Якість життя українців: а що буде завтра?

Децентралізація та енергоефективність — основні реформи в урядовому  Плані першочергових кроків на 2016 рік.

Йдеться про реформи, які третій рік поспіль впроваджуються Мінрегіоном, я які можуть змінити країну.

Отже, коротко про головне у кожній із реформ. Чому саме ці реформи повинні якісно змінити життя українців?

Децентралізація

Ключовий напрям децентралізації — максимальне сприяння добровільному об'єднанню територіальних громад, передача повноважень на місця.

В Україні вже діють 172 об'єднані територіальні громади, і їхня кількість зростає. Цього року очікуємо до 200 нових ОТГ та  зростання надходжень до місцевих бюджетів до 110 млрд грн.

Вкрай важливо, щоб кожна об'єднана територіальна громада мала максимальні ресурси: гроші, землю і можливість ними управляти. Вже у першому півріччі плануємо передати їм повноваження розпоряджатися землями сільгосппризначення за межами населених пунктів.

Відповідний закон має бути ухвалений парламентом найближчим часом.

Удосконалюємо механізми публічного контролю за управлінням бюджетними коштами, комунальним майном, земельними ресурсами.

У наших планах – до кінця року забезпечити передачу на місця повноважень з надання адміністративних послуг. Відкриття ЦНАПів по всій Україні – одне з головних завдань. Люди будуть отримувати на території громади більшість необхідних документів та послуг.

Спільно з колегами з Міносвіти, МОЗ, Мінсоцполітики та місцевою владою визначаємо чіткі нормативи з надання послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, громадського правопорядку. Це все – шлях до забезпечення людей доступними, якісними послугами.

Удосконалюємо формулу розрахунків державних субвенцій у сфері освіти та охорони здоров'я. Формуємо карти мережі опорних шкіл та можливих госпітальних округів на основі затверджених перспективних планів.

Затвердимо перелік обов'язкових безоплатних послуг в галузі охорони здоров'я на первинному рівні.

Енергоефективність

Головні вектори реформи енергоефективності – створення Фонду енергоефективності.

Результат - зменшення споживання газу країною у 2,5 разу, залучення до 60 млрд грн інвестицій щороку, зниження енергоспоживання приватним сектором.

Створення Фонду енергоефективності – найважливіший крок у матриці реформ. На дня презентував його Концепцію та План створення міжнародним партнерам та донорам.

Запуск Фонду  – шлях до прозорого фінансування проектів з енергоефективності, залучення для їх реалізації дешевих, довгих кредитів, донорських, державних і приватних фінансів, а також – зекономлені субсидії на ЖКП.

За три-п’ять років економія становитиме 1 млрд кубометрів газу щороку. Через 3-5 років абсолютно реально зменшити витрати держбюджету на субсидії на 3 млрд грн щороку.

Сам по собі Фонд – це інструмент реформи, ключовий інструмент. Крім того, трьома умовами змін є стовідсотковий облік, модернізація, інвестиції та реструктуризація боргів.

Маємо глобалізувати програму "теплих кредитів" для громадян, якою торік скористалися 100 тисяч сімей. Цього року на неї виділили 790 млн гривень.

Плануємо кількість будинків, обладнаних тепловими лічильниками до 76%.

Три ключових завдання на поточний рік – ухвалення законів "Про енергетичну ефективність будівель" та "Про комерційний облік комунальних послуг". Це необхідні умови.

Міжнародне партнерство

У напрямі міжнародного партнерства ми налаштовані на раціоналізацію взаємин. Це само по собі не є реформою у чистому вигляді, але це той необхідний інструмент, що уможливлює проведення необхідних змін.

Відчуваю готовність міжнародних партнерів підтримувати та інвестувати у стратегічні інфраструктурні проекти в Україні. Насамперед, з децентралізації та енергоефективності.

Сьогодні Мінрегіон – лідер серед міністерств із залучення коштів іноземних партнерів. Ці гроші вже працюють на розвиток економіки. Ми працюємо як з грошима донорів, так і з ресурсами міжнародних фінансових організацій.

Залучаємо кошти  лише за низькими відсотками і виключно на пільгових умовах. Брати 10 гривень, аби за п'ять років віддавати 100 – не наш варіант.

Серед основних напрямів роботи з міжнародними партнерами – децентралізація, енергоефективність, інфраструктурна підтримка комунального господарства, відновлення Донбасу.

Євросоюз – один із ключових партнерів у децентралізації. В рамках програми U-Lead Євросоюз виділив 97 млн євро на підтримку цієї реформи. Традиційно потужно працюють у цьому напрямку GIZ та уряди низки країн, зокрема поляки, скандинави.

У сфері комунального господарства та модернізації муніципальної інфраструктури співпрацюємо із Світовим банком та Європейським інвестиційним банком. Вже завершено проект "Розвиток міської інфраструктури", під який було залучено 140 млн гривень. Триває ще низка проектів.

У питаннях відновлення інфраструктури Донбасу відзначу співпрацю з німецьким KfW та Європейським інвестиційним банком, які разом виділяють 720 млн доларів. А також – ПрООН та уряд Японії.

Японські партнери сприяють реконструкції Бортницької станції аерації, надавши дешевий кредит у 870 млн доларів. Проект матиме великий позитивний ефект для всієї економіки країни.

Щодо енергоефективності -  тривалий час співпрацюємо із USAID. Уряд Німеччини та ЄС долучилися до розробки концепції Фонду енергоефективності. Його запуск відкриє інвестиційні шлюзи для іноземних партнерів.

Хочу відзначити й те, що  ми відчутно просуваємо реформи у сфері будівництва. Гармонізовано 238 національних стандартів із стандартами ЄС, спрощено основні дозвільні процедури, здійснено дерегуляцію, передано сертифікацію на саморегульовані організації, а також – повноваження Державної архітектурної будівельної інспекції на місця.

Реформа дає Україні можливість одужати та зміцнитися. Це для країни – спортивний тонус, що зміцнює м'язи та змушує кров пульсувати. А відтак, Україна отримає шанс стати енергоефективною, децентралізованою та дієвою державою.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.