Як енергетика долає кризу

Енергетичний сектор переживає період найглибших викликів і трансформацій за часи незалежності. Після початку великої війни енергетика стала не лише мішенню для атак, а й критично важливою основою економічної та гуманітарної стійкості.

Саме тому відновлення галузі – це не просто технічне чи фінансове питання. Це стратегічний вибір, від якого залежить майбутнє країни.

Випробування, які змінили правила

Повітряні удари змусили енергетичну систему працювати в умовах постійної загрози. Команди операторів, підрядників, технічних фахівців працюють як єдиний організм для локалізації ушкоджень і ремонту об’єктів критичної інфраструктури.

Завдяки розвитку emergency-процедур, автоматизації, створенню локальних ремонтних баз та підтримці з боку міжнародних партнерів вдалося не лише утримати систему, а й закласти основи нової гнучкої архітектури.

Ця стійкість формує нові управлінські підходи, де кожен учасник має чітку зону відповідальності, а держава і бізнес працюють як партнери.

Від централізованої моделі до децентралізації

Ключовим стратегічним напрямом стає розвиток розподіленої генерації.

Один з останніх прикладів – Одеса, де завдяки тісній співпраці донорів з органами місцевого самоврядування встановлюються шість когенераційних установок. Чотири з них доставлені та вводяться в експлуатацію. Когенераційні установки будуть забезпечувати світлом і теплом 1 млн мешканців навіть в умовах блекауту.

Такі рішення – не виняток, а тенденція, яка охоплює промислові зони, громади та підприємства агросектору. Разом з цим зростає роль систем зберігання, гібридних рішень, локального управління навантаженням. Кілька років тому все це здавалося далеким майбутнім, а тепер стає звичайною технічною необхідністю.

Драйвер: сонячна енергетика

Потужності сонячних електростанцій продовжують зростати найвищими темпами. За оцінками, технічний потенціал потужності СЕС в Україні – 36 ГВт, економічно доцільний – 30 ГВт. На кінець 2023 року встановлена потужність сягнула 8,5 ГВт і більшість цього приросту забезпечили домогосподарства та малий бізнес.

Попит на автономність та енергетичну незалежність кардинально змінив поведінку споживачів. У 2024-2025 роках фокус змістився з генерації на зберігання енергії. Це підтверджує нову зрілість ринку, яка виходить за межі "зеленого" тарифу і фокусується на власній безпеці, ефективності та новій якості споживання.

Вітер змін: майбутнє вітроенергетики

Через розташування перспективних майданчиків у прифронтових регіонах вітрова генерація розвивається повільніше: 1,7 ГВт встановленої потужності при потенціалі 16 ГВт. Навіть у цих умовах триває ремонт, планується repowering (оновлення та модернізація), започатковуються проєкти в центральних та західних областях.

Після стабілізації ситуації потужності зростатимуть на 0,5-1 ГВт щороку, але для цього потрібне системне вирішення однієї з найболючіших проблем галузі – боргів.

Критичне питання: боргова криза

Заборгованість перед виробниками з ВДЕ перевищила 22 млрд грн. За офіційними даними, "Укренерго" винне "Гарантованому покупцеві" понад 16 млрд грн. Особливо проблемні 2022 і 2024 роки: виплати покрили 63,9% та 87% відповідно.

Ці цифри – не просто статистика. Це втрачена довіра інвесторів, зупинені проєкти, відкладені аукціони. Частина учасників ринку відмовляється від механізму "зеленого" тарифу і переходить до торгівлі на ринку на добу наперед і внутрішньодобовому ринку, узявши на себе ризики ціноутворення та небалансів.

Такі зміни вказують на початок нового етапу розвитку: більш ринкового, більш гнучкого, але й більш вимогливого до системи гарантій та правил гри.

Експорт: повернення на ринок ЄС

У червні 2025 року Україна вперше за півтора року стала нетто-експортером електроенергії: експорт становив 237 тис. МВт-год, імпорт – майже 204 тис. МВт-год. Це кардинально інша ситуація порівняно з червнем 2024 року, коли експорт був нульовим, а імпорт перевищував 800 тис. МВт-год.

З 1 липня експортна потужність до країн Євросоюзу зросла з 650 МВт до 900 МВт. Експорт уже не обмежується лише денними годинами – українська генерація виходить на євросоюзівський ринок уночі та під час ранкового піка.

Це не лише новий дохід для компаній, а й важливий ресурс для підготовки до зими. Аби ця тенденція була сталою, потрібні не лише генерація й профіцит, а й інфраструктура, міждержавні лінії, правила експорту, синхронізовані з ENTSO-E.

Скринінг: робота над правилами

У липні 2025 року у Брюсселі стартував скринінг українського законодавства у сфері енергетики. Україна пропонує розширення співпраці з ACER, підключення до Union Database, участь у формуванні енергетичної політики Євросоюзу.

Це і бюрократичний процес, і підготовка до нових зобов’язань та можливостей. Єврокомісія позитивно оцінила прогрес України у сферах газу, електроенергії, реформ і наголошує: потрібно більше стабільності, прозорості та лібералізації.

Перспектива: ринок, діалог, партнерство

Ми вступаємо у фазу, коли не лише технології, а й співпраця визначатимуть майбутнє галузі. Без відкритого діалогу між бізнесом і державою не буде ані зростання потужностей, ані нових інвестицій, ані інтеграції з Євросоюзом.

Борги, обмеження, нестача інструментів – усе це долається, коли учасники ринку консолідовані. Ми не повинні чекати, поки виклики зникнуть. Маємо запропонувати рішення і взяти участь у формуванні нової енергетичної архітектури.

Для компаній, які залишаються в Україні, працюють та інвестують, це шанс бути не просто свідками змін, а їх рушіями. Ми віримо в нову енергію країни, але її не буде без довіри, прозорих правил і чесного партнерства.