Чи залишатися підприємцем?
У черговий раз переконуєшся, що публічні обіцянки завжди розходяться з ділом. Надія на те, що в нашій країні буде реалізована проста і зрозуміла податкова система, яка стимулює розвиток приватного бізнесу, створює умови для залучення іноземного капіталу та нові робочі місця, як завжди залишилася лише надією.
Вже після виходу у світ Закону про єдиний соціальний внесок було зрозуміло, що кардинально ніхто нічого міняти не буде.
І навіщо, власне, потрібно було створювати і приймати Податковий кодекс?
Якщо для зниження податкового тиску, то ті податки і збори, які він скасовує, кардинально не вплинуть на бізнес-середовище. А розмір зниження ставок податку на прибуток та ПДВ не змусять платити тих, хто раніше не платив у ці податки повному обсязі.
Крім того, шістсот сторінок тексту Податкового кодексу не скоротить час бізнесу, витрачений на взаємовідносини з податковою службою. Навіщо тоді було змінювати існуючу податкову модель, залишаючи людям лише місяць на її вивчення і знаючи, що в поспіху створений продукт вийде неякісним?
Хто виграє в цій ситуації?
Враховуючи стан економіки нашої країни, а також розміри дефіциту бюджету, можна зробити висновок, що мета у законотворців була одна: зібрати ще більше податків.
Державі просто необхідна зарегульована система оподаткування з постійними змінами, система, яка призведе до великої кількості помилок з боку підприємців, а, відповідно, і до штрафів.
У цій ситуації підприємець легко піддається впливу з боку держорганів, а також спрацьовує корупційна складова цих взаємин. Тому й дратував владу простий і зрозумілий всім єдиний податок.
Беручи до уваги натиск, з яким просували Податковий кодекс, і обіцянку його прийняття, дану МВФ, нам залишається тільки вивчати кінцевий "продукт" і намагатися жити в нових реаліях.
Мільйонам підприємців доведеться дати відповідь самому собі на питання про те, чи продовжувати свою підприємницьку діяльність чи ні?
Актуальність цього питання безпосередньо пов'язана з суттєвими обмеженнями в частині використання спрощеної системи оподаткування.
Про які обмеження йдеться?
Основним податком для приватного підприємця є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), при цьому об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний податком дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю.
Ставка податку становить 15%. У випадку, якщо загальна сума отриманих місячних доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку складає 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.
Звітним періодом є рік. Причому річна декларація, крім фактичного об'єкта оподаткування за звітний період, повинна містити розрахунок авансових платежів на наступний рік, розмір яких не повинен бути менше 100% річної суми податку за звітний період.
Оплата авансових платежів здійснюється по 25% щокварталу.
Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести книгу обліку доходів і витрат і мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Крім того, СПД зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ у тому разі, коли сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців перевищує 300 000 гривень.
Ставка ПДВ у наступному році залишається на рівні 20%, а з 1 січня 2014 року складе 17%.
Підприємцям доведеться ще сплачувати єдиний соціальний внесок.
Так що зміни в оподаткуванні істотно вплинуть на прийняття рішення, залишатися в бізнесі підприємцю в наступному році чи ні.