Що не так із статусом критичності підприємств

8 жовтня у ЗМІ з’явилася інформація, що Кабмін вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.

Згодом уряд оприлюднив витяг з протоколу №103 свого засідання від 8 жовтня, згідно з яким Мінекономіки, Міноборони та інші зацікавлені органи мають підготувати і внести для розгляду на засіданні уряду проєкт рішення Кабміну.

Цей проєкт має містити порядок перевірки обґрунтованості ухвалених органами влади рішень про визначення підприємств критично важливими з метою бронювання військовозобов’язаних та порядок анулювання відстрочок від призову в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.

У зв’язку з цим визначення критичності та подальше бронювання військовозобов’язаних було зупинене принаймні до 15 листопада.

Водночас з подивом прочитав у ЗМІ звернення бізнес-асоціацій про відновлення бронювання на рівні міністерств. Згідно з їх думкою, до спекуляцій у визначенні підприємств критично важливими вдавалися насамперед місцеві адміністрації. Цікаво дізнатися, що це за дані і чим обґрунтовані висновки без аудиту.

Однак поговорімо про те, що ми маємо зараз. Постанова Кабміну №76 від 27 січня 2023 року визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
  
  
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
  
  
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
  
  
• у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
  
  
• в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.

Саме в значній кількості підприємств, установ та організацій, які отримали статус критичності, уряд вбачає проблематику в питанні для забезпечення мобілізації.

Проте статус критичності надається центральними органами виконавчої влади та обласними військовими адміністраціями не на власний розсуд, а винятково у випадку відповідності необхідній кількості критеріїв. Ці критерії Кабмін визначив у згаданій вище постанові. Крім цього, уряд визначив перелік документів, які повинен подати суб’єкт для обґрунтування того чи іншого критерію.

Лише 22 жовтня 2024 року уряд передбачив юридичну можливість проводити перевірки та анульовувати статус критичності підприємств за ініціативи органу, що ухвалив рішення про критичність. Водночас змін у критерії уряд не вніс.

Однак без внесення змін у критерії визначення критичності підприємств, установ чи організацій жодний аудит не забезпечить справедливого рішення про критичність та балансу між економікою і мобілізацією. Чому так?

Згідно з постановою №76, підприємства, які здійснюють міжнародні перевезення, перевізники на автобусних маршрутах загального користування і перевізники міського електричного транспорту повинні відповідати двом критеріям.

Одним з них може бути відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ще одним – розмір середньої заробітної плати, не менший, ніж розмір середньої заробітної плати в регіоні за четвертий квартал 2021 року (для Львівської області – 13 508 грн).

У такій ситуації навіть підприємство з двома працівниками із заробітною платою 14 тис. грн має право отримати статус критичності.

Ще один приклад: лише двох критеріїв вистачає для підприємств, установ та організацій, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади.

Проте нормативного визначення "експлуатації та комплексного обслуговування майна" немає. Виникає питання, що під це підпадає. Можливо, підтвердженням буде угода на обслуговування генератора районної адміністрації із сумою договору на 1 тис. грн, а може – обслуговування обладнання АЕС.

Поки не будуть внесені зміни в постанову №76 з конкретизацією критеріїв, можливо, з підвищенням їх рівня, говорити про ефективність аудиту, справедливе бронювання та баланс між мобілізацією та економікою не доведеться.

Львівська ОВА у 2023-2024 роках чотири рази зверталася до уряду з питанням про необхідність внесення змін до цієї постанови та отримала запевнення, що пропозиції будуть розглянуті. Чекаємо.

Я не даремно згадав економіку. Можливість отримати статус критичності та бронювання працівників змусило бізнес, який працював у тіні чи сірій зоні, легалізуватися і сплачувати податки.

За даними ДПС, у грудні 2023 року середня зарплата в області становила 15 306 грн, а в червні 2024 року – 18 026 грн. Крім цього, вдалося зупинити зменшення кількості найманих працівників, що спостерігалося в грудні-січні.

Чому важлива офіційна зарплата? 73% дохідної частини обласного бюджету складаються з податку на доходи фізосіб. Нагадаю, що лише 15% ПДФО надходять до обласного бюджету, решта – це бюджети ОТГ та держбюджет.

Якщо говорити конкретніше, то за девʼять місяців 2024 року лише до обласного бюджету надійшли 2,67 млрд грн, що на 0,5 млрд грн більше порівняно з 2023 роком. Це не просто цифри, це підтримка наших Сил Оборони.

За девʼять місяців місцеві бюджети Львівської області скерували на оборонні видатки 2,38 млрд грн, з яких з обласного бюджету – 830 млн грн.

Згадуючи слова президента Володимира Зеленського про те, що для утримання одного військового потрібно мати шість платників податків, ми повинні знайти баланс між справедливою мобілізацію і збереженням економіки. Важливо робити це без емоцій. Суспільство чекає на рішення уряду.