Колонки

Державне замовлення - це не привід грабувати своїх аграріїв. Уряд встановив закупівельну ціну на зерно до Аграрного фонду на рівні 160 доларів за тонну. А щоб з'явилися бажаючі недоотримати 40 доларів за тонну, перекрив експорт.

За розрахунками демографів, через 50 років такого життя в Україні залишиться 20 мільйонів жителів - чверть українського населення планети. Є два виходи: або змінити владу, або готувати нові кладовища.

Перенесення досвіду з одного національного контексту в інший не буде безболісним. Крім того, він навряд стане головною причиною економічних успіхів. Однак країна не обов'язково має бути великою, щоб стати моделлю для інших.

Поживитися при перевірці фірми - платника єдиного податку податківцю важко, бо тут все прозоро. Тож, платячи більше, ніж підприємства на загальній системі, спрощенці купували відносну незалежність від податкових органів. Уже не зможуть.

Звіт Державного казначейства свідчить, що на 1 жовтня із Стабілізаційного фонду на потреби Мінагрополітики виділено усього 59 мільйонів гривень. Це менше 1% від річного обсягу фінансування!

Український споживач може стати потужним джерелом інвестицій для українського виробника одягу і взуття. Питання впирається лише в собівартість і якість таких товарів. Тому напрямком реформ є модернізація нашої легкої промисловості.

Гривня не встоїть. Чим довше Нацбанк штучно утримуватиме курс, тим різкіше вона обвалиться. Причому власники валютних депозитів і банківська система загалом постраждають ще більше, лише станеться це трохи згодом.

Наразі існує один шлях - підняття сільського господарства і переробної промисловості. Бюджетні кошти для цього можна отримати за рахунок введення диференційованого податку на вартість основних фондів промислових підприємств.

Законопроект про валютне регулювання - це легальний механізм для "втечі з корабля" заможної частини еліти і бізнесу у безпечніші "лагуни" при стійкій рекомендації населенню вірити у стабільність рідної гривні.

Суспільство стає все більш "жорстким": багатії купують собі політичну владу, а бідні кинуті напризволяще. У приватному житті люди вдаються до невгамовного споживання, і на акти колективного співчуття їм бракує часу і грошей.

Стоп, але ж у нас банки "завалені" гривнею, депозитні ставки падають, а люди вперто несуть в установи гроші, незважаючи на трагічний досвід 2008 року. Тоді, до речі, всі кричали: бийте Стельмаха, він населення грабує.

Для України спад не є невідворотним. Прогнозувати не тенденції, а повороти економіки - у цьому надзадача післякризової економічної науки. Чим раніше за це візьмуться учені, тим легше буде подолати нову кризу.