Якими будуть податки на вуглець

21 червня Кабмін ухвалив "Порядок використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації". Документ визначає механізм використання коштів від податкових надходжень з викидів діоксиду вуглецю.

Як змінюватиметься динаміка доходів та як за ці кошти декарбонізувати країну?

Порядок визначає розподіл коштів суто для цілей декарбонізації. Це має підвищити довіру бізнесу (юридичних осіб та ФОПів) і мотивувати їх сплачувати цей податок щодо всієї бази виробництва, особливо тоді, коли ставка зростатиме.

Те саме стосується експортерів, які з 2026 року платитимуть CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – транскордонний тариф на викиди вуглецю).

Тепер у них є реальний механізм перерозподілу коштів в Україні з можливістю на конкурентних умовах отримати їх у вигляді державної допомоги для цілей декарбонізації, що краще за сплату CBAM у бюджет ЄС.

Також Фонд декарбонізації може алокувати сплату в межах української Системи торгівлі викидами (СТВ), яку ми повинні запровадити відповідно до угоди про асоціацію та регламенту CBAM. Використання коштів можливе двома шляхами.

Перший – через отримання пільгових кредитів від АТ "Фонд декарбонізації України" для впровадження заходів у сфері енергоефективності, збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива і скорочення обсягу викидів вуглецю. Другий – через здешевлення кредитів, які передбачені для реалізації проєктів у цих сферах через банківські позики.

Порядок містить вичерпний перелік критеріїв, за якими оцінюватимуться проєкти.

Критерій щодо зниження енергоємності виробництва: 35% і більше – чотири бали, 25-35% – три бали, 20-25% – два бали, 10-15% – один бал. Критерій щодо зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище: 35% – чотири бали, 30-35% – три бали, 25-30% – два бали, 20-25% – один бал, 10-15% – нуль балів.

Це дає змогу отримати доступне фінансування для реформи промислового забруднення згідно з директивою 2010/75/EU, яка передбачає запровадження найкращих доступних технологій та методів (НДТМ) у різних сферах економіки.

Серед заходів є ті, які бізнес та фізичні особи реалізують для досягнення енергонезалежності (впровадження когенерації, встановлення теплових насосів), унаслідок чого зменшуються викиди парникових газів та споживання палива. Також до напрямів отримання державної допомоги належать термомодернізація будівель і заміщення двигунів внутрішнього згоряння на двигуни на електротязі.

Серед умов – власний внесок (обов’язково) і наявність вітчизняного обладнання (необов’язковий критерій, але він дозволяє знизити відсотки за кредитом). Це дає змогу запускати національне виробництво обладнання, переоснащувати громадський транспорт, стимулювати бізнес вкладати кошти в модернізацію.

Умови кредитування: мінімальна сума – 120 тис грн, максимальна – 25 млн грн, термін – до десяти років, фіксована ставка – до 9% річних, мінімальний власний внесок – 15%.

Критерії для здешевлення кредитів у комерційних банках такі. Максимальна сума: юридичній особі – 60 млн грн, ФОПу – 5 млн грн, виробникам теплової енергії чи водопостачання та водовідведення – 90 млн грн, виконавцю енергосервісу – до 20 млн грн. Максимальний термін кредитування – десять років.

Максимальна комерційна відсоткова ставка – 21% річних, з яких за державною підтримкою компенсуються 12% або 14%. Обов’язковою умовою є укладення добровільної угоди енергоефективності з Держенергоефективності.

Скільки коштів акумулюватиме Фонд декарбонізації

На 2024 рік для цілей декарбонізації закладено 759 млн грн. У 2023 році ця сума становила 1 953 307 785 грн, хоча кількість платників податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 2021 року зменшилася на 20%.

ДФС повідомляє, що через скорочення виробництва з 2024 року обсяги сплати податку за викиди в атмосферу щороку будуть зменшуватися на 10%.

