Що важливіше: кредитування підприємств чи "надприбутки" банків?
Останнім часом постало питання оподаткування "надприбутків" банків, отриманих шляхом вкладень в ОВДП і завдяки їх високій прибутковості. За даними НБУ, середня дохідність ОВДП у 2023 році становила 19,1% річних у гривні.
Це питання порушили журналісти, представники громадськості та влади. Зокрема, свою активну позицію щодо оподаткування "надприбутків" банків заявив і сумнозвісний для українського бізнесу народний депутат, голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За проведеними підрахунками, щоденний дохід банків від операцій з ОВДП становить 200-300 млн грн. За сім місяців 2023 року банки отримали рекордний прибуток – 83 млрд грн. Тобто під час війни більшість банків отримали прибутки, яких, можливо, ніколи не мали в мирний час.
Хочу розділити це питання на дві частини. Одна частина стосується перспектив кредитування банками українських підприємств, а друга частина – паралелей між масштабним збільшенням українськими банками портфелів ОВДП і фінансовою кризою в росії в 1998 році, яка стала причиною дефолту в цій країні.
До серпня 1998 року росія активно залучала кошти для фінансування бюджету шляхом випуску ГКО (українською – ДКО, державні короткострокові облігації). Це аналог ОВДП – і гривневих, і валютних. Основними покупцями ГКО були іноземні інвестиційні компанії та російські банки. Такі облігації випускає кожна держава.
Проблеми починаються тоді, коли ставка за такими паперами стає вищою, ніж прибуток, отриманий від класичних інвестицій у реальний сектор (кошти, які інвестори вкладають у розвиток компаній, і кредитні кошти, які надають банки).
Мінфін росії для розв'язання бюджетних проблем почав випускати ГКО з високою на той час прибутковістю. Щоб погашати старий борг за ГКО і зацікавлювати нових інвесторів, випускалися нові облігації з ще більшою ставкою прибутковості.
За кілька років була збудована державна піраміда з випуску облігацій з прибутковістю до 100% річних. Оскільки будь-яка піраміда з часом "падає", то в серпні 1998 року росія оголосила дефолт. Він вплинув і на Україну.
На тлі фінансової кризи в сусідній державі курс гривні підскочив майже удвічі – з 2,4 грн до 4,1 грн за дол. Інфляція в 1998 році збільшилася до 20%. Закрилася значна кількість українських підприємств, що призвело до різкого, на 53%, збільшення безробітних. Україна ще багато років відчувала наслідки тієї кризи.
До речі, цікава деталь. Сергій Кірієнко, який в 1998 році був премʼєр-міністром росії і пішов у відставку як основний винуватець дефолту, зараз працює першим заступником керівника адміністрації путіна і відповідає за розвиток та фінансування окупованих росією українських регіонів.
Надіюся, його досвід із створення фінансової кризи приведе до розкрадання російського фінансового ресурсу і на окупованих територіях, і в росії.
Як я вже зазначив, середня ставка дохідності ОВДП становила 19% річних. Дохідність за операціями з ОВДП у 2023 році доходила до 22%. При такій дохідності державних цінних паперів банки майже повністю припинили кредитувати нові проєкти і всі вільні кошти почали вкладати в безризикові ОВДП.
Справді, навіщо ризикувати, видаючи кредити реальному сектору економіки під 20-25% річних, якщо гарантовано отримуєш від держави 19-22% річних? Банки не мають ні потреби, ні бажання кредитувати серйозні проєкти.
Вони пропонують малому та середньому бізнесу хіба що кредити на рік від 300 тис грн до кількох мільйонів гривень. Це ціна однієї-двох "фур" товару чи сировини. Такі суми допомагають лише невеликим торговим точкам. Для виробництва чи дистрибуції потрібні зовсім інші кошти на значно довший період.
Під час війни в більшості компаній значно зменшилися обсяги реалізації. Багато хто втратив бізнес. Велика частина бізнесу працює "в нуль" або із збитком у надії, що війна закінчиться нашою перемогою і вже тоді можна буде заробляти. У цей важкий час підприємцям складно знайти інвестиції чи взяти кредити на розвиток.
Я писав про ідею оподаткування "надприбутків" від операцій з ОВДП. Проте я впевнений, що держава не повинна придумувати нові податки. Слід створювати умови, за яких банки почнуть кредитувати бізнес, а не вкладати в ОВДП.
Це дозволить перезапустити і масштабувати економіку й автоматично збільшить надходження в держбюджет шляхом створення підприємцями додаткової вартості, яку і треба оподатковувати. Також надіюся, що можновладці не будуть сліпо вірити в західну фінансову допомогу, яка перекриє будь-які наші витрати, і Україна не повторить помилок, що призвели до фінансової кризи 1998 року.