Що є головним інструментом, "важелем" капіталізму, який відповідає за прогрес? На мою думку, це перетворення власності в економічне уявлення про неї.

Можна стверджувати, що у капіталістичному світі відбувалося не придбання товарів і послуг, а придбання прав на них. Таким чином, товарообмінні операції перейшли з матеріального світу у віртуальний.

Зручність такого способу стосунків забезпечували постійне зростання та розвиток комунікацій інформаційного світу.

Сама криза є ні чим іншим як засміченням інформаційного простору прав всілякими деривативами - сурогатами таких прав.

Економістам ще доведеться з'ясувати, що було першопричиною такого тренду. Чи то несвідома емісія, яку цими деривативами пов'язували, чи навпаки - самі деривативи провокували спокусу "забезпечити" їх емісією.

Без сумніву, всі контрольні суми сходилися. Тільки от існували вони лише в інформаційному просторі прав, і все більше і більше віддалялися від матеріального світу реальних активів. Криза оголила ці кричущі розриви.

Тож формулу життя посткризового суспільства треба шукати у способі організації інформаційного простору прав. Чогось кращого, ніж формалізм, світ поки що не придумав, але криза змушує по-новому глянути на правила поведінки у ньому.

Криза показала, що в інформаційному просторі стереотипи матеріального світу продуктивні в обмежених сферах і повинні бути доповнені уявленнями про інформаційний світ, дискурси якого треба визначити по-новому.

Світові економісти і філософи повинні сформулювати конституцію цього простору. У людства важливо сформувати уявлення, що інформаційний простір - це не інструмент, що гарантує комфорт і зручності, а громадське, цивілізаційне благо, і кожен меседж у цьому просторі стає соціально відповідальним.

Втомленого коня, щоб продовжити шлях, можна нагодувати і їхати далі, а можна добитися того ж, вдаривши його батогом. У докризовому світі інформаційний простір, сповнений правами, виконував роль нестримного погонича. Криза - це розвал існуючої картини прав суспільства нестримного споживання.

Посткризовий інформаційний простір потрібно перебудовувати. Причому не за допомогою батога жадібності, а на основі картини реальних запитів та нових сформульованих інтересів.

Нове, визначене суспільством та цивілізацією уявлення про успіх має стати джерелом нових потреб - бажано дружніх до людини і природи.

Можна побудувати нові заводи, здійснити глобальні проекти і навіть припустити, що всі вони стануть винятково вдалими. Але капіталізм потребує їх відображення в інформаційному світі прав.

І якщо правила поведінки у цьому світі залишаться такими ж, то нова криза неминуча. І буде вона за наслідками набагато важчою. Бо якщо у результаті нинішньої кризи збанкрутували капітали, то наступна зруйнує довіру до них.