Запаси газу в підземних сховищах. Чи достатньо їх для зими?

Ще навесні був озвучений офіційний план — накопичити у підземних сховищах газу (ПСГ) на початок опалювального сезону 24/25 13.2 млрд м3 газу. Планова цифра зазвичай не береться зі стелі, а є результатом складних розрахунків, які враховують прогнози погоди, історичне та прогнозоване споживання газу, технічні характеристики сховищ, а також плани видобутку газу.

Протягом року Нафтогаз постійно публікував новини про те, що закачування йде по плану і до початку ОЗП в сховищах буде саме 13.2 млрд м3 і план не коригувався. Хоча я ще з травня писав, що при існуючому видобутку та споживанні неможливо накопичити зазначені обсяги газу без імпорту.

Але Нафтогаз майже нічого не імпортував напротязі травня-вересня, коли середня ціна в Європі була на рівні 34 Євро/МВт г (370 дол за тис м3). Нафтогаз почав закуповувати газ в Європі лише в жовтні, коли стало зрозуміло, що без закордонного газу вийти на заплановані неможливо.

За неофіційними даними у жовтні було завезено всього лише 300 млн м3, але ціна була вже значно вища за літню (більше 40 Євро/МВт г, або на 20%). Тобто, Нафтогаз витратив би значно менше коштів або за ті ж самі кошти зміг би купити більше газу, якби купував влітку, а не чекав жовтня.

Слід зазначити, що у Нафтогазу влітку були вільні кошти для закупівлі газу. По-перше, згідно з офіційною звітністю Нафтогазу за 1 кв 2024 року, на 31 березня 2024 року «готівка та залишки на рахунках» групи складали 89,539 млрд грн (більше 2 млрд дол).

По-друге, у той самий час Нафтогаз активно викуповував газ у українських приватних видобувників. Згідно з заявою керівника Нафтогазу «напередодні опалювального сезону НАК закупив на біржі понад 700 млн куб. газу на суму понад 9,2 млрд грн». Тема закупівлі газу Нафтогазом на біржі заслуговує окремого дослідження, яке я скоро опублікую.

Тобто замість імпорту/завезення газу на зиму «Нафтогаз» активно витрачав кошти на закупівлю газу всередині країни. Але від такої закупівлі газу в сховищах більше не стає, а просто змінюється його власник – з приватної видобувної компанії на державний Нафтогаз.

Фактично гроші з державної компанії просто перетекли на рахунки приватних, а газу від цього в ПСГ більше не стало. Спрямування навіть половини від 9.2 млрд грн на імпорт газу дозволило б додатково завезти у сховища до 350 млн м3 газу. Підтримка українських видобувників важлива, але більш важливим є забезпечення країни газом на зиму. Особливо на таку складну зиму.

На кінець жовтня, коли вже розпочався відбір з ПСГ, Нафтогаз та уряд офіційно не повідомляли про остаточний обсяг накопиченого газу. Але через лояльні ЗМІ була розповсюджена цифра про 12.9 млрд м3. Варто зазначити, що до цієї цифри були включені 4.51 млрд м3 активного газу, що виконує функцію буферного газу (його зараз називають активний газ довготривалого зберігання), та навіть 228 млн м3 газу у сховищах на окупованих територіях. У загальний розрахунок також було включено 370 млн м3 газу нерезидентів, який на той час знаходились у сховищах, а зараз вже майже повністю вивезені з України.

Якщо прибрати все це лушпиння, то ми маємо говорити про обсяг активного газу, який можна підняти з ПСГ взимку для потреб країни. Якщо з 12.9 відняти 4.51 (активний газ довготривалого зберігання, що виконує функцію буферного), відняти 0.23 (газ на ТНТ) та 0.37 (газ нерезидентів), то залишиться 7.79 млрд м3 газу Нафтогазу та інших українських компаній (видобувники, ОГТСУ тощо), на який теоретично можна розраховувати взимку.

Чи достатньо цього обсягу для проходження зими?

Складно сказати, бо вся інформація про видобуток та споживання засекречена. Але можна зробити деякі висновки з результатів минулої зими.

За даними АТ «Укртрансгаз», впродовж опалювального сезону 2023/2024 рр. з ПСГ було відібрано 8.5 млрд куб. м природного газу, з них Україна використала 6.7 млрд куб. м. Але в цьому році споживання вже вище минулого на 5%, частка газової генерації вже суттєво зросла і продовжить зростання з введенням нових газових енергетичних установок.

Тому я б прогнозував зростання споживання на 10%. Тобто за цей ОЗП Україна може спожити 7.37 млрд м3 і це при умові, що зима буде така ж м'яка, як і минула.

