Бізнес критично оцінив підготовку до зими. Часу обмаль, а потреба в коштах більша за 50 млрд

14 травня 2026 року в Києві відбувся HEATUP Forum 2026 - стратегічна платформа для обговорення інновацій та стійких рішень у сфері теплопостачання. Виступаючи на полях форуму, директор департаменту систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України Віталій Сурай заявив, що на реалізацію проєктів з енергозабезпечення регіонів до нового опалювального сезону станом на сьогодні уряд виділив 500 млн гривень на роботу з блочно-модульними котельнями, які вже є у громадах і були закуплені раніше за кошти місцевих бюджетів або донорів.

За його словами, процес супроводжується спрощенням процедур для прискорення введення обладнання в експлуатацію. На додаток, було виділено ще 5 млрд гривень: із них 3 мільярди - на дозакупівлю обладнання для блочно-модульних котелень або їх авансування, і ще два - на потреби Києва.

Щодо стану фінансування галузі ми звернулись за коментарем до члена правління компанії - виробника теплогенеруючого обладнання КОЛВІ Олександра Крошки. На його думку, озвучених урядом сум недостатньо для масштабної модернізації теплогенерації.

"Ті цифри, які я почув, це, можна сказати, цифри ні про що. Скоріше за все, це суми на добудову або переробку в якихось регіонах, на виконання робіт, на завершення того, що було в минулому році недороблено. Адекватно оцінити ситуацію і сказати, що саме підписано на 3 чи на 5 мільярдів - проблематично. Але потребність на даний рік набагато більше, ніж 2, 3, 5 і навіть 50 мільярдів", - заявив Крошка.

Він зазначив, що частина тендерів у галузі вже проходить, однак багато з них скасовуються або перебувають на етапі контрактування. При цьому найактивніше зараз реалізуються проєкти за підтримки європейського фінансування.

За оцінкою представника КОЛВІ, українська теплоенергетика фактично знаходиться в стані очікування наймасштабнішої реконструкції, а саме переходу до децентралізованої системи теплопостачання вже напередодні нового опалювального сезону. За словами Крошки, частина підприємств уже почала проєктування та укладання договорів навіть без отриманого фінансування, працюючи "на свій страх і ризик".

"Якщо кошти виділяються із центру на військову адміністрацію чи напряму навіть на тепломережу, то керівник структури, знаючи, що це буде, може проводити проєктування, підписання договорів, торгів. Тому що ключове - це не підписати договір, а зрозуміти, на що його підписати. Чи потрібно на місці 10 чи 100 котелень", - пояснює член правління КОЛВІ.

Від зрізаних дерев до перебудови інфраструктури: які перешкоди стоять на шляху до теплої зими

У самій компанії до можливої реконструкції галузі почали готуватися ще торік: заздалегідь закупили спеціальний термостійкий метал, у тому числі суцільнотягнуту трубу, якого має вистачити до кінця 2026 року.

"Метал ми закуповували під точні плани, поставлені компанією КОЛВІ, які реально втілити - це 200 МВт на місяць. Тобто за 5 місяців ми хочемо вийти на цифру 1000 МВт, до кінця року - 1 гігават, це приблизно 25% всієї теплогенерації міста Києва", - окреслює майбутнє компанії Олександр Крошка.

За його словами, КОЛВІ залишається єдиним підприємством в Україні, яке має повний цикл виробництва котлів, і зараз забезпечене для цього на 100%, проте складною залишається ситуація з кадрами. Для пошуку фахівців компанія співпрацює з профільними навчальними закладами та "полює" на спеціалістів - зварювальників, слюсарів - у невеликих містах та селах.

"Знаю практику інших підприємств, які вже привозять людей на роботу з Індії, з Пакистану. І такі міста, як Чернігів, вже починають навіть переповнятися ними. Ми поки що орієнтовані тільки на українців", - наголошує співрозмовник ЕП.

Станом на сьогодні КОЛВІ має три власні заводи та низку виробничих майданчиків по всій Україні. Підготовку виробничої бази, персоналу та обладнання компанія розпочала ще торік.

"З січня 2025 року ми закуповували специфічне дороговартісне обладнання, терміни виробництва якого часто складали 6-9 місяців, шукали кваліфікований персонал, будували власні виробництва та орендували чи на інших умовах залучали додаткові майданчики для повного циклу виробництва котелень", - розповідає Крошка.

Коментуючи ситуацію з теплозабезпеченням столиці, представник КОЛВІ зазначає, що потреба Києва в теплогенерації складає за різними підрахунками від 4 до 6 гігават, але оцінити підготовку міста до майбутніх холодів на "добре" вкрай складно.

"Розмов про Київ і теплопостачання вже дуже багато, але реальних дій, напевно, ще ніяких не зроблено в порівнянні з іншими великими містами. Тому не можу заспокоїти киян, або заспокоємось фразою "можливо, нам просто не кажуть"", - пропонує фахівець.

Він зазначає: важливо убезпечити інфраструктуру, процес виробництва та реалізацію графіка модернізації системи від атак РФ. Це можливо не тільки за рахунок внутрішніх рішень, як от децентралізації виробництв, так і зовнішніх.

За словами Крошки, компанія має європейських та американських партнерів, які готові у разі необхідності підстрахувати не тільки в розрізі виробництва та інженерних рішень, але й фінансово.

"Об'єми, які зараз виробляються в Україні, потребують значних фінансових ресурсів. Компанії, з якими є домовленості, в тому числі, про виробництво котлів і котелень не в Україні, це міжнародні гіганти з мільярдними оборотами", - підкреслює співрозмовник ЕП.

В рамках партнерських відносин КОЛВІ навчає європейців, як правильно виробляти котельні для українського ринку не в Україні, адже подібного досвіду та стандартів у ЄС немає.

"Вони не знають, що таке суцільнотягнута труба, я їм показую на пальцях, пояснюю різницю. Вони не знають, що таке зварювальні шви або правильна обробка металу саме для виробництва котлів. Найсумніше, що вони абсолютно не знають, що таке транспортабельна котельня. Вони звикли, що можна взяти морський контейнер і засунути туди котел. Це абсолютно не відповідає нормативу", - застерігає Крошка.

Він зазначає, що такі котельні можуть використовуватися як резервні, проте впевнений, що витрачати ресурси на тимчасове не варто.

"Ми плануємо відродити енергетику, ми плануємо відродити Україну і зробити правильну генерацію теплопостачання за розумні кошти і економлячий енергоресурс. Я проти того, щоб будувати резервні котельні, абияк і аби на який період", - підсумовує член правління КОЛВІ.