Кредити під час війни: що банки не можуть стягувати з боржників

З початком великої війни влада ухвалила низку рішень, спрямованих на захист громадян, зокрема тих, хто має борги за кредитними договорами або позиками.

Одним із ключових стало доповнення Цивільного кодексу пунктом 18 прикінцевих та перехідних положень, який набрав чинності ще 17 березня 2022 року.

Цей пункт часто згадують у судах, але не всі до кінця розуміють, що саме він означає на практиці.

Що говорить п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу

У період дії воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його завершення, позичальник звільняється від:

• відповідальності, визначеної ст. 625 ЦКУ (інфляційні втрати + 3% річних);
• сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Також передбачено, що нараховані після 24 лютого 2022 року штрафи, пеня та інші платежі за прострочення підлягають списанню.

Від чого саме звільняє ця норма

Пункт 18 захищає позичальників від фінансових санкцій, але не скасовує сам борг. Тобто сплачувати потрібно:

• основну суму кредиту (тіло боргу);
• звичайні договірні відсотки, якщо вони не є формою штрафу.

А от сплата пені, штрафів, неустойки чи додаткових "процентів за прострочення" – не передбачена законом на час війни.

Прострочені відсотки: судова практика

Окремо варто згадати питання прострочених відсотків – тобто тих, що нараховуються не за користування кредитом, а за порушення строку його сплати.

Суди вже неодноразово визнавали, що такі відсотки є різновидом цивільно-правової відповідальності, прирівняним до неустойки (ст. 549 ЦКУ). Отже, на них також поширюється звільнення, передбачене пунктом 18.

Приклади останніх судових рішень:

• від 15 жовтня 2025 року у справі №677/878/25;
• від 09 липня 2025 у справі №692/618/25;
• від 11 липня 2025 року у справі №712/6914/25.

Таким чином, якщо у кредитному договорі зазначено, що у разі прострочення банк нараховує "подвійні відсотки", "пеню у вигляді %" тощо – ці нарахування можна і потрібно заперечувати в суді.

Коли можна зменшити надмірні відсотки за кредитом

У судовій практиці вже сформувався підхід: споживач не повинен сплачувати непропорційно великі проценти чи штрафи, якщо такі умови є несправедливими.

Це правило не пов'язане з воєнним станом – воно діє постійно і стосується лише споживчих кредитів, тобто таких, які фізична особа бере для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Законодавча основа. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 закону "Про захист прав споживачів", умови договору, що вимагають від споживача сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції), є несправедливими.

Конституційні принципи. Такі умови суперечать засадам справедливості, добросовісності та розумності, що закріплені у ст. 509, 627 ЦКУ та випливають із принципу верховенства права.

Кредит не може перетворюватися із фінансового інструменту на засіб збагачення кредитора за рахунок слабкої сторони – позичальника.

Позиція Верховного Суду. У низці рішень, зокрема від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, від 7 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 та від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, Верховний суд визнав, що за певних умов суд може зменшити розмір нарахованих процентів, неустойки або штрафу, якщо вони є явно завищеними і непропорційними наслідкам порушення.

Кредити після початку війни та бізнес-кредити

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ не містить обмежень щодо дати укладення договору або статусу позичальника.

Отже, він застосовується і до кредитів, укладених після 24 лютого 2022 року, а також до позичальників – ФОПів та юридичних осіб.

Чи поширюється пільги щодо сплати штрафів на заборгованість за іншими договорами ніж кредитні?

Ні, пільги щодо сплати штрафів, пені та неустойки передбачені пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ поширюються виключно на кредитні договори та договори позики.

Тобто, якщо боржник має заборгованість за іншими цивільно-правовими договорами (наприклад, договори постачання, оренди, комунальні послуги чи договори підряду), ці норми на них не поширюються. Однак, щодо таких договорів можуть застосовуватись інші винятки передбачені окремим законодавством.

Якщо банк продовжує нараховувати пеню чи штраф

Якщо банк або фінансова компанія продовжує виставляти вимоги про сплату пені чи штрафів слід подати письмову вимогу про перерахунок заборгованості з посиланням на пункт 18 Перехідних положень ЦКУ.

У разі відмови – звертатися зі скаргою до НБУ.

Якщо справа дійде до суду – у відзиві або запереченнях просить суд зменшити чи виключити нараховані санкції як такі, що суперечать закону.

Іпотека: тимчасовий мораторій

Окрім Цивільного кодексу, захист позичальників також закріплений у п. 5-2 Прикінцевих положень закону "Про іпотеку". Під час воєнного стану та ще 30 днів після його завершення заборонено:

• набуття права власності банком на предмет іпотеки (ст. 37);
• продаж іпотеки кредитором (ст. 38);
• виселення мешканців навіть після рішення суду (ст. 40);
• реалізація застави на торгах (ст. 41, 47).

Тобто навіть за наявності рішення суду житло не можуть продати чи виселити сім'ю. Але є виняток.

Мораторій не поширюється на іпотечні договори, укладені або змінені за згодою сторін (в частині продовження строків виконання зобов'язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій) після 17 березня 2022 року (тобто після набрання чинності законом).

Тобто, в частині іпотеки, винятки стосуються лише старих кредитів.

Пільги для військових

Окремий рівень захисту встановлено для військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Згідно з ч. 15 ст. 14 закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на весь час служби військовослужбовцям не нараховуються штрафи, пеня та проценти за користування кредитом.

Це правило поширюється на:

• мобілізованих, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації;
• резервістів, призваних в особливий період;
• військових, які беруть участь у бойових діях, забезпеченні оборони чи національної безпеки;
• їхніх дружин або чоловіків.

Це правило не поширюється на кредити, взяті для придбання житла чи автомобіля, а також на кредити на встановлення сонячних чи вітрових електроустановок, якщо проценти за ними можуть бути компенсовані державою чи третіми особами.

Крім цього, відповідно до ст. 34 закону "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє примусове стягнення, якщо боржник:

• проходить військову службу за мобілізацією, за призовом осіб офіцерського складу або з числа резервістів;
• бере участь у бойових діях чи виконує завдання у зоні АТО/ООС /районах ведення бойових дій;
• або якщо проведення виконавчих дій об'єктивно неможливе через умови служби;
• також – на прохання стягувача, який сам проходить військову службу.

Тобто, якщо боржник служить у ЗСУ або інших військових формуваннях, виконання рішення (наприклад, стягнення боргу чи арешт майна) має бути призупинене до закінчення служби.

Внутрішньо переміщені особи

В умовах війни окрема увага приділяється внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Для них діють спеціальні гарантії щодо виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики.

Основні пільги для ВПО (ст. 9-2 закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"):

• сума процентів за кредитом не може перевищувати суму, нараховану протягом строку дії кредиту за мінімальною ставкою, визначеною договором;
• за прострочення ВПО не нараховуються неустойка, штраф, пеня, індекс інфляції та інші майнові санкції;
• кредитор зобов'язаний здійснити перерахунок заборгованості протягом семи днів після письмового звернення ВПО, а якщо кредитор цього не зробить – заборгованість вважається автоматично перерахованою;
• продаж або передача боргу без згоди ВПО забороняється, крім випадків неплатоспроможних банків;
• за невиконання зобов'язань ВПО відповідальність покладається на РФ як державу-окупанта;
• пільги не поширюються на заборгованість, що виникла до початку окупації або проведення АТО/операцій на Сході та залишалася простроченою;
• звільнення від негативних наслідків не може бути підставою для відмови у новому кредиті або позиці.