Українська правда

Хто платить за "безкоштовні" послуги для міст?

-

Безкоштовний транспорт для Львова? Ні, цей текст не про це.

Але дискусія про безкоштовний транспорт у Києві змусила ще раз повернутися до простого запитання: звідки беруться гроші міст і хто платить за "безкоштовні" речі?

Тим більше що зараз сезон бюджетних сюрпризів. Кожного листопада в Україні все відбувається приблизно однаково. Усі обговорюють державний бюджет, а міста перевіряють, які нові обов'язки їм додали і які доходи забрали.

64 чи 60% ПДФО? Три мільярди реверсу? Чергові виплати за місцевий кошт?

Як цукерки з "Гаррі Поттера": ніколи не знаєш, який смак дістанеться наступним. Тільки за ці сюрпризи ще й треба платити.

Тому відкриваємо бюджетні таблиці. Так, незручна звичка. Але вони допомагають відділити красиві оголошення від грошей на їх виконання.

Звідки місто бере гроші

Основна частина коштів на щоденну роботу міста надходить до загального фонду бюджету. З нього фінансують садочки, школи, соціальну підтримку, роботу транспорту і комунальних служб.

Найбільше джерело цих доходів — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), насамперед той, який утримують із зарплат.

Але не весь ПДФО, сплачений у Львові, залишається місту. Якщо взяти 100 гривень звичайного ПДФО, у 2026 році їх розподіляють так: 64 гривні — бюджету громади, 15 — обласному, 21 — державному. Для так званого "військового ПДФО" діють окремі правила: його повністю забирають до державного бюджету.

Крім цього, місто отримує єдиний податок від підприємців, плату за землю, податок на нерухомість, частину акцизу та інші надходження. Є й кошти від держави на визначені потреби, наприклад ті, що частково покривають витрати на освіту.

Тобто бюджет міста наповнюють люди, підприємства та установи. І коли щось пропонують зробити безкоштовним, рахунок не зникає. Його оплачують із цих самих коштів.

А далі з'являється реверс

Це, мабуть, найскладніший термін. Тому його й важко пояснити. Але спробуємо.

Реверсна дотація — це частина доходів, яку громада з надходженнями на мешканця, вищими за середні по країні, передає до державного бюджету. Простіше кажучи: що більше податків залучаєш у місцевий бюджет, то більше в тебе забирають. Можна було б зрозуміти, якби йшлося про кошти від релокованих підприємств. Але дуже часто це розширення наявних виробництв, нові індустріальні парки, реєстрація винаходів тощо.

У Львова реверс у 2026 році становить 2,3 млрд грн. За розрахунками на 2027 рік — 3,1 млрд грн, або 13,7% доходів загального фонду!

Для порівняння: на програму підтримки військових у 2026 році місто передбачило 1,3 млрд грн. Реверс перевищує цілу річну програму допомоги військовим.

Після цього можна знову запитати, чому міста не фінансують більше потреб. Головне — пропустити рядок із вилученнями.

Це стосується далеко не лише Львова. Початковий проєкт держбюджету-2027 передбачав 19,2 млрд грн реверсу з бюджетів 218 громад. З них 152 — сільські та селищні.

Є й питання мотивації. Громада працює з бізнесом, допомагає створювати робочі місця, заохочує офіційну зайнятість і сплату податків. Доходи зростають — а з ними й вилучення.

Молодці, добре попрацювали. Тепер віддайте більше.

Дороги, транспорт і комунальні мережі для нових підприємств громада при цьому фінансує сама. Якщо ми хочемо розвивати місцеву економіку, відчутний результат цієї роботи має залишатися на місцях. Щоб і далі стимулювати економіку і наповнювати як державний, так і місцеві бюджети.

Мінус 4% ПДФО: дрібниця, якщо рахувати чужі гроші

У початковому урядовому проєкті Державного бюджету на 2027 рік частку ПДФО для громад знову запропонували зменшити з 64% до 60%.

Повернімося до прикладу зі 100 гривнями податку: місту залишалося б 60 гривень замість 64. У масштабах громад України ця різниця становить 18,2 млрд грн. Для Львова, за нашими розрахунками, — близько 900 млн грн.

Додаткові 4% ПДФО потрібні, зокрема, щоб покривати різницю між тарифами для населення і реальною вартістю тепла. Тарифи стримують на державному рівні. Газ, електроенергія і ремонти, на жаль, цьому рішенню не підпорядковуються.

Станом на 1 липня 2026 року підтверджена заборгованість із компенсації різниці в тарифах для Львова становила 3,4 млрд грн. З 2021 року місто спрямувало на її відшкодування 4,2 млрд грн власних коштів. Потреба лише на 2027 рік — ще 1,8 млрд грн.

Навіть додаткові 4% ПДФО цієї річної потреби повністю не покривають. Але забрати пропонують і їх.

Натомість у початковому проєкті передбачили державну субвенцію на різницю в тарифах — 18,2 млрд грн на всю країну. Тобто гроші пропонують розподіляти адміністративно, через субвенції, а це додаткова бюрократія і залежність міст від уряду. Це називається одним словом — централізація.

Зобов'язання залишаються

Із зобов'язаннями невизначеності менше. Вони залишаються.

За нашими розрахунками, рішення уряду додадуть міському бюджету близько 1 млрд грн навантаження на освіту у 2027 році. Пільгові перевезення потребують ще близько 1,4 млрд грн. Паралельно потрібно підтримувати військових, відновлювати пошкоджені будинки і захищати критичну інфраструктуру.

Підвищувати зарплати педагогам, забезпечувати харчування дітей і підтримувати людей потрібно. Але разом із рішенням має бути джерело фінансування. Розподіл "ми приймаємо рішення — ви знаходите гроші" вже добре освоєний.

28 жовтня парламент під час першого читання підтримав доручення уряду зберегти громадам 64% ПДФО і кошти реверсної дотації. Дякую бюджетному комітету Верховної Ради, Асоціації міст України і народному депутату Павлу Бакунцю, який вніс цю правку. Тепер важливо, щоб ця підтримка дійшла до фінального тексту бюджету.

Що пропонуємо

Перше — залишити реверс у громадах із чітким цільовим призначенням: допомога прифронтовим громадам і підтримка ЗСУ. Для Львова, за нашим розрахунком, це 3,1 млрд грн. Гроші на конкретні потреби з конкретною відповідальністю за результат.

Друге — розширити можливості запозичень для фінансово спроможних міст. Робіт із відновлення і захисту критичної інфраструктури стає більше, вільного ресурсу — менше. Кредити міжнародних партнерів, зокрема в поєднанні з грантами, дозволяють виконувати ці роботи вже зараз.

Третє — дати громадам більше повноважень з адміністрування місцевих податків і зборів: вести повний облік землі і нерухомості, бачити заборгованість і ефективніше працювати з надходженнями. За нашими оцінками, це може дати місцевим бюджетам України близько 20 млрд грн додатково, Львову — близько 400 млн грн.

Четверте — зберегти 64% ПДФО, зокрема для часткового покриття різниці в тарифах.

2027 рік буде складним. Тому хотілося б витрачати час на підготовку до нього, а не на щорічний порятунок тих самих джерел доходів.

І так, безкоштовних речей не буває. Навіть якщо рахунок передали місту.