Воєнний комунізм на фондовому ринку
Україна знову зробила подарунок інвесторам. Раптом, під прикриттям воєнного стану, держава Україна просто взяла і забрала всі акції "Мотор Січі" та "Укрнафти", які є в обігу.
Просто ви думали, що у вас є щось, а потім раз, одного чудового ранку, у вас цього не стало. Просто тому, що так вам і треба, буржую.
Воєнний комунізм — найкращий спосіб створити інвестиційний клімат у країні. Приходьте інвестори.
Поки що не зрозуміло, чи компенсуватимуть щось попереднім власникам.
Так, звичайно, спочатку приємно, що, судячи з усього, у Коломойського забрали 42% акцій "Укрнафти".
Довго не могли придумати, що з ним зробити, як з ним розлучитись, а тут раптом взяли і забрали. З усією своєю пролетарською ненавистю.
Але біда. Що робити зі святим правом приватної власності? Навіть якщо це приватна власність олігарха. Як завжди, є простий шлях та складний шлях.
Складний – через суди, вигравши суд у Лондоні, забрати у нього акції "Укрнафти" як компенсацію за ПриватБанк. Довго, нудно. Але ж законно.
А є найпростіший шлях – реквізувати. Забрати не тому, що це Коломойського, а просто тому, що можуть забрати чи вирішили, що можна забрати, адже війна.
І у Коломойського забрати, і у Васі Пупкіна. Із ризиком програти потім суд і залишитись ще винним олігарху. І головне, щоб як із облгазами Фірташа не вийшло. Коли забрати їх у Фірташа забрали, а керують все одно його люди.
І якщо люди Коломойського залишаться біля керма "Укрнафти", то він навіть не нічого втратить. Він завжди сидів на потоках, а не створював капіталізацію.
І ще момент. Можуть забрати не безплатно. Можуть заплатити. Поки не зрозуміло, платитимуть чи не будуть і скільки платитимуть, якщо будуть.
І ось тут питання. Чи має держава зайві гроші, щоб викупити у Коломойського "Укрнафту"? І за якою ціною це робитиметься? І чи не буде Коломойський у такому разі дуже вдячний державі Україна?
Фішка в тому, що, на відміну від націоналізації ПриватБанку, така форма націоналізації не дозволяє розділити міноритарних акціонерів та Коломойського.
Тобто або Коломойський отримає компенсацію так ніби він звичайний Вася Пупкін, або будь-який приватний інвестор отримає дулю.
Але справа навіть не в Коломойському. Справа в тому, що акціонерами "Укрнафти", та й "Мотор Січі", були не лише олігархи та колаборанти. Там було багато маленьких українських інвесторів. І навіть були іноземні інвестори.
І ось їм одного прекрасного дня сказали "було ваше, стало наше". І додали "а взагалі ми тут збираємося розвивати фондовий ринок, ви ж знаєте?
Скоро робитимемо IPO. Приходьте, будь ласка, інвестуйте в Україну. Ми ще й пенсійну систему хочемо розвивати, інвестиційну складову…".
Як ви вважаєте, що скажуть інвестори, у яких тупо забрали їхню власність? Чи прийдуть вони знов інвестувати. Чи вирішать, що Україна – це та сама Венесуела у профіль?
І ще питання – а навіщо? Історія з "Мотор Січчю" – це окрема історія. Але й там була логіка лише забрати акції у Богуслаєва, а не чіпати простих українців, які мають у власності акції.
Але навіщо забирати акції "Укрнафти" в той момент, коли держава й так там має більшість. Понад 50%.
І якщо вже вирішили, що це вкрай важливо контролювати "Укрнафту" у зв'язку з енергетичною безпекою країни, те, що заважає керувати компанією, особливо в умовах воєнного часу, коли можна просто завести свій менеджмент.
Найважливіше – принцип. Приватна власність в успішних країнах – святе. Це наріжний камінь.
А якщо ви йдете шляхом свавілля, то виходить тільки бідна країна. Без інвестиційного клімату І без інвестицій.
Опубліковано з дозволу автора