Тобто маємо 7.79 млрд м3 активного газу у сховищах, який можна підняти, проти 7.37 млрд м3 потенційного споживання. А ще Молдова відбере свій газ, який зберігається у нас. Це означає, що газу ледь вистачає і Україна вийде з опалювального сезону майже з пустими ПСГ. Я також не розраховую на значне зростання видобутку газу в Україні у наступні місяці.

Навіть попри 7% зростання видобутку у державних Укргазвидобування та Укрнафти, загальна цифра видобутку майже не зростає. Навіть зростання на 1-2% сильно не змінить загальну картину.

Додатково викликають питання дії Нафтогазу в листопаді, коли він почав активно продавати газ промисловим підприємствам – споживачам, які зазвичай купували газ у незалежних видобувників.

За різними неофіційними оцінками учасників ринку, продажі Нафтогазу комерційному сегменту на листопад-грудень перевищили 200 млн м3. Складно пояснити таку різку зміну стратегії Нафтогазу. Можливо це було продиктоване бажанням керівництва збільшити обсяги продажів компанії з метою покращення річних фінансових показників.

Але такі дії викликають як мінімум подив, бо така комерційна стратегія керівництва Нафтогазу призводить до додаткового відповідного зменшення запасів Нафтогазу для проходження ОЗП 24/25. Крім того, складно зрозуміти логіку продажу газу промисловим споживачам по ціні менше 15 грн/м3 (за інформацією від учасників ринку), а при цьому Нафтогаз закуповував газ в ЄС значно дорожче.

Які ризики я бачу і на що звертаю увагу

1. Ризики зими 24/25. В кінці лютого - на початку березня в ПСГ вже буде дуже мало газу, тому технологічні можливості щодо відбору газу значно знизяться і їх може бути недостатньо для задоволення попиту на газ (особливо, якщо будуть сильні морози).

Вже зараз споживання України перевищує 100 млн м3 на добу, а при морозах споживання може зрости до 130-140 млн м3 на добу. З них 54 млн м3 прокриє видобуток, а решту має покривати відбір з ПСГ.

А при майже пустих сховищах може бути неможливо підняти такий обсяг зі сховищ. Тому вже зараз потрібно думати про імпорт газу у цей критичний період. Я б рекомендував почати імпортувати газ вже в січні, щоб додатково не спустошувати сховища у січні-лютому.

Газ в Європі є і його імпорт цілком можливий. Питання виключно в ціні. На жаль, Нафтогаз не імпортував газ весною та влітку, коли ціна на газ була значно дешевша, ніж зараз. У січні та лютому ціна на газ в Європі очікується не менше 480 дол. за тис м3, що майже на 37% дорожче ніж Нафтогаз міг купувати влітку. Відповідно витрати державного Нафтогазу значно зростуть, а прибуток та дивіденди у бюджет впадуть.

2. Ризики зими 25/26. На початок нового сезону закачування у квітні 2025 року ми вийдемо майже з пустими ПСГ. Це означає, що з середини квітня і до 1 листопада 2025 потрібно буде закачати на наступну зиму нові 8 млрд м3. А це просто неможливо з ресурсу українського видобутку, тому потрібно буде імпортувати 2.8-3.3 млрд м3.

А для цього будуть потрібні до 1.7 млрд дол, які потрібно починати акумулювати вже зараз. І імпортувати буде потрібно починати вже з кінця весни, а не відкладати на жовтень, як Нафтогаз зробив в цьому році, бо за місяць такі обсяги просто фізично неможливо імпортувати. Без достатнього закачування ми просто не пройдемо зиму 25/26.

Підсумовуючи зазначу, що опікуватись ризиками проходження зими цього та наступного років має Міністерство енергетики. Щоб не допустити кризу взимку, просто потрібно все ретельно планувати та заздалегідь вживати відповідні заходи. А надати оцінку якості комерційної стратегії керівництва Нафтогазу та ефективності витрачання коштів державного підприємства має незалежна наглядова рада Нафтогазу, бо це саме їх зона відповідальності.

В Молдові на минулому тижні за недостане накопичення газу та несвоєчасну закупівлю газу на зиму були звільнені Міністр енергетики та керівник державної компанії Енергоком, яка забезпечує закупівлю газу для Молдови в Європі. В Україні бажано хоча б зробити висновки, щоб в майбутньому не робити аналогічні помилки.

*Застереження. Всі цифри в статті отримані з публічних джерел, але не завжди офіційних. Розрахунки зроблені мною та базуються на моїх власних гіпотезах.