Українська правда

Як енергетика долає кризу

Заборгованість перед виробниками "зеленої" електрики перевищила 22 млрд грн. Що далі?

Енергетичний сектор переживає період найглибших викликів і трансформацій за часи незалежності. Після початку великої війни енергетика стала не лише мішенню для атак, а й критично важливою основою економічної та гуманітарної стійкості.

Саме тому відновлення галузі – це не просто технічне чи фінансове питання. Це стратегічний вибір, від якого залежить майбутнє країни.

Випробування, які змінили правила

Повітряні удари змусили енергетичну систему працювати в умовах постійної загрози. Команди операторів, підрядників, технічних фахівців працюють як єдиний організм для локалізації ушкоджень і ремонту об’єктів критичної інфраструктури.

Завдяки розвитку emergency-процедур, автоматизації, створенню локальних ремонтних баз та підтримці з боку міжнародних партнерів вдалося не лише утримати систему, а й закласти основи нової гнучкої архітектури.

Ця стійкість формує нові управлінські підходи, де кожен учасник має чітку зону відповідальності, а держава і бізнес працюють як партнери.

Від централізованої моделі до децентралізації

Ключовим стратегічним напрямом стає розвиток розподіленої генерації.

Один з останніх прикладів – Одеса, де завдяки тісній співпраці донорів з органами місцевого самоврядування встановлюються шість когенераційних установок. Чотири з них доставлені та вводяться в експлуатацію. Когенераційні установки будуть забезпечувати світлом і теплом 1 млн мешканців навіть в умовах блекауту.

Такі рішення – не виняток, а тенденція, яка охоплює промислові зони, громади та підприємства агросектору. Разом з цим зростає роль систем зберігання, гібридних рішень, локального управління навантаженням. Кілька років тому все це здавалося далеким майбутнім, а тепер стає звичайною технічною необхідністю.

Драйвер: сонячна енергетика

Потужності сонячних електростанцій продовжують зростати найвищими темпами. За оцінками, технічний потенціал потужності СЕС в Україні – 36 ГВт, економічно доцільний – 30 ГВт. На кінець 2023 року встановлена потужність сягнула 8,5 ГВт і більшість цього приросту забезпечили домогосподарства та малий бізнес.

Попит на автономність та енергетичну незалежність кардинально змінив поведінку споживачів. У 2024-2025 роках фокус змістився з генерації на зберігання енергії. Це підтверджує нову зрілість ринку, яка виходить за межі "зеленого" тарифу і фокусується на власній безпеці, ефективності та новій якості споживання.

Вітер змін: майбутнє вітроенергетики

Через розташування перспективних майданчиків у прифронтових регіонах вітрова генерація розвивається повільніше: 1,7 ГВт встановленої потужності при потенціалі 16 ГВт. Навіть у цих умовах триває ремонт, планується repowering (оновлення та модернізація), започатковуються проєкти в центральних та західних областях.

Після стабілізації ситуації потужності зростатимуть на 0,5-1 ГВт щороку, але для цього потрібне системне вирішення однієї з найболючіших проблем галузі – боргів.

Критичне питання: боргова криза

Заборгованість перед виробниками з ВДЕ перевищила 22 млрд грн. За офіційними даними, "Укренерго" винне "Гарантованому покупцеві" понад 16 млрд грн. Особливо проблемні 2022 і 2024 роки: виплати покрили 63,9% та 87% відповідно.

Ці цифри – не просто статистика. Це втрачена довіра інвесторів, зупинені проєкти, відкладені аукціони. Частина учасників ринку відмовляється від механізму "зеленого" тарифу і переходить до торгівлі на ринку на добу наперед і внутрішньодобовому ринку, узявши на себе ризики ціноутворення та небалансів.

Такі зміни вказують на початок нового етапу розвитку: більш ринкового, більш гнучкого, але й більш вимогливого до системи гарантій та правил гри.

Експорт: повернення на ринок ЄС

У червні 2025 року Україна вперше за півтора року стала нетто-експортером електроенергії: експорт становив 237 тис. МВт-год, імпорт – майже 204 тис. МВт-год. Це кардинально інша ситуація порівняно з червнем 2024 року, коли експорт був нульовим, а імпорт перевищував 800 тис. МВт-год.

З 1 липня експортна потужність до країн Євросоюзу зросла з 650 МВт до 900 МВт. Експорт уже не обмежується лише денними годинами – українська генерація виходить на євросоюзівський ринок уночі та під час ранкового піка.

Це не лише новий дохід для компаній, а й важливий ресурс для підготовки до зими. Аби ця тенденція була сталою, потрібні не лише генерація й профіцит, а й інфраструктура, міждержавні лінії, правила експорту, синхронізовані з ENTSO-E.

Скринінг: робота над правилами

У липні 2025 року у Брюсселі стартував скринінг українського законодавства у сфері енергетики. Україна пропонує розширення співпраці з ACER, підключення до Union Database, участь у формуванні енергетичної політики Євросоюзу.

Це і бюрократичний процес, і підготовка до нових зобов’язань та можливостей. Єврокомісія позитивно оцінила прогрес України у сферах газу, електроенергії, реформ і наголошує: потрібно більше стабільності, прозорості та лібералізації.

Перспектива: ринок, діалог, партнерство

Ми вступаємо у фазу, коли не лише технології, а й співпраця визначатимуть майбутнє галузі. Без відкритого діалогу між бізнесом і державою не буде ані зростання потужностей, ані нових інвестицій, ані інтеграції з Євросоюзом.

Борги, обмеження, нестача інструментів – усе це долається, коли учасники ринку консолідовані. Ми не повинні чекати, поки виклики зникнуть. Маємо запропонувати рішення і взяти участь у формуванні нової енергетичної архітектури.

Для компаній, які залишаються в Україні, працюють та інвестують, це шанс бути не просто свідками змін, а їх рушіями. Ми віримо в нову енергію країни, але її не буде без довіри, прозорих правил і чесного партнерства.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.