Як зниження облікової ставки вплине на депозити, кредити, ціни та економіку

Наприкінці липня НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%. Вперше за понад три роки. Також ми дали важливий сигнал ринку про готовність знижувати ставку і далі. 

Але за умови, якщо це не підважуватиме наші попередні здобутки у вигляді збереження макрофінансової стійкості.

Я переконаний, що одним із важливих завдань НБУ є зрозуміле пояснення своїх кроків українцям, адже лише так ми зможемо збільшити довіру до фінансової системи та до нашої національної валюти. А вони такої довіри заслуговують.

Щоб розібратися в майбутніх рішеннях НБУ важливо зрозуміти загальну логіку нашої політики, тому… 

Питання 1. Чому НБУ так довго тримав облікову ставку на рівні 25% і які результати?

Результат вже відчутний для кожного: інфляція у липні знизилася до 11,3% з 26,6% на початку року, ситуація на валютному ринку тривалий час лишається стійкою. Поясню, до чого тут облікова ставка.

Національний банк у 2022-2023 році задіяв цілий комплекс заходів: підвищив облікову ставку до 25% та утримував її на цьому рівні, а також запровадив цілий арсенал інших заходів (збільшив нормативи обов'язкового резервування, змінив операційний дизайн монетарної політики та посилив співпрацю з фіскальною владою для уникнення монетарного фінансування бюджету цього року). 

Усе це спонукало банки підвищувати свої депозитні ставки та допомогло забезпечити привабливість гривневих активів.

Сьогодні ставки за гривневими депозитами від 3 до 12 місяців середньому по системі становлять близько 15%. Ставки за внутрішніми державними облігаціями, у які також можуть інвестувати громадяни – більше 19%. 

Натомість інфляція і надалі знижується і на кінець року, за нашим прогнозом, сповільниться до 10,6%. 

Отже, сьогодні громадяни можуть не лише захистити свої заощадження від інфляції, а і примножити їх, вкладаючи їх у гривневі інструменти: депозити чи ОВДП. 

До речі, саме на цьому наголошував НБУ, ухвалюючи у червні минулого року рішення про підвищення облікової ставки до 25%. Результат відповідає очікуванням. 

Чому приваблива гривня є важливою для економіки?

Коли люди розуміють, що заощаджувати в гривні вигідно, у них немає потреби якомога швидше вкладатися у валюту або товари тривалого використання, поки гроші не знецінилися. Відповідно попит на іноземну валюту знижується, а на депозитні продукти банків – збільшується.

Ця теорія підтверджується цифрами: за перше півріччя 2023 року обсяг строкових гривневих коштів громадян в банківській системі зріс на 23,3%, а їх частка в загальному портфелі збільшилася на 4,3 в. п. 

Зі свого боку суттєве зміцнення готівкового курсу гривні з початку року, навіть попри тимчасові коливання упродовж останніх тижнів, каже нам про менший попит на валюту в цілому. 

Зменшення попиту на валюту разом зі стійкою міжнародною допомогою також дало змогу НБУ накопичити рекордний обсяг міжнародних резервів, що збільшує можливості Національного банку забезпечувати курсову стійкість.

Рухаємося далі. Ситуація на валютному ринку має вагомий вплив на ціни – її стабільність сприяє зниженню інфляції, дестабілізація – зростанню. Стійка ситуація на валютному ринку, яку вдалося забезпечити у тому числі завдяки збереженню облікової ставки на рівні 25%, мала значний внесок у сповільнення темпів зростання цін з початку року.

Чи важлива ця макрофінансова стійкість, до якої також входить стабільна робота банківської системи, для економіки? Безумовно так. Фактично це база для її відновлення. 

Адже лише за стабільності бізнесмени можуть здійснювати відносно тривале планування та ухвалювати довгострокові рішення, на яких базується стале економічне зростання. 

Якби було б навпаки – підприємці мали б купу головного болю, адже крім нагальних бізнес-завдань, пов'язаних з бізнесом, їм потрібно було б турбуватися про те, що ціни зростають не контрольовано, гривня постійно девальвує, банки – падають. 

За таких умов тривалі проєкти є неможливими і бізнесмен вкладатиме кошти лише у те, що може швидко окупитися. 

Коротка ремарка про депозитні сертифікати. Зараз бачу багато маніпуляцій про те, що цей інструмент нібито існує для того, щоб збагачувати окремі банківські групи в умовах війни. Поясню, чому це маніпуляція.

По-перше, саме завдяки ставкам за депозитним сертифікатам і вдалося передати цей імпульс – від підвищення облікової ставки у депозитні ставки банків для населення та бізнесу. НБУ не може змусити банки підвищувати ставки. Ба більше, без належних стимулів такий примус би загрожував стійкості банківської системи, належне функціонування якої безумовно є важливим для кожного.