За даними Мінфіну, у 2025 році надходження екологічного податку за викиди двоокису вуглецю прогнозуються на рівні 1 750 000 000 грн, на 2026 рік – 1 867 186 000 грн. Це може бути пов’язано з реформуванням екологічного податку.

Наприкінці 2023 року Кабмін ухвалив розпорядження №1218-р "Про національну стратегію доходів до 2030 року", розроблену в рамках реалізації програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) для України.

У березні 2023 року її затвердила Рада директорів МВФ. Мета – забезпечити макроекономічну та фінансову стабільність у період воєнного стану і після його припинення та адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу.

Підрозділом 4.3.7 цієї стратегії передбачені заходи щодо реформування екологічного податку протягом 2024-2025 років з таким пакетом: розробити комплексний пакет заходів на післявоєнний період щодо оподаткування екологічним податком викидів вуглецю на підставі концепції захисту довкілля, розробленої Міндовкілля, та із залученням допомоги партнерів з розвитку.

При розробці цієї моделі необхідно вивчити можливості забезпечення переходу від оподаткування екологічним податком фактичних обсягів викидів двоокису вуглецю до оподаткування обсягів видобутку (імпорту) викопного палива (нафта, газ, вугілля) залежно від вмісту двоокису вуглецю; визначити економічні, політичні та соціальні наслідки введення запропонованої моделі оподаткування.

Також при розробці моделі слід визначити компенсаторні механізми, які необхідно задіяти для підтримки екологічної реформи та зниження негативного впливу для суб’єктів господарювання та домогосподарств, і визначити графік впровадження змін до екологічного та податкового законодавства на підставі розробленої моделі. Таким чином, реформування екологічного податку буде здійснюватися відповідно до "Національної стратегії доходів до 2030 року".

На мою думку, робота над реформою екологічного оподаткування має розроблятися тісно з Мінфіном, адже екологічні податки не існують окремо, "у вакуумі". Податкове навантаження на суб’єкти господарювання має бути збалансованим і виконувати свою цільову функцію.

Різниця суттєва. Запровадження Energy Tax Directive

Поступове впровадження Energy Tax Directive №2003/96/ЄС передбачає рівні правила оподаткування електроенергії, моторного палива і палива для опалення. Недавнє підвищення акцизів показує, що імплементація директиви починається.

Щоб зрозуміти, як відрахування податку щодо обсягу видобутого та імпортованого палива відрізняються від фактично сплаченого, гляньмо детальніше на 2020 рік. В енергетичному балансі України за 2020 рік (останні публічно доступні дані) вказані обсяги виробництва та імпорту вугілля, торфу, сирої нафти, нафтопродуктів та природного газу в тисячах тонн нафтового еквіваленту.

Якщо використати значення за замовчуванням (середній коефіцієнт) щодо викидів вуглекислого газу для цих типів палива за рекомендаціями МГЕЗК щодо національних кадастрів парникових газів та скоригувати одиниці виміру, то вийде 200 тис тонн вуглецю (158 тис тонн за кадастром викидів парникових газів).

Якщо цю кількість викидів помножити на ставку податку, яка тоді існувала (10 грн за тонну), та порівняти з фактично сплаченою сумою за цей рік, то різниця становитиме 1,5-2 рази. Приблизно так можуть зрости доходи Фонду декарбонізації, які через бюджет можна використати на енергонезалежність.

У парі з відрахуваннями платежів у межах СТВ та відповідності Фонду декарбонізації директивам ЄС щодо Фонду інновацій та модернізації і Соціального кліматичного фонду (для підтримки вразливих груп населення та адресних субсидій) наша архітектура кліматичних фінансів працюватиме для декарбонізації економіки. Це підвищить її конкурентоспроможність і надасть більше можливостей для спільних фінансових механізмів.

Це завдання, які ми маємо робити під час війни. ЄС не відступає від кліматичного порядку денного і власним прикладом доводить, що кліматичні політики – це рівноцінна зброя проти терору викопного палива, який провадить росія для конвертації в рублі та ракети і знищення України та світового порядку.