Верховна Рада 21 травня 227-ма голосами прийняла у другому читанні законопроект 1558-1 щодо реструктуризації валютних кредитів.

Дехто називає ініціативу надати можливість повертати кредити за курсом 8 грн за дол популістською.

А хтось вважає, що держава не забезпечила фінансову стабільність національної валюти і тепер мусить спокутувати свою провину.

Хто правий у цій дискусії, виховує це фінансову грамотність та відповідальність чи ні, та наскільки справедливо одним позичальникам компенсувати валютні ризики, а тим, хто брав кредити у гривні, ні - не предмет цієї статті.

Вона, в першу чергу, про ціну питання і можливість реалізувати передбачені законопроектом ініціативи. Такі розрахунки повинні стати нормою перед прийняттям будь-якого важливого закону.

Перш ніж перейти до аналітики, варто спочатку звернути увагу на суху статистику.

За даними НБУ, 1 квітня 2014 року у банках першої та другої груп (практично весь ринок) нараховувалося майже 245 тис валютних кредитів, виданих фізичним особам. Їх загальна сума - 144,6 млрд грн або 6,17 млрд дол (курс 23,45). З них 71 тис або 29% - це іпотечні кредити на загальну суму 80 млрд грн або 55%.

Середній борг за одним іпотечним кредитом - 1,12 млн грн або 48 тис дол. До загальної кількості валютних позик слід додати оціночні 100 тис кредитів, що були продані колекторським компаніям і не входять до статистики НБУ.

Середній відсоток проблемних кредитів фізосіб - 50%. Отже, труднощі з виплатою валютних позик мають близько 170 тис громадян або 0,38% населення України.

Про реальну проблему варто говорити тільки в розрізі іпотечних кредитів, бо в цьому випадку люди можуть залишитися без житла. Це близько 90 тис договорів, що належать лише 0,2% населення України.

Щодо ціни питання, то реструктуризація всіх валютних кредитів, як це пропонується у законопроекті 1558-1, за курсом 8 грн, не кажучи про 5 грн, призведе до необхідності знайти 95 млрд грн. Це на 5 млрд грн більше, ніж було виділено у 2015 році на пріоритетні для виживання держави напрями оборони.

Очевидно, що законопроект 1558-1 залишиться декларативним.

Фото unian.net

Якщо ж порахувати ціну питання для реструктуризації не всіх, а лише проблемних - 50% - іпотечних кредитів, то вона становитиме близько 26,5 млрд грн і стосуватиметься 45 тис громадян або 0,1% від кількості населення держави.

Кожному іпотечному позичальнику держава спише або компенсує 740 тис грн. Це більше, ніж отримує сім'я солдата або міліціонера, який загинув в АТО, захищаючи Україну. Очевидно, що говорити про соціальну справедливість буде украй важко.

Невеликий відступ перед поверненням до основних висновків.

З одного боку, проблема валютного кредиту стосується не тільки позичальника, але і його сім'ї, тому кількість людей, яких торкнулася ця ситуація, більша.

З іншого боку, є багато позичальників, які брали кредит на другу чи третю квартиру, або ті, хто може продати житло і купити дешевше. Тому вказані розрахунки вважатимемо коректними. Оцінка кількості кредитів, проданих колекторським компаніям, - автора.

Як бути далі? Є два варіанти.

Перший - доопрацювання законопроекту. В існуючому вигляді його неможливо реалізувати. Не тому, що хтось не хоче або проти, а тому, що у цьому нас переконують цифри. У новому законопроекті варто прописати такі речі.

1. Реструктуризація стосується лише іпотечних валютних кредитів. Очевидно, що позики на машину чи телефони не можуть бути предметом нового законопроекту.

2. Закон стосується тільки тих позичальників, у яких одна квартира чи будинок. Нова ініціатива повинна бути направлена на тих, кому дійсно не буде де жити.

Фото unian.net

3. Є обмеження на площу квартири або будинку. Зрозуміло, що під час війни виплачувати компенсацію за купівлю будинку на 300 кв м неприпустимо.

4. Є обмеження вартості нерухомості. Якщо хтось був готовий переплачувати за імідж і престиж, а не купувати житло для життя, то причому тут держава?

Це більш-менш справедливо, однак і такий план важко реалізувати. Це потребуватиме додаткових 5-7 млрд грн, яких у найближчі два-три роки не буде. Для реалізації цього сценарію необхідні політичне рішення парламенту та уряду і скорочення фінансування інших напрямів.

Суть другого варіанта полягає у тому, що будь-яка ініціатива з реструктуризації кредитів за курсом 8, враховуючи сьогоднішні реалії, неможлива.

Для вирішення проблеми необхідно виходити за рамки існуючої системи. Обмежити відповідальність позичальника тільки заставою, прийняти закон про банкрутство фізосіб і дозволити людям перевантажити своє фінансове життя.

У будь-якому випадку вже у червні 2015 року доля законопроекту 1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів буде вирішена.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.