Українська правда

Що показала вступна кампанія 2026 року і кого потребуватиме Україна у 2036 році?

У вступній кампанії 2026 року завершився етап подання заяв для вступу в університет. Дані МОН дають можливість побачити, які спеціальності були найбільш популярними, а також порівняти це із запитом від ринку. Топ вибору майже не змінився з минулого року. Менеджмент – 105 301 заява, психологія – 66 774, філологія – 61 410, маркетинг – 49 345.

Водночас є й друга частина картини. Заяви на сфери будівництва та цивільної інженерії зросли з 14 740 до 23 822. На електричну інженерію – з 10 418 до 16 366. На автоматизацію й робототехніку – з 10 009 до 15 365. Це зростання на 50-60% за рік, тоді як загальна кількість заяв зросла на 28%.

Цікавість до інженерних професій зростає, особливо з підтримкою держави. Питання в тому, чи встигає освіта за темпом, у якому країні потрібні інженери.

Розрив між вибором молоді та потребами відбудови

Для відбудови потрібні десятки тисяч фахівців: інженерів, електромонтерів, проєктувальників, спеціалістів з автоматизації та цифрової трансформації. Однак популярні серед вступників спеціальності й самі університетські програми досі рухаються за інерцією довоєнних років.

Фундація Катерини Осадчої разом з Ipsos порівняла потреби відновлення із дослідженням "Індекс Майбутнього" Офісу Першої леді. Моделювання показує: для проєктів відбудови потрібно додатково залучити 1,5 мільйона людей. Переробна галузь потребуватиме 20% із них, а бачать себе в ній лише 2% опитаних підлітків. Енергетика потребуватиме 12% із додатково залучених, тоді як себе в галузі бачить лише 1%.

Дефіцит уже видно на ринку праці, а не лише у прогнозах

Вакансії, пов'язані з відбудовою, становлять близько 8% ринку праці, водночас закриваються вони довше, ніж вакансії в середньому по ринку: через два місяці відкритими залишаються 45,7% таких вакансій проти 35% на ринку загалом, за даними KSE Institute у 2026 році.

Найпотрібніші – електрики, зварники, електромонтери, сантехніки, машиністи техніки.

Натомість найвища конкуренція за робоче місце – там, куди йде більшість: ІТ і телеком, менеджмент, фінанси й адміністрування, торгівля.

В Україні держзамовлення рахуватимуть по-новому

Цього року Міністерство економіки представило перший в Україні довгостроковий прогноз потреб економіки у фахівцях, побудований на економічному моделюванні: скільки і яких людей потребуватиме країна через десять років.

Нові дані застосують уже до державного замовлення на 2026–2027 роки. Тобто кількість бюджетних місць за спеціальностями вперше рахуватимуть від того, кого потребуватиме економіка, а не від того, скільки місць було торік.

Загальний висновок: лише за 2032–2036 роки знадобиться близько 2,62 мільйона нових працівників – найбільше в технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних і наукових напрямах.

На практиці це означає зростання частки зайнятих в будівництві (з 4,1% до 8,5%), професійній, науковій і технічній діяльності (з 2,7% до 6%) та промисловості (з 14,8% до 16,8%).

Прогноз Мінекономіки щодо енергетики має такий вигляд: до 2036 року попит на працівників стабільно зростатиме і збільшиться на 76,8 тисячі осіб у порівнянні з 2025 роком. Основу цього попиту формуватимуть інженерно-технічні фахівці та робітники технічного профілю, залучені до розвитку, експлуатації та обслуговування енергетичної інфраструктури.

На період 2032-2036 років середньорічна потреба галузі в нових зайнятих оцінюється приблизно у 13 тисяч осіб. Це не лише нові робочі місця: сюди входить і заміщення тих, хто з галузі виходить. Саме на цей показник орієнтуватимуться, плануючи держзамовлення в освіті.

Чому енергетика – вдалий стратегічний вибір для вступників

По-перше, один інженер за десять років може пройти шлях від монтажу обладнання на об'єкті до проєктування систем, від пусконалагодження до управління проєктом вартістю в десятки мільйонів. Для однієї спеціальності це рідкість.

Питання працевлаштування тут навіть не стоїть, причому модель дає консервативну оцінку, а практика показує гостріше: людей із потрібною кваліфікацією бракує вже. Ми постійно шукаємо інженерів різних напрямів, менеджерів проєктів, спеціалістів із систем накопичення енергії (BESS), SCADA-інженерів.

По друге, робота в енергетиці має видимий результат. Введена підстанція означає, що лікарня працює під час відключень. Запущена генеруюча потужність – що завод не зупиняється, а люди не втрачають роботу. Між рішенням інженера і його наслідками для людей майже немає дистанції, і за останні роки в Україні виросло покоління фахівців, які точно знають, навіщо виходять на зміну.

По-третє, уявлення про енергетику як про ремонт підстанцій давно застаріле. Сьогодні це високотехнологічна інноваційна галузь, в якій ви зможете проявити інженерну творчість. Системи накопичення енергії, розподілена генерація, автоматизація й цифрове керування мережами, інтеграція відновлюваних джерел — технології тут змінюються швидше, ніж встигають оновлюватися підручники.

Через десять років навряд чи хтось запитуватиме, яка спеціальність була найпопулярнішою серед вступників у 2026 році. Значення матиме інше: чи вистачило країні інженерів, енергетиків, будівельників і технологів, щоб відновити країну та забезпечити її розвиток.

Вибір професії сьогодні визначає кар'єру людини, конкурентоспроможність економіки та швидкість відбудови України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
освіта