Як виглядає правова пастка ювелірного бізнесу, створена НБУ та ДПС?

24 лютого 2022 року Національний банк України постановою № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" запровадив жорсткі обмеження на операції з банківськими металами. Ці заходи, у поєднанні з іншими обмеженнями (фіксування курсу, обмеження на зняття готівки, призупинення більшість транскордонних операцій, тощо) були логічними та необхідними для захисту фінансової системи держави.

Водночас, для ювелірної галузі це означало втрату надійного та легального джерела основної сировини — банківських металів у банківських установах. Афінажні підприємства України (працюють з відходами та брухтом), фізично не могли перекрити дефіцит легального золота і срібла. У поєднанні з вимушеною релокацією виробництв, втратами та збитками викликаних воєнними діями, це призвело до різкого падіння обсягів ювелірного виробництва, показники якого опустилися до рівня кінця 1990-х — початку 2000-х років.

У наслідок зволікання із послабленням обмежень, сектор торгівлі банківськими металами перейшов у "тінь", тобто за готівку у приватних продавців без надання ними повноцінних первинних документів, які можна було би включати до бухгалтерського обліку.

Найбільшої шкоди такі обмеження завдали тим підприємцям, які попри війну залишились в Україні та намагались зберегти галузь та робочі місця.

Для них умови ведення бізнесу виглядали наступним чином.

До повномасштабного вторгнення, 26 листопада 2021 року для них почав діяти Порядок ведення обліку товарних запасів, запроваджений наказом Мінфіну №496, який передбачав обов'язкову наявність у ФОП первинних документів на усі товари та ведення обліку первинних документів у спеціальній формі.

А 1 жовтня 2023 року закінчився термін дії мораторію на застосування 100-відсоткових штрафів, які обраховувались від вартості необлікованих товарних запасів або за ненадання документів, які підтверджують їх облік і походження.

Таким чином з 1 жовтня 2023 року Державна податкова служба, отримала повноваження застосовувати штрафні санкції за відсутність у учасників ювелірного ринку первинних документів на дорогоцінні метали, в умовах, коли фактичне придбання металів, відповідно до введених обмежень, не давало можливості цього зробити. За інших умов, схожу ситуації можна було б назвати такою, що несе корупційні ризики, але це мало кого цікавило.

Регуляторна, контрольно-наглядова діяльність уповноважених органів в Україні ніколи не відзначалась здатністю усвідомити абсурдність правових меж та умов, в яких функціонують суб'єкти господарювання. Цей випадок не став виключенням.

Тільки за перші місяці 2024 року податкова за результатами фактичних перевірок підприємців – ювелірів нарахувала понад 270 млн грн фінансових санкцій. Більшість цих сум — саме за відсутність первинних документів на товари, що перебувають у володінні для подальшого продажу або надання послуг, у тому числі на дорогоцінні метали. У 2025 році сума нарахованих санкцій за такі порушення зменшилася, але все одно перевищила 91 млн грн.

Учасники ювелірного ринку в рамках захисту своїх прав не лише подавали заперечень до актів перевірок, адміністративних позовні заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, але й у 2025 році Київський окружний адміністративний суд було задоволено позов про визнання наказу Мінфіну №496 "Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку" протиправним та нечинним. Втім, 23 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення і зараз скарга на цю постанову суду апеляційної інстанції розглядається Верховним Судом.

Проміжний висновок очевидний. Держава в особі Національного банку та Державної податкової служби штучно створила умови, за яких легальний підприємець-ювелір був змушений шукати нелегальні або напівлегальні поставки банківських зливків, щоб забезпечити виробничі потреби. Чи це було наслідком координованих зусиль чи недбалості станом на сьогодні говорити сенсу не має. Для підприємця це був "шанс" щодня ризикував отримати від податкової штраф у розмірі 100% вартості товарів, на які відсутні документи щодо їх обліку та походження, або припинити свою діяльність. Юридичні особи ювелірні виробники, вимушено переходили на обслуговування операцій з давальницькою сировиною з аналогічних причин.

Через 2 роки і 10 місяців з моменту введення обмежень, у грудні 2024 року НБУ почав поступово їх пом'якшувати. Постановою Правління №155 від 20 грудня 2024 року юридичним особам і ФОП, які займалися виробництвом ювелірних виробів до 23 лютого 2022 року, дозволили купувати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні, однак за одночасного дотримання сукупності умов:

- потреба в банківських металах обумовлена господарською діяльністю цих осіб у сфері виробництва ювелірних виробів;

- ці особи розпочали здійснювати діяльність у сфері виробництва ювелірних виробів до 23 лютого 2022 року, що підтверджується відповідними документами.

