Закон про криміналізацію контрабанди товарів ухвалено. Що далі?

Нещодавно Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №5420 "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів" №3513-ІХ. Наразі документ уже підписав Президент України.

Згідно з положеннями цього законопроєкту, контрабанда визначає дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням товарів від митного контролю. 

Ухвалення законопроєкту №5420 в попередній редакції могло нести серйозну загрозу для українського бізнесу, тому необхідно було ретельно враховувати можливі наслідки та доопрацювати законопроєкт для мінімізації негативного впливу.

Представники бізнес-спільноти неодноразово висловлювали свою думку народним депутатам та органам державної влади із закликом удосконалити законопроєкт та провести ретельні обговорення з бізнесом та експертами.

Зокрема, Американська торговельна палата в Україні у своїй відкритій заяві виступила з підтримкою необхідності криміналізації незаконного переміщення через митний кордон тютюнових виробів, але закликала народних депутатів доопрацювати норми щодо контрабанди інших товарів. 

В контексті пропонованого тексту закону, бізнес висловив застереження щодо редакції статті 201 ККУ "Контрабанда товарів" (щодо непідакцизних товарів), вважаючи її неприйнятною, адже введення кримінальної відповідальності за контрабанду в запропонованій редакції статті не лише не сприяло б ефективності боротьби з тіньовою економікою, а навпаки, могло призвести до виникнення ризиків корупції та створення передумов для надмірного втручання контролюючих та правоохоронних органів. Це також могло породити неправомірний тиск на законно працюючі підприємства. 

Основними ризиками, які були виділені для доопрацювання законопроекту, стосувалися редакції статті 201 ККУ, а саме: 

1. Виключення режимів транзиту та експорту з визначення "приховування від митного контролю" у контексті кваліфікації контрабанди підакцизних товарів, що унеможливлює притягнення до кримінальної відповідальності у разі виявлення незадекларованих товарів під час огляду в пункті пропуску (товари перебувають у режимі транзиту до моменту доставки у митницю призначення). 

Враховуючи думку бізнес-спільноти, Уряд доопрацював примітки до статті 201 ККУ, виключивши обмеження "крім режимів експорту та транзиту", що могло призвести до неможливості притягнення до кримінальної відповідальності за так звану схему "перерваний транзит", а також до декриміналізації тих злочинів, в яких переміщення товарів здійснюється в напрямку вивезення (експорту), та за яких не виникає та не може виникнути обов’язок сплати митних платежів.

2. У попередній редакції законопроєкту, з урахуванням примітки до статей 201, 2011, 2012, 2013, 305 ККУ, контрабандою, вважалося подання до митного органу документів, що містять неправдиві відомості про товари (найменування товарів, їх вагу, кількість, країну походження, відправника або одержувача, кількість вантажних місць, маркування та номери, відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості). 

Проте Уряд врахував численні звернення бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину.

Згідно з поточною редакцією, "контрабанда" - це умисне переміщення предметів з використанням спеціально виготовлених схованок (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов’язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів та/або для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України. 

Оскільки, відсутність необхідності доведення умислу не дозволяє довести факт помилки, технічних неточностей без наміру ухилення від сплати митних платежів стає перешкодою для ефективного правосуддя. 

Згідно з цим підходом, кримінальні провадження могли бути ініційовані вже за самим фактом виявлення практично будь-яких невідповідностей під час митного оформлення. Зазначимо, що Директива ЄС № 2017/1371 від 05.07.2017 про боротьбу з шахрайством, спрямованим проти фінансових інтересів Союзу, кримінально-правовими засобами передбачає обов’язкову наявність злочинного умислу.

3. Межа кримінальної відповідальності за ухилення від сплати митних платежів є необґрунтовано низькою та не відповідає межі кримінальної відповідальності за ухилення від сплати внутрішніх податків, рівень відповідальності за які повинен бути однаковим. В статті 212 ККУ, що визначає відповідальність за ухилення від сплати податків, передбачено переважно штрафні санкції, в той час як запропонована редакція статті 2013 ККУ встановлює більш жорсткі покарання у вигляді позбавлення волі та конфіскації майна. 

В новій редакції законопроєкту, до якої частково внесено правки згідно з листами Міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес та узгоджено рівень кримінальної відповідальності для забезпечення їхньої рівності в рамках законодавчого регулювання, шляхом підняття порогів, після яких настає кримінальна відповідальність за контрабанду товарних та підакцизних товарів. 

Проте, покарання у вигляді позбавлення волі та конфіскації майна залишилось незмінним в новій редакції законопроєкту.

4. Поняття "приховування від митного контролю" буквально дублює визначення зі статей 483, 485 чинного МКУ, які регулюють відповідальність за порушення митних правил. Досвід застосування цих статей МКУ показує систематичне складання необґрунтованих протоколів про порушення митних правил, що зазвичай призводить до закриття справ у суді. 

Перенесення недосконалих норм МКУ у кримінальне законодавство призведе до тих самих наслідків: безпідставних кримінальних справ, тиску на суб'єктів господарювання та створення додаткового навантаження на правоохоронну та судову системи України.

Законопроєкт, який 13.12.2023 направлено на підпис Президенту України містить позитивні аспекти, серед яких включення умисного складу до визначення контрабанди та підвищення порогів для кримінальної відповідальності, однак необхідно звернути увагу та проаналізувати включені положення, оскільки вони можуть призвести до суперечностей в їх трактуванні. 

Крім того, законопроєкт також потребує узгодженості з іншими аспектами кримінальної відповідальності, зокрема щодо покарання у вигляді позбавлення волі та конфіскації майна. 

Тому, на мою думку, необхідно провести додатковий аналіз та доопрацювання спірних норм для забезпечення їх відповідності іншим законодавчим актам та запобігання можливим негативним наслідкам для суспільства.