Санкції. Зворотній бік Перемоги

Позиція Заходу для України нині критично важлива. Днями потрапила на очі колонка "Прагнення України викорінити корупцію – це перегони з часом" Стівена Бланка, опублікована в The Hill.

Бланк – авторитетний дослідник старший науковий співробітник Atlantic Council, доктор філософії, колишній професор з питань національної безпеки та досліджень російської національної безпеки в Інституті стратегічних досліджень Військового коледжу армії США. 

Як на мене, він класичний антиросійський яструб, який протягом всієї своєї кар’єри виступав проти експансії Кремля і наполягав на поставках американської зброї в Україну за 5 років до повномасштабного російського вторгнення.

Бланк аналізує небезпеку корупції в системі державного управління. Загалом – в контексті того, що корупція робить цю систему неефективною і знесилює країну-учасника війни. Запровадження санкцій проти РФ не є виключенням. Сумний факт – більшість санкцій, ухвалених Україною, не підтримують західні партнери.

Чому так сталося? Спойлер – зовсім не через примхи наших партнерів, а через непрозорість, неузгодженість, законодавчу неурегульованість і, так би мовити, довільність санкційного процесу, що часом набуває вигляду свавілля.

Чому варто звернути увагу на позицію Бланка? Його текст – не вирок, а набір порад. У матеріалі підкреслюється, що корупція не є проблемою, властивою лише Україні. Проте є фактором виживання нашої країни.

"Звинувачення в корупції пронизують політикум від Вашингтону до Пекіна і Куала-Лумпура. Незліченна кількість скандалів роблять фокусом дебатів зараз політику, а не закон. А у воєнний час корупція підриває виживання народу. Ніхто зараз не відчуває більшого відчаю з цього приводу, ніж президент України Володимир Зеленський, адже Київ повинен викорінити корупцію, якщо він хоче вижити", - пише Бланк.

Він звертає увагу на стан судової системи, конкретні корупційні кейси в Уряді і сфері військових закупівель.

"Коли кілька високопоставлених суддів Верховного Суду України були заарештовані за корупцію, питання були зосереджені на призначеннях, а не лише на тому, що зробили судді. Чимало з цих заходів були викликані тим, що США та ЄС небезпідставно вимагають більш некорумпованого уряду. Дійсно, зараз Зеленський просить парламент прирівняти корупцію до державної зради на час війни. Тим не менш, незважаючи на гучні звільнення, корупція в Україні все ще процвітає у сфері військових закупівель та військової логістики. Лише час і ретельна слідча та судова робота вирішать ці питання", - пише Бланк.

Американський аналітик наводить приклад Росії, вказуючи, що корупція її військового керівництва, зокрема, Шойгу, пояснює ганебні результати Росії у війні на сьогоднішній день. Чи варто нагадувати, що одна з наших цілей у цій війні – не перетворитися на "маленьку Росію".

Аналітик нагадує про створення урядом США робочої групи для усунення корупції в американській допомозі Україні та зазначає, що корупція – ворог ефективного управління.

Тема санкцій, які Бланк називає "наріжним каменем економічної війни", займає значну частину статті експерта, і він починає з добрих новин, пов’язаних із досягненнями українців.

"Україна очолює глобальні зусилля власним прикладом та цінними дослідженнями, проведеними двосторонньою Міжнародною експертною групою Єрмака-Макфола", - зазначає Бланк.

Проте він так само наголошує, що "незалежність" санкцій, які запроваджує Україна, від судової системи країни, грає злий жарт.

"У той час як західні санкції, як правило, базуються на прозорих критеріях, режим санкцій в Україні є непрозорим, а судовий контроль відсутній. Партнери України у Вашингтоні, Брюсселі та інших столицях не знають, як ставитися до зростаючої кількості компаній в Україні та інших країнах, які стверджують, що Київ несправедливо наклав на них санкції", - констатує експерт. 

Бланк прямо закликає захистити санкційний процес від корупції, стороннього впливу та мати запобіжники на випадок помилок. Великою спокусою є використання санкцій для знищення конкурентів або особистої помсти. Подібне траплялося не раз у новітній українській історії. І, звісно, про це добре відомо у Вашингтоні.

"Виконання санкцій має бути захищене від корупції та впливу. Якщо Україна помилково накладає санкції на вітчизняні чи іноземні компанії, вона повинна забезпечити чіткий і легітимний процес оскарження, дотримуючись принципу верховенства права. Це одна з головних відмінностей між українським і західним санкційними режимами, яка чекає на гармонізацію. Якщо зловживання санкціями у воєнний час поширюється і стає приводом для зведення рахунків або підриву ділової конкуренції, від цього не виграє ні Україна, ні Захід. Це на користь росії", – зауважує Бланк.

Окремо він підкреслює, що вказані "недоліки не є звинуваченнями на адресу України чи санкцій" і наводить шляхи вирішення проблем. Їх можна вирішити за допомогою більш тісної міжвідомчої співпраці всередині України та багатосторонніх консультацій і співробітництва, що забезпечить прозорість і синхронізацію санкцій. Лише за умови прозорості та максимального антикорупційного режиму можлива майбутня відбудова України та її інтеграція із західними інституціями. 

У воєнний час існує спокуса приглушити критику на адресу друзів і союзників і виправдати помилки як прийнятну побічну шкоду. Ця думка ігнорує вплив, який запровадження корупційних санкцій має на державу, економіку та суспільство.

Тривалі війни перетворюються на перегони між перемогою на фронті та крахом вдома. Росія неодноразово програвала ці перегони. У цій конкуренції менш корумпована держава є більш стійкою. Посилення спроможності України протистояти Росії та врешті-решт інтегруватися із Заходом – це шлях до перемоги. 

Важко з цим не погодитися. Очевидним є і те, що часу для модернізації санкційного механізму в Україні небагато.