ПДВ для страхових агентів: нерівні умови та невизначений економічний ефект

Міністерство фінансів України підготувало зміни до Податкового кодексу, які стосуються оподаткування страхової діяльності в Україні і винесло їх на обговорення. 

Фахівці Ліги страхових організацій України, проаналізувавши запропоновані зміни, дійшли висновку: всупереч задекларованій меті — "створення сприятливих умов для ринку страхування" — створюються саме несприятливі умови для роботи страхових агентів. 

Законопроєкт вносить зміни до окремих положень Кодексу в частині податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб тощо. Проте ці зміни для страхових агентів створюють щонайменше нерівні умови оподаткування з іншими посередниками на ринку, наприклад, із страховими та перестраховими брокерами. 

Після ухвалення запропонованих змін послуги страхових агентів підпадатимуть під оподаткування ПДВ (в чинній редакції ці послуги не оподатковувалися ПДВ). 

За інформацією ЛСОУ, агентські винагороди на страховому ринку (оплата за послуги, пов’язані з укладанням та/або пролонгацією договорів страхування) у 2023 році становили більше 10 млрд грн. Це майже чверть від валових страхових премій. Дві третини агентських винагород отримують фізичні особи-підприємці. 

Але запропоновані Мінфіном зміни в оподаткуванні податком на додану вартість послуг страхових агентів, на наш погляд, не узгоджуються із загальними підходами щодо оподаткування послуг посередників на фінансових ринках – інші фінансові послуги та комісійні виплати фінансових установ (комісії банків, винагорода страхових брокерів тощо) не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Окрім цього, загальний економічний ефект від запропонованої норми не буде високим внаслідок зменшення бази оподаткування податком на прибуток підприємств: мінус 600 млн грн податку на прибуток.

Як результат, це спричинить додаткові річні витрати страховиків до 500 тис. грн на одну страхову компанію, а це близько 50 млн грн для всіх страхових компаній, тому що потрібна буде додаткова штатна одиниця бухгалтера для забезпечення податкового обліку та звітності.

І насамкінець, – запропоновані норми не відповідатимуть міжнародним зобов’язанням України на шляху до Європейської інтеграції, зокрема Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Останній пункт вимагає особливої уваги. Так, в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачені певні зобов’язання нашої держави, у тому числі, щодо оподаткування страхової галузі. 

Відповідно до Додатку цієї Угоди, Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у встановлені терміни. Окремо прописані пункти виконання Директиви про спільну систему податку на додану вартість. 

Положеннями цієї Директиви, а саме ст.135 встановлено, що "держави-члени повинні звільняти від оподаткування такі операції: …операції страхування та перестрахування, включаючи пов’язані з ними послуги, які надають страхові брокери та страхові агенти…".

Ліга страхових організацій України та Асоціація Страховий бізнес звернулись з листом до Мінфіну, Мінекономіки, Держпідприємництва та Національного банку з пропозицією не створювати дискримінаційні умови для діяльності страхових агентів та не оподатковувати податком на додану вартість посередницькі послуги, пов’язані з реалізацією страхових та перестрахових продуктів будь-якими страховими посередниками.

Також ми звернулась також до Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС з проханням надати оцінку відповідності законопроєкту в частині оподаткування ПДВ послуг страхових агентів міжнародно-правовим зобов’язанням України.

Сподіваємось, що органи державної влади врахують вищенаведені аргументи і для ринку страхування, у тому числі страхування воєнних ризиків, не створюватимуться додаткові бар’єри в складний для України час.