Як змінився ринок небанківських фінансових послуг

Як змінився ринок небанківських фінансових послуг

Чотири роки тому Нацбанк став регулятором небанківського фінансового ринку в межах реформи "спліт". Трансформація сегменту триває, але ми вже можемо підбити перші підсумки.
П'ятниця, 5 липня 2024, 17:06
перший заступник голови НБУ

У липні 2020 року додатково до банківського сектору НБУ став регулятором 2 089 небанківських фінансових установ. Ми готувалися до цього з 2016 року і приблизно розуміли масштаб зони відповідальності. Які факти ми бачили?

По-перше – велику кількість небанківських фінансових установ без зрозумілої стратегії і бізнес-моделі, які, як колись банки, були створені в період фінансового бебі-буму без чіткої бізнес-цілі. У результаті значна кількість цих установ використовувалася задля обходу законодавчих і регуляторних вимог, у тому числі у сфері фінансового моніторингу, створюючи так званий регуляторний арбітраж.

По-друге – велику кількість компаній на всіх сегментах небанківського ринку з від’ємним значенням капіталу, який виводився через придбання нерухомості, сумнівні за якістю цінні папери чи надання кредитів пов’язаним особам.

По-третє – фінансові піраміди на ринку страхування і на ринку кредитних спілок. Ідеться про страховиків, які паразитували на обов’язкових видах страхування та демпінгували, продаючи поліси, водночас не виконуючи свої зобов’язання перед клієнтами із сплати страхового відшкодування, або допомагали відмивати кошти та приховувати прибутки з метою ухилення від сплати податків.

Реклама:

Кредитні спілки, які роками не надавали достовірну звітність регулятору, водночас збираючи вклади і розміщуючи їх у сумнівні за якістю активи. Фінансові компанії, які кредитували населення під захмарні відсотки, користуючись недостатнім рівнем фінансової обізнаності, використовували недобросовісну рекламу і просто обдурювали клієнтів, заганяючи їх у кредитну кабалу.

Значна частина цих установ мала незрозумілу структуру власності, їх майно та фінанси існували лише на папері. Часто структура власності компаній не давала змоги визначити реального власника. Поширеною практикою було створення так званої циклічної структури, коли фінустанова де-факто володіла сама собою.

Чи означає це, що на ринку небанківських фінансових послуг не було прозорих та клієнтоорієнтованих установ? Зовсім ні, вони були і є. Вони працюють і розвивають цей ринок. Просто багато shell та zombie-компаній суттєво спотворювали сприйняття та загальний патерн небанківського фінансового ринку.

Очевидно, що ринок потребував повного перезавантаження. Що Національний банк зробив за чотири роки з часу введення в дію закону про "спліт"?

Перше – ми встановили чіткі правила гри.

Провели інвентаризацію чинного регулювання, за допомогою міжнародних донорів вивчили світовий досвід і розробили нові секторальні закони. Паралельно оновлювали свою нормативну базу.

Спочатку запровадили "перехідні" постанови про особливості застосування документів попереднього регулятора (Нацкомісії з регулювання ринку фінансових послуг), згодом – власні постійні регуляції з питань ліцензування, розкриття структур власності, звітності, нагляду, оцінки ризиків, заходів впливу.

За нашою участю були розроблені зміни до законодавства щодо захисту прав споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості (так званого закону про колекторську діяльність). З його ухваленням в Україні вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній та кредитодавців під час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами, а Національний банк став регулятором і цього сегменту ринку.

Паралельно ми провели внутрішню трансформацію. У Нацбанку почали роботу нові профільні підрозділи: департаменти методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ і нагляду за ринком небанківських фінансових послуг. У підрозділах ліцензування, виїзних перевірок, фінансового моніторингу, статистики та звітності, захисту прав споживачів був розширений функціонал.

Ми підтримували постійний діалог з ринком. Комунікували через профільні асоціації та безпосередньо з фінансовими установами, проводили зустрічі та спільні наради, презентації та навчальні семінари. Обговорювали наші ініціативи та проводили роз’яснювальну роботу.

Друге – ми почали оздоровлення ринку.

Для забезпечення прозорості ми зобов’язали компанії розкрити своїх реальних власників. Цей процес показав, що здебільшого за непрозорими структурами власності приховуються суттєві проблеми з платоспроможністю та якістю послуг. Криза довіри в цьому сегменті заважала розвитку та масштабуванню бізнесу.

За чотири роки було проведено тисячі перевірок небанківських фінансових установ, у тому числі в межах процедур безвиїзного нагляду. На підставі отриманої звітності та безпосередньо під час виїзних перевірок ми контролювали виконання вимог законодавства і встановлених нормативів, аби виявити ризики, зокрема щодо використання фінустанов для відмивання коштів.