Натомість, нараховуючи банкам вищі відсотки на кошти, які вони тримають у депозитних сертифікатах, НБУ стимулює банки підвищувати депозитні ставки. Саме завдяки тому, що цей інструмент є, сьогодні кожен громадянин може захистити свої кошти від інфляції, поклавши їх на депозит. Це також дає змогу забезпечити сталий дезінфляційний тренд та стійкість валютного ринку.

По-друге, немає преференційних умов для окремих банків, наші вимоги – стандартні. Тому звинувачення у роботі на "свої" банки – безпідставне. Якщо банк виконує свою домашню роботу із залучення депозитів – має доступ до депозитних сертифікатів за обліковою ставкою.

По-третє, банки дійсно отримують значні доходи завдяки депозитним сертифікатам. Так цей інструмент працює, інакше банки не стали б підвищували депозитні ставки для населення та бізнесу. Водночас, і на мою думку це вагомий контраргумент, з початку воєнного стану банки не можуть перерозподіляти ці кошти, зокрема використовувати для виплати дивідендів своїм власникам (крім державних банків, які перераховують прибуток до бюджету). 

Ми не плануємо змінювати цю норму до завершення оцінки стійкості банківської системи, яка має завершитися наступного року, та проведення за потреби її докапіталізації. Навіть більше, при розрахунку цих потреб ми будемо враховувати і наші плани по відновленню "довоєнних" пруденційних вимог до банків, і необхідність їхнього наближення до стандартів ЄС.

У нас достатньо підстав сподіватися, що більшість банків буде у змозі виконувати ці пруденційні вимоги до рівня капіталу за рахунок прибутків, які вони зараз накопичують, без звернень до своїх акціонерів за докапіталізацією. 

Це дозволить забезпечити стійке функціонування банківської системи і надалі, незважаючи на наслідки повномасштабної війни. Стабільна робота банків буде не менш важливою на етапі відбудови. Банківська система має не лише стати містком для припливу інвестицій в Україні, а і підтримувати відбудову кредитуванням.

Питання 2. Чому НБУ перейшов до зниження ставки, якщо її збереження має позитивні ефекти?

Коротка відповідь на запитання, чому це сталося саме зараз: тому що наші зусилля приносять свої результати.

Нам вдалося забезпечити макрофінансову стійкість. Ба більше, інфляція знижується стрімкіше, ніж ми прогнозували, через сприятливі зовнішні фактори, а впроваджені Національним банком заходи продемонстрували свою ефективність.

Як результат, ми впевнилися, що швидше, ніж прогнозувалося раніше, зниження облікової ставки не загрожуватиме макрофінансовій стійкості. Враховуючи стрімке зниження інфляції навіть за зменшення облікової ставки депозитні ставки ще тривалий час лишатимуться привабливим інструментом для заощаджень. А це ключове для подальшого зниження інфляції та стійкості валютного ринку.

Натомість поступове зниження облікової ставки підтримає відновлення економіки через кредитування. Коли НБУ має суттєвий прогрес у досягненні цілей з цінової та фінансової стабільності, відповідно до мандату, ми маємо сприяти стійкому відновленню економіки.

Зауважу, що останнім часом про можливість зниження облікової ставки ми неодноразово комунікували, адже бачили, що для цього формуються необхідні передумови.

Питання 3. Як зниження ставки вплине на депозитні ставки банків?

Розпочатий цикл зниження облікової ставки у перспективі призведе до поступового зниження депозитних ставок банків. Водночас варто враховувати, що інфляція теж буде поступово сповільнюватися. У результаті реальна ставка за депозитами перевищуватиме очікувану інфляцію, а гривня як засіб заощаджень залишатиметься привабливою.

Іншими словами, ми будемо знижувати облікову ставку поступово, щоб українці і надалі могли захистити свої кошти від інфляції, зберігаючи їх на гривневих строкових депозитах. 

Це обмежуватиме попит на валюту та дасть змогу зберегти стійкість валютного ринку. Вона є важливим пріоритетом НБУ, адже це забезпечить подальше зниження інфляції, за яку Нацбанк відповідає.

Питання 4. Чи позначиться зниження облікової ставки на кредитуванні? 

Для початку пропоную розібратися, чому з початку повномасштабної війни кредитування скорочувалося та чи вплинула на це облікова ставка.

Безумовно, її підвищення мало свій вплив, однак це не є ключовою причиною зниження кредитування. Ба більше, кредитування скорочувалося задовго до підвищення облікової ставки. Чому так відбувалося?

