Фінансова грамотність населення  в Україні, як виявилось, дуже низька.

Більшість осіб віком від 20 до 60 років недостатньо розуміють, що таке кредит, іпотека, страхування, змінювані процентні ставки, інвестиційні фонди, акції.

Можливо, саме через незнання та поверхневе розуміння функціонування фінансових установ українці не довіряють фінансовому сектору.

У 2010 році проект "Розвиток фінансового сектора", USAID/FINREP, провів відповідне дослідження.

Згідно з ним, кожний четвертий українець мав негативний досвід операцій, пов'язаних з банківським депозитом, споживчим кредитом або кредитною карткою.

Поєднання недостатньої фінансової грамотності та відсутності довіри значно перешкоджає розвиткові міцних та масштабних фінансових ринків в Україні.

У цьому контексті необхідним для України, вочевидь, є підвищення фінансової грамотності та вдосконалення нормативно-правової бази щодо захисту споживачів фінансових послуг, в тому числі у сфері споживчого кредитування.

У Верховну Раду внесено два законопроекти, покликані врегулювати відносини у сфері споживчого кредитування (№2455) та вдосконалити захист прав споживачів фінансових послуг (№2456).

Основною метою першого є створення механізму споживчого кредитування, який забезпечить захист прав та законних інтересів споживачів та кредитодавців, створить конкурентне середовище, підвищить рівень довіри населення до ринку, забезпечить сприятливі умови для розвитку економіки України.

За даними НБУ, у лютому 2014 року обсяг нових споживчих кредитів, наданих домашнім господарствам в річному обчисленні становив 137,8 млрд грн.

Дослідження споживчого кредитування в Україні, проведене проектом "Розвиток фінансового сектора" у вересні 2011 року, показало, що кредитори не виконують вимогу щодо розкриття інформації позичальникам до укладання договору про реальні процентні ставки, а річна реальна ставка у деяких випадках сягала 135%!

Основні положення закону про споживче кредитування такі.

1. Заборона видачі споживчих кредитів у валюті.

Це убезпечить споживачів фінансових послуг від ризиків валютних коливань та унеможливить нинішню ситуацію, коли з ростом курсу долара більшість українців, що брали позику з прив'язкою до іноземної валюти, не здатні її виплачувати.

Фото unian.net

2. Оцінка кредитоспроможності.

Проект зобов'язує фінансову установу проводити оцінку кредитоспроможності позичальника. Наразі такий обов'язок для небанківських установ не встановлений. Запровадження цієї норми поставить усіх кредитодавців у рівні умови.

3. Вимоги до реклами та подання інформації споживачеві.

Посилюються вимоги до реклами споживчих кредитів, зокрема, щодо ефективної процентної ставки. За проектом, до розрахунку ефективної ставки повинні включатися всі проценти за кредитом та платежі за інші послуги кредитодавця.

Ця вимога застосовується лише в тому разі, якщо рекламні матеріали містять будь-які цифри щодо витрат споживача. Тобто ми убезпечуємо споживачів фінансових послуг від оманливої реклами про 0% за кредит.

3. Зміна черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит.

За чинною редакцією Цивільного кодексу основна сума боргу, "тіло кредиту", сплачується у третю чергу, а штрафні санкції - в другу.

Споживачі опиняються в ситуації, коли всі їх кошти йдуть на погашення штрафів, а сама заборгованість не зменшується, оскільки не зменшується база нарахування. Це стає "безкінечним лічильником" для позичальника.

Проект закону пропонує змінити черговість погашення: у першу чергу буде сплачуватися сума простроченого боргу, у другу - поточні платежі "тіла кредиту" та проценти, у третю - суми штрафних санкцій.

4. Врегулювання питань щодо супутніх послуг за споживчим кредитуванням.

Проект закону містить норми, які врегульовують питання надання додаткових та супутніх послуг за договорами споживчого кредитування. Крім того, до укладення договору кредитодавець повинен буде повідомити споживача про орієнтовну вартість послуг третіх осіб - страховиків та оцінювачів.

Фото unian.net

Прийняття цих законопроектів дозволить:

- убезпечити споживачів фінансових послуг від ризиків порушення їх прав завдяки наданню їм повної та прозорої інформації для прийняття рішення, встановленню відповідальності фінансових установ за порушення прав споживачів;

- забезпечити надійність банківської та фінансової системи через унеможливлення видачі кредитів споживачам з неналежною кредитоспроможністю;

- створити дієву систему захисту прав споживачів фінансових послуг через врегулювання питань повноважень державних органів;

- стимулюватиме розвиток економіки через пожвавлення споживчого кредитування.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.