросла до понад 9 тис. інвесторів. Найбільше змінилися запитання. Раніше часто вистачало того, що компанія працює в модному секторі, який швидко росте. Тепер інвестори хочуть розуміти, чи заробляє компанія на кожному клієнті, чи важко її скопіювати, хто дасть гроші в наступному раунді і як вони зрештою вийдуть з угоди. Інвестор готовий брати венчурний ризик, але не хоче платити за ризик, якого не розуміє.
Що з цього реально доступно інвестору з України
Валюта. Поки діє воєнний стан, фізична особа в Україні не може просто перевести гроші за кордон, щоб купити акції чи зайти у фонд. До 2022 року це працювало через е-ліміт НБУ — до €200 тис. на рік, але зараз е-ліміти не видаються. У серпні НБУ помітно пом'якшив валютні обмеження: тепер можна купувати до 200 тис. грн валюти на місяць і більше платити за кордоном. Проте це стосується витрат, а не інвестицій за межами України. На практиці в іноземні приватні угоди заходять ті, у кого гроші вже за кордоном.
Податки. Податковий резидент України платить з іноземного інвестиційного доходу 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і 5% військового збору, разом 23%. Іноземні дивіденди оподатковуються за ставкою 9% плюс військовий збір. Задекларувати цей дохід треба самостійно, і краще заздалегідь порадитися з податковим консультантом.
ОВДП. Облігації внутрішньої державної позики — головний конкурент будь-якої ризикової угоди для українця. У першому півріччі середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 15,05% річних, а в червні портфель ОВДП у власності населення досяг рекордних 153,6 млрд грн. Дохід фізичних осіб від ОВДП не оподатковується. Тож венчурна угода має обіцяти суттєво більше, ніж ці 15% без податку і з набагато вищою ліквідністю. Але пам'ятайте, що це дохідність у гривні: якщо курс сильно зміниться, у доларах вона буде нижчою.
Українські фонди. Деякі з них дають нижчу ставку податку. Наприклад, новий фонд OTP Capital, який вкладає в гривневі ОВДП, дозволяє платити 9% ПДФО замість 18%, хоча військовий збір 5% залишається.
Оборонні стартапи. З усіх тем, про які я писав, ця найближча до українського інвестора. Тут у нас є те, чого немає в іноземців: розуміння того, як продукт працює на фронті. Але це також ставка на ту саму країну, в якій ви вже живете й заробляєте.
Інвестори не бояться ризику, вони стали перебірливими
Сотні мільярдів ідуть у венчур, ШІ і фонди прямих інвестицій, оборонні технології приводять нових інвесторів. На страх перед ризиком це не схоже. Але майже на кожному ринку гроші зосереджуються в меншій кількості угод. У фондах прямих інвестицій це великі угоди, у венчурі десять раундів забирають майже половину грошей кварталу, в європейських оборонних технологіях мегараунди дають понад 85% суми.
Тому, як на мене, приватний інвестор у 2026 році не обов'язково обережніший. Але перебірливіший — або принаймні мав би таким бути.
Новий клас активів сам по собі не робить портфель кращим. Уявіть інвестора, який має технологічні акції, венчурні інвестиції в ШІ, фонди прямих інвестицій з великою часткою технологічних компаній і приватні кредити, які фінансують дата-центри. На папері це чотири різні класи активів, а насправді одна велика ставка на ШІ.
В українського інвестора є своя версія цієї пастки. ОВДП, квартира в Києві, частка в українському оборонному стартапі і гривневий депозит виглядають як диверсифікований портфель. Але всі чотири залежать від одного: від того, що відбуватиметься з Україною і гривнею.
Йти за грошима постфактум означає купувати те, що вже стало популярним. Важливіше спитати себе: яку роль ця інвестиція виконує в моєму портфелі, який ризик я за неї беру і чи достатня винагорода за цей ризик? Для інвестора з України я додав би четверте запитання: чи не залежить ця інвестиція від того самого, від чого вже залежать мої доходи.