Велика приватизація не за горами. Які виклики стоять перед Україною

Починаючи з 2014 року в країни активно впроваджуються різноманітні системи електронних торгів та аукціонів.

На сьогодні розвиток цього напрямку набув насправді системного характеру. Для кращого розуміння усі діючі системи можна поділити на дві великі групи за видами активів. 

Ринок активів з індивідуальними ознаками

Продаж так би мовити державних активів, які мають індивідуальні ознаки, відбуваються через систему Прозорро.Продажі.

Під терміном "державних активів" в зазначеному контексті мається на увазі не саме фактичне перебування у держвласності, а скоріше те, що цими активами управляють державні органи, підприємства чи уповноважені нормативно-правовими актами особи. Для прикладу - арбітражні управляючі.

Сьогодні в системі реалізуються об'єкти нерухомості, цілі підприємства, як функціонуючі, так і закриті, земельні ділянки, транспортні та технологічні засоби, ліцензії на видобуток корисних копалин, кредитні портфелі, а точніше право вимоги за ними тощо.

Всі ці активи, що реалізуються в системі Прозорро.Продажі мають певні індивідуальні ознаки: місцезнаходження, технічний та фінансовий стан, рентабельність та обмеження у використанні, а отже для кожного лоту майданчики проводять окрему роботу з пошуку і залучення потенційних інвесторів.

Абсолютна більшість учасників є не системними, тобто заявляються на аукціони не постійно, а одноразово або ж періодично, в залежності від появи цікавих для них активів.

Охочі ж можуть податися на торги системи лише через акредитовані майданчики, яких сьогодні майже 50.

Але тут потрібно зазначити, що з такої великої кількості акредитованих майданчиків лише близько 10-15 ведуть постійну активну роботу з пошуку та залучення покупців від найменших лотів до багатомільйонних. Решта ж майданчиків, відверто кажучи, просто чекають свого шансу або ж створені під викуп конкретних активів або їх груп.

Утім, попри велику кількість позитивних аспектів, система має й свої недоліки.

Перший - відсутність дієвого механізму контролю за виконанням продавцями та покупцями своїх зобов'язань. Через це нерідко виникають спори між сторонами угод. Продавці ж нерідко саботують процес реалізації активу чи права оренди, якщо переможцем став не той, для кого лот призначався.

До речі, така ж ситуація й на тендерних торгах в закупівельній системі Прозорро, де замовники використовують всі важелі для дискваліфікації "чужих" постачальників або підрядників. І такий тренд спостерігається вже тривалий час, а рішення й досі немає.

Другим недоліком системи є велика кількість окремих майданчиків, які допускають учасників. Останнім часом збільшилась кількість випадків, коли на аукціони з'являються пов'язані особи з метою викривлення конкуренції. Цими справами вже активно займається АМКУ, а у деяких із них вже є відповідні рішення.

Отже, головним завданням для керівництва Прозорро.Продажі та Мінекономрозвитку сьогодні має бути усунення цих недоліків, адже в найближчому майбутньому очікується велика приватизація та перехід в систему активів арештованого майна, а також тих, що знаходяться в управлінні АРМА.

Товарний ринок

З липня 2021 року повноцінно запрацювала законодавча база щодо функціонування організованої торгівлі.

Відтоді організована торгівля біржовими товарами можлива лише після приведення у відповідність оператора торгів до затверджених вимог та отримання відповідної ліцензії в регуляторі - Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Ці ринки відрізняються від вищезазначених саме видом товару. Деревина, електроенергія, паливо-мастильні матеріали та інші енергоресурси не мають індивідуальних ознак, а розділяються за класами, породами, видами тощо.

Ці ринки є системними з приблизно визначеним колом потенційних покупців, які постійно беруть участь в торгових сесіях, оскільки повинні завжди забезпечувати себе сировиною.

Сьогодні діючі ліцензії мають 4 організації. Особливо приємно, що вони не даржавні, а що більш важливо - навіть в умовах війни в поточному році на ринку з’явились два нових гравці.

А це означає, що ринок біржової торгівлі розвивається навіть під час воєнного стану виключно за кошти приватного сектору.

Сьогодні серед головних завдань та досягнень біржової торгівлі можна виокремити декілька.

Перше - проведення системних, доступних та конкурентних торгів.

Друге - забезпечення максимального відсотку виконання біржових контрактів, для чого впровадженні спеціальні системи моніторингу.

І третє, але одне з ключових, - створення цінових індикаторів, завдяки яким учасники ринків можуть орієнтуватися в оперативній ситуації та приймати необхідні рішення.

Сьогодні успішно функціонують біржові ринки деревини та пиломатеріалів, електроенергії та інших енергоресурсів. Так, є куди рости, але вони вже працюють та розвиваються, вже розпочаті інтеграційні процеси з європейськими та світовими колегами.

Приватні організатори торгів вже довели свою ефективність. Тому маємо впевненість, що зазначені ресурсні ринки будуть ефективно функціонувати й без залучення державних чи донорських коштів, які сьогодні доцільніше направляти на оборону чи відновлення країни.

При цьому існують ресурсні біржові ринки, які ще перебувають в стані становлення або ж зародження ідеї. Серед них ринок зернових, мінеральних добрив, металевих сплавів тощо.

Отже можливостей багато, тому вже найближчим часом варто очікувати появи нових приватних гравців, оскільки передовий досвід доводить ефективність саме не державних товарних бірж.