Колонки

Лохи були завжди, та лише в останні роки армія шахраїв досягла такого розмаху. За багатьма засобами масової інформації, які продукують лохотрон державного масштабу, стоять можновладці, тож зупинити цей шабаш неможливо.

Українські бухгалтери повинні бути не лише добрими рахівниками. Щоб убезпечити себе від переслідувань, вони мають бути юристами. Більш того, їм належить бути юристами-міжнародниками найвищого ґатунку.

І ще питання. Чому влада ігнорує одноголосну критику на адресу нового податкового кодексу? Що за цим криється? Непрофесіоналізм, інтелектуальна неміч чи тривіальний особистий інтерес? Напевно, усе разом.

Криза показала, що система кредитних спілок не є стабільною. Існує багато "блукаючих" установ, які не входять до жодних об'єднань. Вони знаходяться під наглядом Держфінпослуг, яка через обмежені ресурси не може їх охопити.

При вирівнюванні показників рівня життя у західній Україні до середнього рівня держава мала б витратити близько 400 мільярдів гривень, тобто ще стільки, скільки є зараз. А це майже 1,5 річного бюджету України.

Виходить, що завдяки харківським угодам вигоду отримав не народ, а олігархи і влада. Адже газ подешевшав для підприємств, власниками яких є переважно народні обранці та їх родичі. Людям же уряд приготував ріст тарифів.

Має значення не тільки кількість грошей, що виділяються урядом. Справжнім лакмусовим папірцем витрат бюджету є те, що насправді отримують люди. Тільки комплексний підхід до реформ може відповідати очікуванням народу.

Дивно, чому посольство України в Німеччині, знаючи настрої Меркель щодо України та його керівництва, не зупинило цей візит? Чому це не зробило українське МЗС? Чи попереджала президента про настрої у Берліні зовнішня розвідка?

Виходить замкнене коло: ВВП не росте, бо мало грошей, а грошей мало, бо НБУ прив'язує їх обсяг до ВВП. Зростання можливе лише через розривання цього кола. Однак економічну політику країні диктує МВФ, тому дешеві гроші вона не отримає.

Загалом, влада США зробила багато, щоб криза останніх трьох років не повторилася. Справжнім випробуванням буде те, як останні реформи здійснюватимуться всередині країни і як вони будуть скоординовані на міжнародному рівні.

Примус у нарахуванні дивідендів обертається для акціонерних товариств ще й банальним примусом до сплати податку на дивіденди. Нічого дивного, що захистом інтересів міноритаріїв тепер найбільше переймаються податківці.

Складається враження, що в Україну вкидаються "пусті" долари, замість яких інвестор отримує цілком матеріальні активи. Це сприяє розкручуванню в Україні інфляції, яка, в свою чергу, зменшує опір кризі.