Вже кілька місяців нічого не чути довкола скандального і досі не вирішеного питання - земельної реформи.

Останнє рішення щодо долі українських земель було прийняте у березні, коли голова Державного земельного агентства заявив, що законопроект про ринок ріллі буде прийнятий після виборів.

Тоді такі плани провладний посадовець пояснив тим, що нібито через майбутню передвиборну кампанію у законі можуть з’явитися відверто популістські статті, які згодом спричинять зловживання.

Проте, схоже, популістськими виявилися заяви зазначеного посадовця. Оскільки попри поставлені навесні у цьому питанні три крапки, насправді створення ринку земель потроху і без зайвого галасу просувається силами влади.

Так, на початку липня уряд постановою №609 створив публічне акціонерне товариство "Державний земельний банк", який є невід’ємною частиною земельної реформи.

А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики та продовольства повинне подати Кабміну для затвердження проект статуту банку.

Для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 млн грн, які вже передбачені у держбюджеті. А це може означати, що невдовзі банк почне працювати.

Чим же за статутом займатиметься земельний банк? По-перше, управлятиме землями державної власності та консолідуватиме паї. По-друге, розвиватиме малий і середній бізнес на селі за рахунок дешевих кредитів.

Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9% річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після таких слів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають недавні обіцянки Януковича щодо дешевої іпотеки для молоді, які в результаті виявилися звичайною мильною бульбашкою.

Схоже, кредити від земельного банку за мінімальною ставкою повторять цей же шлях - їх отримає незначна кількість людей, наближених до влади.

Проте найцікавішою є можливість Державного земельного банку торгувати землею.

Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано: "Управління та консолідація земель - досить дорогі процеси, які не може дозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працювати на принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій із землею".

Це означає одне: під прикриттям "самофінансування" банк продаватиме землю направо і наліво, а точніше - своїм та за безцінь.

Є й інший бік медалі: зембанк матиме змогу ще й купувати землю за необґрунтовано завищеною ціною знову ж таки у своїх. А як завищувати ціни на держзакупівлях, владу вчити не треба - в цьому питанні вона вже не одну собаку з’їла.

Фото zn.ua

Тим часом продавати є що. Держава володіє 12 млн га угідь, 2 млн га з яких - відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те, що середня вартість гектара становить 20 тис грн, то загальна вартість державних земель - щонайменше 240 млрд грн.

Підтвердженням цим прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка за "дивним" збігом обставин складатиметься винятково з провладних посадовців. До неї входитиме 15 осіб: представники Кабміну, Адміністрації президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодного представника аграріїв.

Все йде до того, що з 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель, ці тіньові схеми почнуть працювати.

Схоже, так провладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати на провальну передвиборну кампанію - чисельні білборди, телеролики з далекими від реальності фактами та продуктові пакети з простроченими продуктами.