Часто перевірки нагадували справжній квест з пошуку компаній через їх відсутність за адресами, відмови в доступі на об’єкт перевірки або в наданні документів. У критичних випадках доводилося залучати правоохоронців.

Відповідальні фінустанови поліпшували показники, зокрема в частині приведення рівня капіталу до пруденційних вимог шляхом підвищення ефективності роботи та докапіталізації, оптимізації операційної роботи та документообігу.

Паралельно ми проводили інформаційно-просвітницьку роботу з громадськістю, роз’яснюючи споживачам норми законодавства, їх права та обов’язки.

Наш фінансовий омбудсмен – управління із захисту прав споживачів фінансових послуг – за чотири роки опрацював близько 70 тис письмових звернень громадян і понад 28 тис дзвінків до контактного центру Нацбанку, більшість з яких стосувалися мікрофінансових компаній та страховиків.

До окремих гравців були застосовані заходи впливу за надання недостовірної інформації, нечесну рекламу, невиконання вимог до договорів, порушення вимог до етичної поведінки кредитодавцями та колекторами.

Третє – ми почали імплементацію євродиректив.

У 2023 році парламент ухвалив розроблені за участю Нацбанку зміни до законодавства "про відповідальне кредитування" та секторальні закони – про фінансові послуги та фінансові компанії, про страхування, про платіжні послуги, про фінансовий лізинг. Ці закони і затверджені протягом 2023 року регуляції НБУ суттєво посилили вимоги до учасників ринку щодо прозорості структур власності, корпоративного управління, підвищення стандартів ринкової поведінки.

Водночас завдяки оптимізації процедур реєстрації та ліцензування спростився вихід на ринок для професійних гравців, а завдяки змозі поєднувати різні послуги та передавати функції на аутсорсинг розширилися можливості для розвитку.

Перехідний період для приведення учасниками ринку своєї діяльності до вимог оновленого законодавства, зокрема в частині дотримання мінімального розміру власного капіталу та нормативу левериджу, складання звітності, виконання вимог до системи управління та облікових систем, завершується 1 липня 2024 року.

Що відбувається в небанківському сегменті?

В умовах війни та активної трансформації небанківський фінансовий ринок почуває себе досить непогано. Протягом 2023 року завдяки поліпшенню безпекових умов на підконтрольній Україні території учасники ринку потроху відновлювали діяльність. Окремі сегменти, зокрема страховики та фінкомпанії, навіть збільшили обсяги активів та фінансових послуг. Хоча ці обсяги були меншими за довоєнні, значна частина установ отримала прибутки.

На початку червня під наглядом НБУ працювали 95 страховиків та 40 страхових брокерів, 125 кредитних спілок, 555 фінансових компаній, пʼять лізингових та 74 колекторські компанії, 119 ломбардів, 20 платіжних установ.

За чотири роки кількість гравців у небанківському сегменті фінансового ринку скоротилася вдвічі. Більшість припинила діяльність добровільно, відмовившись від усіх ліцензій через відсутність у засновників стратегічного бачення. Певна кількість установ була виключена з реєстру за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. Очищення сегменту триватиме.

Водночас, за нашими попередніми оцінками, більшість компаній на ринку готові виконувати нові вимоги і грати за цивілізованими правилами. Навіть у складних поточних умовах на ринок виходять нові гравці.

Наша кінцева мета – розбудова стійкого цивілізованого ринку, ефективного та прозорого, що відповідає нормам законодавства ЄС і світовим стандартам.

Наступні кроки – удосконалення підходів до ризик-орієнтованого нагляду, імплементація закону про "автоцивілку", побудова системи страхування воєнних ризиків, оновлення регулювання факторингу і діяльності актуаріїв, удосконалення регулювання діяльності бюро кредитних історій та кредитних посередників, впровадження вимог до системи управління учасників платіжного ринку.

Нацбанк на одній стороні з ринком. Разом з відповідальним бізнесом ми зацікавлені в розбудові сильної фінансової системи, корисної для суспільства та спроможної протистояти викликам і генерувати додану вартість для суспільства, клієнтів та власників. Небанківський фінансовий ринок має потенціал для суттєвого зростання, особливо враховуючи новації законодавства, яке регулює ринок платіжних послуг і дає їм змогу бути мінібанками. Синергія з фінтехом зробить цей ринок гідним конкурентом банківському в боротьбі за клієнта.

Я впевнена, що небанківський ринок повною мірою скористається своїми можливостями і в результаті ми отримаємо конкурентний прозорий та інклюзивний ринок, здатний посісти гідне місце на ринку Європи.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: