Поза межами можливого. Відвідайте щорічну премію УП 100
Україна заслуговує на поступки з обслуговування свого боргу

Україна заслуговує на поступки з обслуговування свого боргу

Твердження власників українських облігацій, що реструктуризація боргу і навіть дефолт не відповідають інтересам України, є нещирим і хибним.
П'ятниця, 14 серпня 2015, 12:58
Джордж Сорос, голова Soros Fund Management LLC та фонду "Відкрите суспільство"

Країна, що потерпає від війни, завзято працює над реформами, які допоможуть відновити її економіку.

Україна намагається домовитися з кредиторами про реструктуризацію зовнішнього боргу, що є умовою для отримання подальшої фінансової підтримки від МВФ.

Російська агресія завдала жахливої шкоди економіці нової України. Її борг у розмірі 19 млрд дол став непосильним тягарем для країни.

Наразі у Сан-Франциско тривають переговори про його можливу реструктуризацію.

Реклама:

На жаль, в України нема засобу для того, аби уникнути банкрутства. Для суверенних боржників не діє розділ 11 про можливість паузи у стосунках з кредиторами, який би дозволив визначити, які саме борги повинні бути реструктуризовані, та залучити посередників до перемовин між сторонами.

Україна та її приватні кредитори повинні вести переговори у форматі "перемагає сильніший".

У такому форматі єдиним інструментом України для переговорів є загроза дефолту у разі відсутності прогресу у реструктуризації боргу. Я впевнений, що у відповідь на цю загрозу кредитори попереджають Україну, що у разі дефолту їй ще дуже довго доведеться шукати нових інвесторів.

Суверенні дефолти - недешеве задоволення, але вони мають довготривалий ефект лише тоді, коли кредитори затягують переговори з боржником, як це було у країнах Латинської Америки у 1980-х роках або як це зараз відбувається з Грецією.

Якщо ж держава та її кредитори можуть швидко домовитися, навіть якщо така угода означає певні збитки для кредиторів, то країна-боржник зазвичай може повернутися на ринок запозичень через рік-два.

Більше того, від ринку запозичень країну протягом нетривалого періоду ізолює не дефолт як такий, а, передусім, викликані ним економічні проблеми.

 Міністр фінансів Наталія Яресько та Арсеній Яценюк під час візиту у США. Фото yatsenyuk.org.ua

Колишній міністр фінансів США Ніколас Брейді розумів це, коли у 1989 році оприлюднив свій план, який закликав банки погодитися на реструктуризацію боргів принаймні для тих країн Латинської Америки, які здійснювали складні реформи.

Брейді усвідомлював, що розумніші інвестори будуть дивитися у майбутнє, а не у минуле, приймаючи рішення про надання кредитів країні, яка оголосила дефолт.

Зараз Брейді є головою правління найбільшого власника українських облігацій компанії FranklinTempleton, яка наполегливо виступає проти реструктуризації боргу України. Мені важко узгодити його позицію у 1989 році з тією позицією, яку FranklinTempleton займає зараз.

Уряд України героїчно працює над реалізацією структурних реформ, до яких план Брейді закликав у 1989 році: знищення корупції, реформа судової системи, зменшення газової залежності від Росії, економічна інтеграція з ЄС, підтримка розвитку сільського господарства, оздоровлення банківської системи.

Якщо реструктуризація боргу може стати стимулом для подальшого проведення цих реформ, інвестори повинні пристати на цю пропозицію (так само, як це робить МВФ) та ігнорувати твердження, що списання боргів є фатальною помилкою.

Якщо дефолт є єдиним засобом добитися реструктуризації боргу, інвестори аплодуватимуть рішенню України, а не засуджуватимуть його.

 Арсеній Яценюк та віце-президент США Джо Байден. Фото yatsenyuk.org.ua

Недавні спроби політиків і науковців реанімувати ідею механізму реструктуризації суверенного боргу згідно з нормами розділу 11, скоріше за все, зазнають невдачі.

Це погана новина для таких держав, як Україна, бо твердження, що дефолт руйнує репутацію країни, суперечить філософії кодексу США про банкрутство. Він дозволяє компаніям "реорганізувати" свої борги - часто за допомогою скорочення виплат кредиторам - задля відновлення своєї фінансової спроможності.

Розділ 11 зазначає, що примус компанії-боржника до повного погашення її боргів шкодить бізнесу, а реструктуризація боргів допомагає його оздоровленню.

Для власників українських облігацій є абсолютно нормальною їх незгода із запропонованою реструктуризацією у вигляді списання частини боргу або у будь-якій іншій формі. Вони не хочуть втрачати свої гроші так само, як і я.

Чому б їм просто не визнати це, а не намагатися переконати Україну, що реструктуризація боргу шкодить країні? Принаймні, це було б чесно, а правда завжди дає перевагу. Твердження, що реструктуризація боргу і навіть дефолт не відповідають інтересам України, є нещирим і хибним.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: