Безпечні території: хто розміновує українські поля та чому важливо звертатися до сертифікованих операторів

Процес розмінування українських земель є досить унікальним випадком, адже ще жодна країна світу не розміновувалась під час війни. Воєнне розмінування для просування солдатів звісно проводили. А от черга гуманітарного розмінування наставала вже після завершення бойових дій.

А що зараз у нас? З одного боку повномасштабна війна, а з іншого — необхідність повертати землі у користування та дбати про безпеку людей. Ще одна складність та особливість — це масштаб потенційно замінованих територій. Україна нині очолює перелік найбільш замінованих країн світу.

Замінування — це не лише про небезпеку для населення, а й про неможливість вирощувати сільськогосподарську продукцію та виробляти товари. Це призводить до великих економічних втрат: падіння доходів аграріїв, зменшення експорту, недоотримання державою податків та скорочення робочих місць. Тому ми не можемо дозволити собі чекати, поки зброя затихне. І тому до очищення територій залучене також і Міністерство економіки України.

Військові, ДСНС, сапери Нацполіції та Держспецслужби транспорту займаються здебільшого оперативним виявленням та знешкодженням боєприпасів, опікуються критичною інфраструктурою. А території поза зоною бойових дій, зокрема і поля, повертають до використання українські та іноземні оператори протимінної діяльності.

Яка площа замінованих територій в Україні?

Наразі потенційно замінованими та забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються 137 тисяч км², враховуючи тимчасово окуповані території.

Два з половиною роки тому до потенційно небезпечних територій належало 174 тисячі км². За цей час, завдяки спільним зусиллям ДСНС, Сил оборони та операторів протимінної діяльності, вдалося обстежити й повернути у використання 36 тисяч км² земель. Не всі ці території саме розміновували. Деякі визначили як безпечні і повернули до нормального життя шляхом нетехнічного обстеження.

Нетехнічне обстеження — це огляд ділянки, опитування людей, збирання даних про те, чи є підозри на мінування. Оглядають такі землі команди операторів гуманітарного розмінування, які виїжджають на місце, запускають дрони, а також використовують супутникові знімки. Якщо кажуть, що територія не забруднена, ми робимо ленд-реліз (land release) — це вивільнення або розблокування землі.

Якщо виявлене імовірне мінування, то потрібне технічне обстеження. Його проводять люди з технікою та дрони, які літають на невеликій висоті та визначають, чи є щось під землею. Залежно від даних технічного обстеження, робиться ленд-реліз або територія передається до очищення.

Як аграріям розмінувати свої поля та чому не варто звертатися до «чорних» саперів

Якщо певна ділянка не позначена як чиста — на ній не можна працювати. Утім бачимо багато ситуацій, коли фермери не можуть чекати, наприклад, рік. Попри наявність великої кількості операторів протимінної діяльності, багато фермерів починають на свій страх та ризик обробляти потенційно небезпечні ділянки, що часто призводить до підривів на мінах. Найбільше нещасних випадків, пов’язаних із мінами, зафіксовано у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях.

Також, фіксуються випадки коли аграрії намагаються самостійно розміновувати землі або звертаються за послугами до так званих «чорних» саперів — тих, хто працює у сфері розмінування нелегально і нічого не гарантує. Результати такої роботи бувають трагічні — на полях підривається техніка з людьми, а відповідальності ніхто не несе. Часом підриваються і самі псевдорозмінувальники.

Уряд запровадив державну програму компенсацій за послуги з розмінування агроземель. Нині держава відшкодовує 100% вартості розмінування сільськогосподарських земель тим, хто тільки збирається це зробити і 80% фермерам, землі яких вже розмінували сертифіковані оператори.

Однак не всі йдуть легальним шляхом. Часом фермери звертаються до «чорних» саперів, не знаючи про наслідки такого розмінування. На нелегально розмінованій території не можна робити нічого економічно значущого. Якщо фермер вказує, що вирощує там продукцію, то її не можна продавати. Так само не можна продати й саму ділянку. На неї не можна взяти кредит. Загалом, перелік обмежень досить великий, щоб не звʼязуватися із «чорними» саперами, а розміновувати землю легально.

Тому якщо людина розмінувала свою ділянку нелегально, потім їй все одно доведеться оплачувати послуги сертифікованих операторів. Навіть якщо вони просто приїдуть і скажуть — тут чисто. Краще заплатити один раз, отримати компенсацію та спокійно працювати. Програма поширюється як на землі, що безпосередньо належать фермеру, так і на ділянки, які він орендує.

В Україні за реалізацію програми державних компенсацій відповідає Центр гуманітарного розмінування (ЦГР). Фермери можуть подавати заявку через Державний аграрний реєстр, щоб отримати 100% відшкодування вартості розмінування. А ЦГР верифікує цю заявку.

Для того, щоби подати заявку, потрібно переконатись, що ділянка перебуває у реєстрі ймовірно забруднених територій та знаходитися далі, ніж 20 км, від лінії зіткнення або кордону. Також, фермер не повинен мати російських коренів та податкових боргів. Далі ЦГР оголошує в системі Prozorro аукціони з надання послуг розмінування. Оператори змагаються, пропонуючи свої ціни. Той, хто виграв, відповідає за очищення території від вибухових пристроїв. Після завершення розмінування та підтвердження виконаних робіт з боку Центру оператор отримує кошти.

На сьогодні ДСНС, Міноборони та Держспецтранспорту сертифікували 69 операторів гуманітарного розмінування.

Міни — не єдина проблема українських аграріїв

Через міни та вибухонебезпечні залишки війни, економіка України щороку втрачає 11,2 мільярда доларів, а це — 5,6% довоєнного ВВП. Найбільші втрати — через скорочення експорту агропродукції та зменшення податкових надходжень.

Великою проблемою для сільського господарства також є забруднення важкими металами та залишками вибухових речовин, а також бомбтурбація — перемішування шарів ґрунту після вибухів. Аграрії все життя працюють, щоб зберегти верхній родючий шар ґрунту, а потім туди прилітає КАБ, робить вирву діаметром 50 метрів і землю розкидує по всьому полю.

Зараз ми обчислюємо, як шкода довкіллю впливатиме на врожайність і рентабельність земель. Плануємо запропонувати рекомендації з вирощування продукції на територіях, що зазнали впливу війни. Про це говорили і на міжнародній конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?», яка відбулася 10 грудня.

За 10 років ми плануємо повернути у використання 80% потенційно забруднених ділянок. Спершу розмінуємо прості. Але чим складніше ділянки, тим повільнішим буде процес.