По-перше, з початку повномасштабної війни стрімко зросли ризики та невизначеність щодо подальшого розвитку подій. Очевидно, що банки не могли масово видавати кредити за таких умов та ризикувати у такий спосіб коштами своїх вкладників.

По-друге, на зниження кредитування впливало зменшення попиту на кредитні ресурси. Адже бізнесмен або громадянин думає, чи зможе він цей кредит повернути, перед тим, як його брати. Тому, коли ризики є високими, а економічна активність стрімко падає або є дуже низькою, попит на кредити є низьким.

Ба більше, падіння роздрібного кредитного портфеля, що тривало з початку воєнного стану (тоді облікова ставка була 10%), призупинилося навесні цього року (облікова ставка – 25%). Це є чи не найкращою ілюстрацією того, що не облікова ставка визначає рівень кредитування, а пов'язані з війною ризики. 

Натомість зараз на тлі макрофінансової стабілізації і фактично зменшення цієї невизначеності ми бачимо відновлення економіки. Безумовно, ключовим драйвером відновлення є неймовірна адаптивність нашого бізнесу та громадян. 

Перед собою ми бачимо практичне завдання підтримати ці паростки. І я переконаний, що за подальшого зниження ризиків та за підтримки у вигляді зниження облікової ставки попит на кредитні ресурси пожвавлюватиметься, а готовність банків кредитувати – зросте.

Це, власне, підтверджується опитуваннями банків. Вони налаштовані оптимістично та закладають відновлення кредитування у свої бізнес-плани. Також банки вказали на зростання рівня схвалених кредитних заявок бізнесу у ІІ кварталі 2023 року, вперше від початку вторгнення. Всі ці індикатори свідчать про готовність фінансового сектору надавати кредитні ресурси для підтримки та пришвидшення зростання економіки.

Питання 5. Що буде з обліковою ставкою далі?

За прогнозом НБУ, облікова ставка надалі поступово знижуватиметься до 18% наприкінці року. Водночас це прогноз, а не зобов'язання Нацбанку.

Фактична динаміка визначатиметься реальною ситуацію та балансом ризиків. Іншими словами – тим, чи вдасться нам досягати наших цілей зі збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції в умовах війни, що триває.

Власне війна, а саме її тривалість та інтенсивність і є ключовим ризиком для економіки. Серед інших ризиків, які також пов'язані з війною: зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги; значні руйнування енергетичної інфраструктури; нові масштабні теракти; виникнення додаткових бюджетних потреб, зокрема для підтримання обороноздатності та ліквідації наслідків терактів; подальші ускладнення для експорту агропродукції.

Головним пріоритетом НБУ і надалі залишатиметься підтримання достатньої привабливості гривневих активів, що забезпечувало б захист заощаджень українців у національній валюті від інфляційного знецінення. Це нам дозволить зберегти макрофінансову стабільність та реалізувати Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до гнучкого курсу та повернення до ІТ для збільшення стійкості економіки та фінансової системи.

Рішення про перехід до більшої гнучкості обмінного курсу може бути ухвалене поза межами регулярного циклу наших монетарних рішень. Це відбудеться лише тоді, коли будуть забезпечені необхідні передумови. Наразі вони все ще формуються. 

Щоб пересвідчитися у їх наявності, Національний банк оцінюватиме динаміку низки ключових параметрів. Серед них: інфляція та інфляційні очікування; рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку; реальні процентні ставки за гривневими інструментами з точки зору їх привабливості для вкладників.

Не менш важливо, що навіть після ухвалення рішення про перехід до більшої гнучкості курсу НБУ і надалі братиме активну участь у торгах на валютному ринку, покриваючи структурний дефіцит між попитом і пропозицією валюти. Завдяки цьому курс зможе коливатися в обидва боки – не лише послаблюватися, а й зміцнюватися, реагуючи на зміну саме балансу попиту та пропозиції на валютному ринку, а не на обсяги попиту та пропозиції як такі.

Впевнений, що саме такий виважений послідовний підхід дасть нам змогу зберегти стійкість валютного ринку за поступового збільшення гнучкості курсу. Національний банк має достатньо тривалий досвід згладжування коливань, а також цілий арсенал інструментів у запасі для забезпечення курсової стійкості.

НБУ і надалі комунікуватиме про зміни належним чином, щоб не лише учасники ринку, а і громадяни розуміли причини та очікувані результати цих змін. Вважайте це частиною моєї місії. 

Кінцева мета зусиль НБУ як головної фінансової інституції країни визначена законом і є незмінною – забезпечення цінової та фінансової стабільності для сприяння сталому економічному розвитку.