Що показала вступна кампанія 2026 року і кого потребуватиме Україна у 2036 році?
У вступній кампанії 2026 року завершився етап подання заяв для вступу в університет. Дані МОН дають можливість побачити, які спеціальності були найбільш популярними, а також порівняти це із запитом від ринку. Топ вибору майже не змінився з минулого року. Менеджмент – 105 301 заява, психологія – 66 774, філологія – 61 410, маркетинг – 49 345.
Водночас є й друга частина картини. Заяви на сфери будівництва та цивільної інженерії зросли з 14 740 до 23 822. На електричну інженерію – з 10 418 до 16 366. На автоматизацію й робототехніку – з 10 009 до 15 365. Це зростання на 50-60% за рік, тоді як загальна кількість заяв зросла на 28%.
Цікавість до інженерних професій зростає, особливо з підтримкою держави. Питання в тому, чи встигає освіта за темпом, у якому країні потрібні інженери.
Розрив між вибором молоді та потребами відбудови
Для відбудови потрібні десятки тисяч фахівців: інженерів, електромонтерів, проєктувальників, спеціалістів з автоматизації та цифрової трансформації. Однак популярні серед вступників спеціальності й самі університетські програми досі рухаються за інерцією довоєнних років.
Фундація Катерини Осадчої разом з Ipsos порівняла потреби відновлення із дослідженням "Індекс Майбутнього" Офісу Першої леді. Моделювання показує: для проєктів відбудови потрібно додатково залучити 1,5 мільйона людей. Переробна галузь потребуватиме 20% із них, а бачать себе в ній лише 2% опитаних підлітків. Енергетика потребуватиме 12% із додатково залучених, тоді як себе в галузі бачить лише 1%.
Дефіцит уже видно на ринку праці, а не лише у прогнозах
Вакансії, пов'язані з відбудовою, становлять близько 8% ринку праці, водночас закриваються вони довше, ніж вакансії в середньому по ринку: через два місяці відкритими залишаються 45,7% таких вакансій проти 35% на ринку загалом, за даними KSE Institute у 2026 році.
Найпотрібніші – електрики, зварники, електромонтери, сантехніки, машиністи техніки.

Натомість найвища конкуренція за робоче місце – там, куди йде більшість: ІТ і телеком, менеджмент, фінанси й адміністрування, торгівля.
В Україні держзамовлення рахуватимуть по-новому
Цього року Міністерство економіки представило перший в Україні довгостроковий прогноз потреб економіки у фахівцях, побудований на економічному моделюванні: скільки і яких людей потребуватиме країна через десять років.
Нові дані застосують уже до державного замовлення на 2026–2027 роки. Тобто кількість бюджетних місць за спеціальностями вперше рахуватимуть від того, кого потребуватиме економіка, а не від того, скільки місць було торік.
Загальний висновок: лише за 2032–2036 роки знадобиться близько 2,62 мільйона нових працівників – найбільше в технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних і наукових напрямах.
На практиці це означає зростання частки зайнятих в будівництві (з 4,1% до 8,5%), професійній, науковій і технічній діяльності (з 2,7% до 6%) та промисловості (з 14,8% до 16,8%).

Прогноз Мінекономіки щодо енергетики має такий вигляд: до 2036 року попит на працівників стабільно зростатиме і збільшиться на 76,8 тисячі осіб у порівнянні з 2025 роком. Основу цього попиту формуватимуть інженерно-технічні фахівці та робітники технічного профілю, залучені до розвитку, експлуатації та обслуговування енергетичної інфраструктури.
На період 2032-2036 років середньорічна потреба галузі в нових зайнятих оцінюється приблизно у 13 тисяч осіб. Це не лише нові робочі місця: сюди входить і заміщення тих, хто з галузі виходить. Саме на цей показник орієнтуватимуться, плануючи держзамовлення в освіті.
Чому енергетика – вдалий стратегічний вибір для вступників
По-перше, один інженер за десять років може пройти шлях від монтажу обладнання на об'єкті до проєктування систем, від пусконалагодження до управління проєктом вартістю в десятки мільйонів. Для однієї спеціальності це рідкість.
Питання працевлаштування тут навіть не стоїть, причому модель дає консервативну оцінку, а практика показує гостріше: людей із потрібною кваліфікацією бракує вже. Ми постійно шукаємо інженерів різних напрямів, менеджерів проєктів, спеціалістів із систем накопичення енергії (BESS), SCADA-інженерів.
По друге, робота в енергетиці має видимий результат. Введена підстанція означає, що лікарня працює під час відключень. Запущена генеруюча потужність – що завод не зупиняється, а люди не втрачають роботу. Між рішенням інженера і його наслідками для людей майже немає дистанції, і за останні роки в Україні виросло покоління фахівців, які точно знають, навіщо виходять на зміну.
По-третє, уявлення про енергетику як про ремонт підстанцій давно застаріле. Сьогодні це високотехнологічна інноваційна галузь, в якій ви зможете проявити інженерну творчість. Системи накопичення енергії, розподілена генерація, автоматизація й цифрове керування мережами, інтеграція відновлюваних джерел — технології тут змінюються швидше, ніж встигають оновлюватися підручники.
Через десять років навряд чи хтось запитуватиме, яка спеціальність була найпопулярнішою серед вступників у 2026 році. Значення матиме інше: чи вистачило країні інженерів, енергетиків, будівельників і технологів, щоб відновити країну та забезпечити її розвиток.
Вибір професії сьогодні визначає кар'єру людини, конкурентоспроможність економіки та швидкість відбудови України.