Вже на цьому етапі було введено фактичне обмеження легальної можливості придбання металів суб'єктами господарювання, які розпочали чи прагнуть розпочати свою діяльність на ювелірному ринку після повномасштабного вторгнення.

Дискримінація нових учасників ювелірного ринку охопила 395 суб'єктів господарювання, які розпочали діяльність у сфері ювелірного виробництва після 23 лютого 2022 року оскільки вони були та залишаються виключеними з режиму доступу до легального придбання банківських металів. Яким чином новим виробникам забезпечувати дотримання вимог законодавства щодо обліку товарних запасів на підставі документів, які підтверджують їх облік та походження, не наражаючи себе на 100-відсоткові штрафи від податкової?

У серпні 2025 року (постанова Правління НБУ №95) дозвіл розширили на суб'єктів, які здійснюють реалізацію ювелірних виробів, за одночасного дотримання таких умов:

- здійснення діяльності у сфері продажу (реалізації) ювелірних виробів;

- обсяг купівлі банківських металів у гривневому еквіваленті в банку за один календарний місяць не перевищує 1/12 частини сукупного річного обсягу реалізованих ювелірних виробів у сфері роздрібної торгівлі за 2021 рік, що виражений у гривнях.

Таким чином було додано категорію суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу, а не лише виробництва, однак лицемірство НБУ традиційно криється у деталях.

Знову ж таки, це послаблення поширюється на осіб, які здійснювали продаж у 2021 році. Тобто нові субʼєкти господарювання не повинні мати можливості офіційно купувати банківські метали. В цій частині НБУ залишився послідовним негативній тенденції, започаткованій у 2024 році.

Однак, більш очевидним є те, як офіційні особи, які знають і про вартість металів на міжнародних ринках і про те, як девальвувала національна грошова одиниця за час повномасштабного вторгнення, обмежили обсяг придбання.

НБУ пропонує легально купувати банківський метал сьогодні у 2026 році у гривневому еквіваленті, що не перевищує 1/12 річного обсягу реалізованих ювелірних виробів за 2021 рік.

Припустимо, за один місяць 2021 року суб'єкт господарювання отримував виторг в обсязі 100 000 грн. Однак, Національний банк обмежив обсяги продажу банківських металів однією дванадцятою сукупного річного обсягу реалізації ювелірних виробів за 2021 рік у гривневому еквіваленті, а не за масою металів, а також передбачив наявність договорів з виробниками і підтвердження попередніх передач металів. Але дорогоцінні метали – як золото, так і срібло – значно подорожчали у світі та, відповідно, в Україні.

Таким чином грубий розрахунок демонструє, що виробники та торговці у 2026 році мають можливість купувати фактично металу, який необхідний для діяльності, в обсязі, що у понад 4,2 рази менше, ніж у 2021 році.

А отже, "тіньовий" сегмент ринку банківських зливків нікуди не зникне, а податкові ризики для ювелірного бізнесу залишатимуться.

Союз ювелірів України неодноразово звертався до Правління Національного банку з проханням про перегляд існуючого становища.

У квітні 2026 року заступник голови НБУ Юрій Гелетій публічно заявив, що всі умови для купівлі банківських металів з метою ювелірного виробництва вже створені. На підтвердження навів цифри: клієнти банків (передусім ювелірна галузь) купили безготівкові банківські метали на еквівалент 35 млн доларів у 2025 році і 21,5 млн доларів лише за січень–лютий 2026-го.

Якщо державою та новосформованим Урядом декларується, що основним джерелом зменшення дефіциту бюджету у наступні періоди повинна стати детінізація, то існуючі правила та обмеження для виробників ювелірних виробів, це те, на що вони повинні звернути увагу, як на фактор, який навпаки цій детінізації сприяє.

Підприємці готові та прагнуть дотримуватись рівних, чесних і прозорих правил купівлі банківських зливків у банках з отриманням легальних первинних документів, придатних для ведення обліку товарних запасів.

Однак, не сприяють детінізації та легальності ті правила, які зберігають вже закладені корупційні ризики, необхідності пошуку можливості придбання сировини та ведення діяльності з виробництва ювелірних виробів чи продажу суб'єктами, які таку діяльність не вели до 2021 року.